Рівне - 2002 2 страница

Гумбольдт О. (1769 -1859) - німецький географ, який надавав великого значення географічному вивченню взаємодії людини і природи, впливу людської діяльності на довкілля.

Гумільов Лев (1919-1992) - російський історик і географ, який, продовжуючи традиції євразійства, сформулював власну концепцію етнографії. Визначив три її виміри: простір, час і етнос (народ). Етногенез пов'язував з особливою генетичною ознакою -пасіонарністю. Вважав, що за певних сприятливих природних умов група етносів може сформувати суперетнос. Тривалість життя етносу становить приблизно 1500 років за умови відсутності агресії з боку інших етносів. Основні праці - "Древняя Русь и Великая степь", Теография зтноса в исторический период", "Ритмьі Евразии: зпохи и цивилизации".

Дарендорф Ральф (1929 р. н.) - німецький соціолог, політичний діяч, професор університетів Гамбурга, Тюбінгена, Констанци, з 1974 р. - директор Лондонської школи економіки та політичних наук, отримав титул сера. Найвідоміша праця - "Клас і класовий конфлікт в індустріальному суспільстві" (1957). Вважав, що соціальна дійсність, у т.ч. й система міжнародних відносин, виступає як процес конфліктів із приводу авторитету в різних типах об'єднань, що безперервно повторюється. На думку Д., не наявність, а відсутність конфліктів є чимось дивним і ненормальним. У своїх останніх працях, зокрема "Дорога до свободи. Демократизація та її проблеми в Східній Європі", проаналізував зміст, глибину та направленість трансформаційних процесів у країнах Центрально-Східної Європи.

Дедукція - спосіб міркування і отримання висновків на основі руху в науковому дослідженні від складного, загального до простого, часткового; виведення детальних суджень, оцінок із загальних положень, умовиводів.

Декларація - офіційна заява держави (чи групи держав), у якій у загальних рисах доводяться до відома якісь важливі документи чи події, урочисто проголошується певний політичний принцип.

Демарш - заява (виступ) держави на адресу інших держав з висловленням підтримки, визнання, солідарності або, навпаки, осуду чи розмежування в якомусь питанні.

Демографічна статистика - галузь статистики, яка займається збором, обробкою й аналізом даних, що характеризують чисельність, склад, розміщення і відновлення населення країни або окремих його груп.

Демографічний перехід - концепція, що застосовується в демографії, а також у комплексному країнознавстві для пояснення зміни типів відтворення населення. Є чотири фази Д. п.: 1) коефіцієнт смертності (кількість смертей на 1000 душ населення) випереджає коефіцієнт народжуваності (кількість народжень на 1000 душ населення) внаслідок чого коефіцієнт природного приросту (кількість душ приросту на 1000 душ населення) зменшується; 2) коефіцієнт смертності продовжує знижуватися й досягає найменшого значення, але коефіцієнт народжуваності знижується ще швидше, а тому приріст населення сповільнюється; 3) коефіцієнт смертності збільшується (зумовлений демографічним старінням), коефіцієнт народжуваності знижується і до кінця фази наближається до рівня простого відтворення, а коефіцієнт смертності залишається нижче цього рівня; 4) коефіцієнт смертності підвищується, наближаючись до коефіцієнта народжуваності, процес демографічної стабілізації завершується.

Демографічний прогноз - розрахунок чисельності населення, що очікується, а також його віково-статевої структури в світі, окремих регіонах та країнах або їх частинах, базується на прогнозі рівнів народжуваності та смертності в різних вікових групах, а також міграції. Д. п. використовується при плануванні трудових ресурсів і споживання, обгрунтуванні демографічної політики.

Демографія (від грец. "демос" - народ і "графіо" - пишу) -наука про закономірності відтворення населення. Д. вивчає закономірності й соціальну зумовленість народжуваності, смертності, укладення та припинення шлюбу, відтворення шлюбних пар і сімей; розробляє методи опису, аналізу й прогнозу демографічних процесів і демографічних структур.

Демографія економічна - вивчає економічні аспекти відтворення населення та механізм взаємозв'язку економічних і демографічних процесів.

Демографія етнічна - вивчає відтворення і динаміку чисельності окремих народів.

Демографія описова - включає загальну характеристику чисельності населення, його територіального розподілу, параметри віково-статевого, шлюбного й сімейного складу населення, рівня й тенденцій розвитку демографічних процесів у конкретних регіонах, країнах, територіях або частинах країни.

Демографія регіональна - вивчає закономірності відтворення й динаміку населення в окремих регіонах і територіях країни, а також економічні, соціальні, екологічні, етнічні та інші чинники, що впливають на їх характер і мають іспе в цих регіонах.

Демографія соціальна - наукова дисципліна, яка формується на стику демографії та соціології і вивчає взаємовплив Соціальних і демографічних процесів. Д. с. головну увагу приділяє вивченню соціальних норм, демографічних установок, демографічної поведінки (репродуктивної, шлюбної, сімейної, самоохоронної, міграційної) і чинників, що їх зумовлюють, таких як рівень освіти, доходів, етнічної характеристики тощо.

Держава - територіально організований апарат влади на території певної країни, знаряддя економічного, політичного та ідеологічного управління суспільством; виступає важливим об'єктом країнознавчого дослідження. Зараз у світі є 193 держави - члени ООН.

Детермінізм географічний - концепція, сутність якої полягає у визнанні визначального впливу природних умов на розвиток суспільства. Так, французький просвітитель Ш.-Л. Монтеск'є у книзі "Про дух законів" (1748 р.) розмірковував про залежність соціального устрою, форм правління від клімату, грунтів, розмірів країни. Д. г. найбільшого поширення набув у XVIII ст. і згодом виявився теоретичною основою численних країнознавчих праць.

Джерело - первинний оригінальний матеріал, який містить певну інформацію, в тому числі країнознавчу - закони, договори, меморандуми, заяви, виступи офіційних осіб, статистичні дані, мемуари, листи, преса тощо.

Діалектика - 1) метод пізнання дійсності (у тому числі країнознавчих реалій), який полягає в необхідності розглядати явища в їх зв'язках, русі та розвитку; 2) загальне вчення про єдність протилежностей в одному цілому; 3) мистецтво дискусії, насамперед вміння знайти істину через розкриття і подолання суперечностей у міркуваннях опонента.

Ділова гра - спосіб дослідження, який передбачає попереднє конструювання ситуації, імітацію того або іншого варіанту розвитку країнознавчого процесу або явища. Це дозволяє розробити різні моделі дії управлінських структур, розподілити ролі учасників подій, уточнити характер їх поведінки та взаємовідносин між ними. Такого роду прийоми дають змогу передбачити варіанти зміни ситуації, підготувати всіх задіяних осіб до відповідної реакції, а управлінський персонал до прийняття рішень в неординарних ситуаціях, знаходити якісно важливі ланки та суперечності в поточних і прогнозованих процесах.

Діяльність - у широкому розумінні прийнято розглядати як різнобічний процес створення суспільним суб'єктом (людиною) умов для свого існування й розвитку, процес перетворення соціальної реальності відповідно до суспільних потреб, цілей і зандань.

Доктрина - система поглядів, ідей, принципів, що лежить в основі політичної діяльності окремої особи чи політичної організації. Політична Д. - це система офіційних поглядів і положень, яка розробляється політичним керівництвом держави. Основні положення політичної Д. зв'язані з характером суспільного ладу, політикою правлячих сил, рівнем розвитку продуктивних сил.

Документ - оригінальний матеріал, письмове свідоцтво про якісь історичні, міжнародні тощо події та факти (закони, нормативні акти, офіційні договори і т. п.), джерело країнознавчої інформації.

Документальне дослідження - дослідження, що ґрунтується на основі вивчення архівних матеріалів, офіційної статистики, даних преси, мемуарів, листування тощо.

Дугін Олександр Гельєвич (1962 р. н.) - російський геополітик, автор дванадцяти книг, в тому числі відомого навчального посібника "Основи геополітики. Геополітичне майбутнє Росії" (1997 p.). З січня 2000 р. - радник Голови Державної Думи Російської Федерації з геополітики. У 1989 р. створив Центр соціальних метастратегічних досліджень, головною метою якого є розробка "євразійської моделі розвитку Росії". Матеріали центру носять прогнозно-аналітичний характер і готуються за замовленням силових структур. Серед останніх розробок центру - геополітична експертиза російсько-європейських і російсько-американських відносин. Д. -представник напряму сучасного російського неоєвразійства.

Еволюція - процес тривалих, поступових, дрібних змін, повільного переходу на вищі стадії розвитку із успадкуванням попередніх елементів; Е. - синонім поступального розвитку.

Екологічна експертиза проектів - система комплексної оцінки можливих екологічних наслідків здійснення проектів будівництва і реконструкцій народногосподарських об'єктів, додержання при їх розробці встановлених правил і норм раціонального природокористування й охорони природи.

Екологія (від грец. "еко" - середовище і "логос" - вчення) -1) наука, що вивчає взаємовідношення між живими організмами та середовищем їх існування; 2) наука про структуру та функції природи; 3) комплексна наука, що досліджує середовище існування живих істот, в тому числі людини. Термін "екологія" запровадив німецький учений Е.Геккель (1866 p.). Основоположником екології як географічної науки був американський географ Р.Зауер, який започаткував дослідження екологічних проблем у сучасному світі та їх впливу на долю цивілізацій.

Екологія міст - у країнознавчих дослідженнях - аналіз, характеристика і вивчення міського життя, що базується на аналогії з пристосуванням рослин і організмів до навколишнього (оточуючого) середовища.

Економіка -1) наукова дисципліна, яка вивчає сектори і галузі господарства, умови і всю сукупність елементів; 2) сукупність відносин з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг в умовах конкретної економічної системи і конкретної держави; 3) господарство якого-небудь регіону, держави або її частини. Е. - це галузь людської діяльності, що пов'язана з виробництвом, обміном і споживанням товарів і послуг.

Економічна географія - наука, яка вивчає територіальну організацію суспільного виробництва, просторові процеси і форми організації життя людей з точки зору ефективності самого виробництва. Політико-економічною основою Е. г. є вчення про географічний поділ праці (міжнародний і територіальний), теорія розміщення виробництва. Термін Е. г. наприкінці 1880-х років увів німецький учений В.Готц.

Експедиційні країнознавчі дослідження - експедиції в різні регіони світу, в ході яких за детально розробленою програмою проводяться польові маршрути, вивчаються конкретні типи взаємодії природи, людини, господарства і суспільства.

Експеримент - метод дослідження країнознавчих проблем, міжнародних відносин у цілому чи їх елементів шляхом активного впливу на них за допомогою створення нових умов, які відповідають меті дослідження, або шляхом зміни протікання процесів у потрібному напрямку. По відношенню до сфери міжнародних відносин експеримент може здійснюватися у формі теоретичного моделювання міжнародних процесів або різних міжнародних систем і доповнюватися моделюванням за допомогою електронно-обчислювальних машин.

Експериментальне країнознавче дослідження – тип дослідження, спрямованого на аналіз причинно-наслідкової залежності в розвитку відповідних процесів. Важливою умовою його проведення є наявність достатньо високого рівня знань з досліджуваної проблеми.

Електоральне (виборче) країнознавство - галузь політичної географії, яка займається дослідженням і вивченням територіальних аспектів масових виборчих кампаній.

Емпіричне країнознавче дослідження - наукове дослідження, спрямоване на отримання фактофіксуючого знання, тобто за допомогою прямої або опосередкованої реєстрації, встановлення і узагальнення країнознавчих фактів, характерних для досліджуваних країнознавчих явищ, об'єктів, відносин.

Епістемологія - розділ філософії, який займається проблемами теорії пізнання: аналізом природи пізнання як явища, вивченням передумов виникнення пізнання як практичного процесу, закономірностей його еволюції, природи й сутності знання як явища, співвідношення пізнання та знання, реальності й знань, умов достовірності знання, пошуками визначення і критеріїв того, що взагалі слід вважати знанням.

Ератосфен Кіренський (276 -194) - давньогрецький вчений, що дав назву "географія" самій науці й склав "Географічні записки", одну з перших країнознавчих робіт.

Етапи формування політичної карти світу (ПКС) - зміна кількості суверенних держав та їх розмірів протягом історії людства. Виділяють наступні етапи: перший - рабовласницький, коли виникли перші могутні держави, такі як Вавілон, Єгипет, Греція, Рим, Карфаген; другий - феодальний (V - XV ст.), коли виникли могутні імперії, йшло загарбання колоніальних володінь. Могутніми країнами стають Візантія, Київська Русь, Англія, Іспанія, Франція, Османська імперія; третій - новий або капіталістичний (з XVI ст. до першої світової війни), коли сформувався світовий ринок і завершився розподіл світу між капіталістичними країнами. Загострення політичних відносин на межі XIX і XX ст. переросло в першу світову війну, в результаті якої Німеччина втратила частину європейської території та колонії, розпались Австро-У горська та Османські імперії, лідером світової економіки і політики стали США; четвертий - почався із закінченням першої світової війни і утворенням Радянського Союзу - першої соціалістичної країни. Велике значення для формування ПКС мала друга світова війна, в результаті якої сформувався світовий соціалістичний табір з 15-ти країн, змінилися кордони СРСР за рахунок приєднання балтійських країн, Західної України і Західної Білорусії, Східної Пруссії, Німеччина розпалась на ФРН і НДР, Італія і Японія втратили колонії, утворились великі військово-політичні блоки - НАТО і Варшавський договір; п'ятий або сучасний (початок припадає на середину 80-х років) - розпад Радянського Союзу на 15 суверенних держав, розпад соціалістичного табору, об'єднання Німеччини, розпад Югославії і Чехословаччини.

Етатизм - політична теорія, яка захищає головну роль державної влади у найважливіших сферах суспільного життя; активне втручання держави у життя громадян.

Етнологія - наука про походження, етнічну історію народів, про формування особливостей їх культури, релігії та побуту.

Жирар Мішель - професор, заступник керівника Департаменту політичної науки Університету Париж-1 (Сорбона-Пантеон), член Координаційного комітету "Постійної групи з міжнародних відносин" Європейського консорціуму політичних досліджень. Опублікував низку праць, присвячених питанням теорії та епістемології міжнародної політики, зокрема монографія "Індивіди в міжнародній політиці" (1994) та стаття "Теорія міжнародних відносин і інвенція" (1995). Представник сучасної французької соціологічної школи.

Закон (державний) - прийнятий у встановленому порядку відповідною інституцією верховної влади в державі нормативний акт, який регулює відносини в суспільстві, має обов'язкову чинність, загальне значення і рівну для всіх дію. 3. Виступає важливим джерелом при здійсненні країнознавчих досліджень.

Закономірності MB - наявність довгого ряду схожостей у міжнародних відносинах, які не залежать від особливостей тієї чи іншої епохи. До основних ЗМВ належать наступні: перша -головними діючими особами міжнародних відносин є держави, а формами їх міжнародної діяльності - дипломатія, війна та стратегія; друга - державна політика має дві взаємопов'язані різновидності - внутрішню та зовнішню (міжнародну); третя -основою всіх дій держав на міжнародній арені виступають національні інтереси, елементами яких є безпека, виживання і суверенітет; четверта - міжнародні відносини - це силова взаємодія держав або баланс сил, де перевага з точки зору національних інтересів у наймогутніших держав; п'ята - у залежності від розподілу могутності між великими державами баланс сил може набувати різних форм або конфігурацій (біполярна, трьохполюсна, мультиполярна, однополюсна і т.д.).

Засоби - шляхи, способи, методи та знаряддя досягнення певних цілей.

Засоби масової інформації - певний соціальний інститут, що охоплює систему друкованих видань, радіо-, теле-, відеопрограм, кінохронікальних програм та інших форм періодичного поширення масової інформації; широко використовується при обробці та розповсюдженні країнознавчої інформації (див. також: Мас-медіа).

Зв'язки з громадськістю (паблік рилейшнз) - 1) система теоретичних знань та практики їх застосування, що відображають ті комунікаційні процеси в суспільстві, які спрямовані на встановлення взаєморозуміння між різними соціально організованими суб'єктами та громадськістю; 2) організація громадської думки, метою якої є найефективніше функціонування підприємства (установи, фірми) та підвищення його репутації, яке здійснюється різними засобами масової інформації; 3) міжнародні паблік рилейшнз - комунікації зі світовою громадськістю, що відбуваються в мультикультурному середовищі та спрямовані на гармонізацію стосунків між різними суб'єктами міжнародних відносини; мають особливе значення для передачі різноманітної країнознавчої інформації.

Змішано-скануючий метод - один із методів ухвалення рішень, покликаний поєднати фундаментальний процес ухвалення політичних рішень, які визначають шляхи, напрямки і перспективи розвитку країни або її частин, з подальшою їх розробкою. Він уможливлює раціональний аналіз найважливіших, ключових елементів будь-якої країнознавчої проблеми і менш детальне дослідження її другорядних аспектів.

Зовнішня політика - діяльність держави на міжнародній арені, що регулює стосунки з іншими суб'єктами зовнішньополітичної діяльності: державами, зарубіжними партіями та іншими громадськими організаціями, всесвітніми й регіональними міжнародними організаціями. При цьому зовнішня політика тієї або іншої країни є конкретним, практичним втіленням міністерством закордонних справ або відповідним йому зовнішньополітичним відомством основних принципів міжнародної політики держави, які виробляються державними структурами і покликані відображати національні інтереси держави. Зміст 3. п. становлять переговори, укладання угод і створення блоків, міжнародні наради, діяльність міжнародних, міждержавних організацій, різного роду дипломатичних місій, демарші, загроза й застосування військової сили. Основними засобами здійснення 3. п. виступають війна та дипломатія.

Зональне країнознавство - галузь країнознавства, яка має на меті дослідження країн, територій, регіонів (районів), історико-географічних країв із врахуванням зональних особливостей господарського, політичного, соціального тощо розвитку та проживання різних етносів. 3. к. може прискорити створення комплексних характеристик природних зон світу з використанням матеріалів фізичної і суспільної географії, а також загального землезнавства і біогеографії. Передбачувана схема зонально-країнознавчих характеристик може включати такі розділи і схеми: 1) своєрідність і територіальне охоплення зони; 2) роль в світовій природні системі; 3) визначаючі природні процеси (співвідношення тепла і вологи); 4) переважаючий характер природокористування; 5) основні історико-географічні типи спеціалізації і розміщення господарства; 6) характер розміщення і розселення населення; 7) трудові традиції і навички; 8) особливості середовища і пристосування до нього (з елементами етноекології і медичної географії); 9) антропогенна трансформація території.

Івент-аналіз - метод прикладного вивчення динаміки політичних подій (ситуацій). Ґрунтується на слідкуванні за ходом та інтенсивністю подій з метою визначення основних тенденцій еволюції обстановки як в окремих країнах, так і на міжнародній арені взагалі. Конкретне застосування цього методу передбачає створення інформаційного банку даних і побудову системи класифікації міжнародних фактів і явищ.

Ідеологія - упорядкована, струнка система поглядів, які виражають ставлення до дійсності, цілі й програми, спрямовані на закріплення, розвиток чи зміну даних суспільних відносин. І. вказує політиці систему ідеалів і цінностей, до якої остання має прагнути. Тому виникає консервативна чи ліберальна, прогресивна чи реакційна політика, в тому числі на міжнародній арені.

Ідея (від грецьк. idea - поняття, "те, що видно", образ) -форма відображення реальних явищ за допомогою думки, "образ, виражений словом. У розумінні основної І. - це одна з форм, спосіб пізнання, зміст яких полягає у формулюванні загального теоретичного принципу, який пояснює суть явищ (наприклад, ідея про матеріальність світу, ідея зміни суспільнії ічних формацій тощо).

Ієрархія - тип структурних відношень у складних багаторівневих системах, які характеризуються упорядкованістю, організованістю взаємодій між окремими рівнями по вертикалі. Виділяють 2 види І.: нормальну, коли системи одного порядку однорідні й повністю входять у систему більш високого рангу (адміністративне районування) та І. розшарування, коли системи низового порядку неоднорідні і в сумі не обов'язково складають систему вищого порядку (наприклад, при економічному районуванні розрізняють декілька компонентно-структурних шарів - природні ресурси, промисловість, розселення, інфраструктура).

Іміджологія - наука, яка вивчає проблеми формування та створення в суспільній свідомості образів суспільних інститутів (держави, політичних партій, організацій, установ) і окремих політичних та інших лідерів, розробляє сукупність прийомів, технологій і засобів формування в суспільній свідомості відповідних образів реальних суб'єктів політики.

Інвайроментологія - наука про охорону довкілля.

Індекс демократичності - рейтинг країни, який вираховується за 10-бальною шкалою на основі п'яти показників: конкурентної основи участі в політичній діяльності, регулюванні участі в політичній діяльності, конкурентної основи найму керівників, відкритості при наймі керівників, обмеження повноважень глави виконавчої влади. Постсоціалістичні країни разом з Китаєм за цією шкалою мають приблизно 5 балів.

Індекс найближчого сусідства (при розселенні) - показник, який визначає характер розміщення населення на території і має вигляд R= Д„/До, де Дн - середня з спостережених відстаней між кожним населеним пунктом і найближчими сусідами, До - середня відстань, що очікується, визначається за формулою До = 1/2-Уа,де А - щільність поселень на 1 км2. Значення індексу знаходяться в межах від теоретичного "0", коли населені пункти концентруються в одній точці, до 2,15 (максимальна величина), коли розміщення відповідає системі трикутників.

Індекс розвитку людського потенціалу (індекс розвитку людського суспільства) - показник, введений ООН, аналогічний якості населення (див.: Якість населення). ІРЛП розраховується па основі показників, які характеризують наступні аспекти життя суспільства: 1) фізичний стан людей, їх довголіття (показник -середня очікувана тривалість життя); 2) духовний та інтелектуальний розвиток людей (показник - рівень освіти, який розраховується на основі двох елементарних показників: а) частка грамотних серед дорослого - старше 15 років - населення; б) середня тривалість навчання); 3) матеріальне забезпечення людей, тобто реальні доходи на душу населення (показник -ВНП на душу населення з поправкою на купівельну спроможність і рівномірність розподілу доходів у суспільстві).

Індексний метод - спосіб країнознавчого дослідження, зміст якого полягає в розрахунку індексних показників, що можуть співставлятися і які характеризують різні сторони економічного та соціального життя країн світу за певний проміжок часу і в сукупності дають змогу визначити індекс розвитку людського суспільства взагалі.

Індукція - міркування, умовиводи, побудовані на виведенні загальних висновків із положень, які виступають їх окремими випадками; дослідницький метод, який веде до узагальнення на підставі окремих експериментів і спостережень фактів, а також формулювання та перевірка гіпотез.

Інновація - у найзагальнішому розумінні кардинально, принципово нове явище, спосіб пізнання і дослідження певних процесів, зокрема країнознавчих.

Інноваційне країнознавче дослідження - тип дослідження, за своїм характером близького до експериментального. Однак воно спрямоване не просто на виявлення причинно-наслідкових зв'язків, але й на паралельну розробку в процесі проведення дослідження нових способів (рекомендацій, технологій тощо) управління країнознавчим об'єктом.

Інституціональний метод (підхід) - комплекс різноманітних прийомів, за допомогою яких досліджується вплив політичних інститутів на розвиток окремих регіонів/районів, територій, країн, груп країн тощо (див. також: Метод інституціоналізму).

Інтелект - рівень розумових здібностей, який вимірюється тестом IQ (коефіцієнт інтелекту).

Інтерв'ю - метод проведення опитувань, в тому числі країнознавчого спрямування, як цілеспрямованої бесіди з опитуваним. І. поділяються на два види: вільні та стандартизовані (формалізовані).

Інформація (від лат. informatio - пояснення) - 1) відомості, які передаються людьми усно, письмово через мережу Інтернет або іншими способами; 2) з середини XX ст. загальнонаукове поняття, яке включає в себе обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом (комп'ютером), автоматом і автоматом (комп'ютером і комп'ютером).

Інформаційна технологія - форма обробки та передачі інформації, що базується на інформаційних процесах і сучасних досягненнях науково-технічного розвитку.

Істон Девід (1917 р. н.) - американсько-канадський політолог, професор кількох американських і канадських університетів. Представник напряму функціоналізму в науці про міжнародні відносини. У 50-60-хрр. опублікував свої основні праці "Політична система" і "Системний аналіз політичного життя". Вважав, що кожна система, в тому числі й політична система та система міжнародних відносин, пов'язана з середовищем - тим, що впливає на систему і з чим вона взаємодіє. Розрізняв два види середовища: зовнішнє середовище (оточення системи) і внутрішнє середовище (контекст системи). Згідно системного аналізу, політична система розглядається в динаміці - як цілісний організм, що знаходиться у постійній взаємодії з оточуючим середовищем і постійно "звіряє" свої "відповіді" з станом і реакцією своїх елементів (у формі політичних дій, урядових актів та інших заходів тощо). У свою чергу, ця зворотна реакція системи є початком нового циклу її взаємовідносин з середовищем, сприяє певним змінам в оточуючому середовищі, а потім продукує нові "вимоги" та "підтримки", які потребують нових "відповідей". Модель І. можна застосовувати для аналізу будь-якої політичної або міжнародної системи. Водночас вона не ідеальна й пізніше була доповнена та розвинута К. Дейчем та ін.

Історизм - науковий принцип підходу до дійсності, в тому і країнознавчого характеру як такої, що розвивається в часі.

Історико-географічний край - найменша регіональна таксономічна одиниця в географії і країнознавстві, частина країни (наприклад, Волинь, Буковина, Холмщина, Бретань, Баварія тощо).

Історичний метод - спосіб дослідження, комплекс прийомів, направлених на аналіз всіх явищ життя країн або окремих районів/регіонів у хронологічному розвитку, виявлення зв'язку минулого, теперішнього і майбутнього.

Історія ( від грец. hysteria - розповідь про минуле) - 1) процес розвитку природи і суспільства; 2) Комплекс суспільних наук (історична наука), які вивчають минуле людства у всій його конкретності та багатогранності. Для встановлення закономірностей історичного розвитку досліджуються факти, ії і процеси на основі історичних джерел.

Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики - наука, яка вивчає основні етапи розвитку міжнародних відносин, явища та процеси міжнародного життя, міждержавні відносини, а також актуальні проблеми сучасних міжнародних відносин.

Кант Іммануїл (1724 - 1804) - німецький філософ. У праці "Про вічний мир", аналізуючи проблеми відносин між державами, зробив висновок, що держави, які перебувають у стані потенційної війни ("природному стані"), мають перейти з нього у стан, регульований правом. Такий стан - "вічний мир" -характеризувався б союзом держав, над яким мала бути одна наддержава - "держава народу". Вважав, що "вічний мир" настане після укладення мирних договорів між країнами. Хоча цей ідеал миру нездійсненний, але до нього треба прагнути. Один із засновників ідеалістичного напряму в науці про міжнародні відносини. В географії сформував основи хорологічної концепції, яка випливала з його філософських поглядів на простір і час.