Характеристика внутрішнього середовища підприємства.

Внутрішнє середовище – це елементи та фактори, що визначають внутрішній стан, сильні і слабкі сторони і, значною мірою, ефективність діяльності підприємства.

Фактори внутрішнього середовища підприємства: а) його виробничий потенціал; б) кадрово-управлінський потенціал; в) конкурентоспроможність продукції і конкурентний потенціал; г) організація маркетингу і збуту; д) фінансовий стан; е) ефективність виробництва; є) стратегія, місія і цілі; ж) організаційна структура і культура; з) організація виробництва і праці; к) мотиваційні механізми; л) екологічність виробництва; м) соціальна ефективність; н) імідж підприємства тощо

10. Зміст процесу стратегічного планування.

Процес стратегічного планування можна умовно розділити на чотири фази.

Перша фаза – фінансове планування. Воно обмежується процедурою складання річного бюджету і базується на оцінках і інтуїції вищого керівництва.

Друга фаза передбачає сполучення фінансового і довгострокового планування. Фінансові результати прогнозуються звичайно на 3 – 5 років уперед, найчастіше ґрунтуючись на результатах минулої економічної діяльності.

Недолік такого підходу полягає в тому, що майбутнє важко передбачити, використовуючи тільки фінансові показники. У наш час рішення за такою схемою приймають підприємства з нескладною організаційною структурою.

Третя фаза – концентрація уваги на факторах зовнішнього оточення: новітніх технологічних розробках, демографічних, соціальних, економічних. На основі отриманих даних і заглибленого дослідження ринків збуту можуть розроблятися альтернативні стратегії.

Четверта фаза – стратегічний менеджмент. Крім дій, що відносяться до попередніх фаз, тут підприємства основну увагу приділяють збереженню і зміцнення позицій на ринках. В даний час усі ведучі корпорації розвинутих країн в області планування використовують стратегічний менеджмент.

 

11. Місія і цілі фірми та вимоги до них.

Місія - найбільш загальні орієнтири функціонування підприємства, як правило, зовнішнього спрямування, що відображають зміст його існування, його філософію, бачення свого місця в даному бізнесі, в регіоні, в суспільстві Місія — мета, задля якої існує організація, майже завжди є особистим поглядом керівників найвищого рівня на перспективу розвитку підприємства. Місія — генеральна мета, яка стосується її довгострокової орієнтації на який-небудь вид діяльності та відповідне місце на ринку.

Необхідність формування місії викликається наступним. В ринковому середовищі підприємство має постійно заявляти про себе, формувати, насамперед у клієнтів, заінтересованість, певний імідж. З другого боку, воно повинно об'єднати дії персоналу в обраному напрямку, консолідувати трудовий колектив. І в першому, і в другому випадках напрошується висновок про необхідність оголошення конкретних цілей підприємства. Однак цього робити не можна з огляду на конкурентів.

Цілі підприємства - це його бажаний стан, конкретні межі, яких воно має досягнути в усіх сферах діяльності в кінці стратегічного періоду і на проміжних етапах. Цілі-це сформовані в процесі страт. планув. конкретні результати,яких п-во прагне досягти через певн. проміжок часу. Цілі конкретизують місію, виступають орієнтиром і мотивом поведінки всіх членів колективу. І, навпаки, місія є інтеграційним декларативним виразником цілей

 

12. Класифікація цілей.

За змістом (за предметом, сферами діяльності під-тв)

а) економічні; б) соціальні; в) виробничі; г) організаційні; д) технологічні; е) політичні; є) наукові; ж) естетичні; з) психологічні; к) екологічні.

За спрямованістю на середовище

а) зовнішні; б) внутрішні.

За розміром

а) максимальні; б) мінімальні.

За горизонтом планування (часовим)

а) довгострокові (стратегічні); б) середньострокові (тактичні); в) короткострокові (оперативні).

За сферою дії

а) глобальні; б) регіональні; в) вищі; г) проміжні; д) національні; е) локальні.

За ієрархією

а) цілі підприємства; в) цілі структурних підрозділів і функціональних служб.

За сумісністю

а) сумісні, взаємодоповнюючі; б) індиферентні (незалежні); в) конкурентні.

За вимірюваністю

а) а)переважно кількісні; б) якісні.

За відношенням до бізнесу

а) комерційні; б) некомерційні (суспільні).

За персоніфікацією

а) індивідуальні (особисті); б) групові.

За характером діяльності

а) цілі функціонування; б) цілі розвитку.

За стадіями життєвого циклу

а) цілі створення; б) цілі розвитку; в) цілі згортання

 

13. База даних у стратегічному плануванні, її складові.

Стратегічне планування — це систематизовані та більш-менш формалізовані зусилля всього підприємства, спрямовані на розробку та організацію виконання стратегічних планів, проектів і програм. У свою чергу, розробка планів як специфічний вид діяльності — це послідовний ітераційний процес, що складається з кількох взаємо-пов’язаних етапів:

встановлення цілей;

визначення стратегій («стратегічного набору») та заходів щодо їхньої реалізації;

передбачення послідовності дій у межах досить тривалого часу та закріплення її у планах, проектах і програмах різного типу, що є інструментами досягнення цілей та реалізації стратегій;

організація виконання планових завдань;

облік, контроль та аналіз їхнього виконання.

Стратегічна діяльність потребує надійного інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ СУ) у вигляді баз стратегічних даних, допущень і прогнозів. Створення такого забезпечення — це не лише нагромадження інформації та її обробка.

База стратегічних даних (БСД) — це стислий системний опис найсуттєвіших стратегічних елементів, що належать до зовнішнього середовища підприємства; вона (БСД) використовується для оцінки поточного становища, застосовується для визначення прояву проце-сів у майбутньому та для прийняття стратегічних рішень.

БСД підприємства може мати досить складну структуру, тобто складатися з таких підсистем: БСД про сильні та слабкі сторони підприємства; БСД про загрози та можливості (з оцінкою рівня ризику), що існують у зовнішньому середовищі; БСД про рівень конкуренції та критерії конкурентоспроможності в галузі; БСД про стан економіки взагалі; БСД про ситуацію на суміжних рин-ках тощо.

 

14. Етапи формування стратегії підприємства

Розробка стратегії здійснюється поетапно:

1. Визначення місії підприємства.

2. Формування стратегічних цілей.

3. Аналіз зовнішнього середовища та оцінка актуальності і реальності діяльності підприємства.

4. Аналіз потенціалу підприємства, перспектив його розвитку.

5. Вибір генеральної стратегії.

6. Аналіз стратегічних цілей

7. Розробка функціональних та ресурсних стратегій.

8. Впровадження, контроль та оцінка результатів вибраної стратегії.

Принципи розробки стратегії підприємства:

1. орієнтація на довгострокові глобальні цілі підприємства, як господарюючої системи та економ. інтереси його власників;

2. багатоваріантність можливих напрямків розвитку, яка зумовлена динамічністю зовнішнього середовища діяльності підприємства;

3. безперервність розробки стратегії - постійна адаптація до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі;

4. комплексність розробки стратегії узгодженості стратегічних рішень за окремими показниками діяльності підприємства, видами ресурсів функціями.