Закономірності музичної освіти

— об'єктивні причини, що характеризують суттєвий зв'язок між суспільними та музичними явищами чи процесами, без яких неможливе ефективне здійснення музичного навчання і виховання. До них відносимо:

 

• відповідність змісту музичного навчання і виховання рівню розвитку музичної культури сучасного суспільства;

 

• залежність процесу музичного навчання й виховання від економічних умов забезпечення розвитку національної музичної галузі;

 

• орієнтованість змісту музичного навчання й виховання на національну музичну традицію. Під принципами музичної освіти в Україні розуміють основні теоретичні ідеї або вимоги, на яких базується музичний навчально-виховний процес. До них відносяться:

 

• Доступність музичного навчання і виховання кожному, незалежно від статі, національності та віросповідання.

 

• Рівність умов кожної людини для повної реалізації її музичних здібностей, всебічного розвитку.

 

• Гуманізм, пріоритетність в музичної освіті загальнолюдських духовних цінностей.

 

• Зв'язок з національною та світовою художньою культурою.

 

• Взаємозв'язок з досвідом музичної освіти інших країн.

 

• Демократичність — вільність форм організації, методів, засобів музичного навчання і виховання.

 

• Науковість — музична освіта повинна організовуватися на основі передових науково-методичних досягнень музично-теоретичної думки та практично-виконавської діяльності.

 

• Ступневість та безперервність — забезпечення умов для елементарно-початкової, середньої та вищої музичної освіти.

 

• Креативність — створення умов для музичної творчості.

 

Рушійні сили музичної освіти — сукупність мотивації та протиріч, задоволення й вирішення яких забезпечує результативність, поліпшення та ефективність музичного навчання і виховання.

 

Мотивація — це сукупність мотивів або стимулів, що спонукають особистість до певної діяльності. Мотиви можуть бути матеріальні, соціальні та морально-психологічні.

 

До перших можна віднести намагання людини від одержання музичної освіти мати матеріальні вигоди.

 

До других — прагнення стати музично освіченою людиною, мати престижну професію. До третіх — одержання морального задоволення від музичного навчання та професійної музично-естетичної діяльності.

 

Друга група рушійних сил — протиріччя. Це, насамперед, протиріччя між музичними знаннями, вміннями й навичками, вирішення яких забезпечує ефективність музичного навчання і виховання. У логіці організації навчально-виховного процесу ці протиріччя виникають, наприклад, між розумінням і нерозумінням, знаннями і незнаннями, вміннями і невміннями тощо. Поступове оволодіння наступним рівнем знань, вмінь і навичок змісту музичного навчання і виховання створює перспективу рушійної сили поліпшення та ефективності музичної освіти в цілому.