Консорціуми – це об'єднання юридично та господарсько самостійних компаній, які утворюються з метою виробничо-збутового кооперування, а також надання підрядних та ін. послуг.

Опе­рація з давальницькою сировиною у сфері ЗЕД – це операція з перероблення, оброблення, збагачення чи використання давальницької сировини, ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні), або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату.

 

Тема 10. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку

Торгово-посередницькі операції у ЗЕД – це операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, що здійснюються за дорученням експортера чи імпортера незалежним посередником на основі спеціальних угод чи окремих доручень.

Посередники в ЗЕД – це ФО чи ЮО, що здійснюють операції купівлі товарів з метою їх подальшого продажу, чи надають іншим чином допомогу виробникові з доведення товарів до кінцевого споживача.

Операції з перепродажу – передбачають здійснення посередницької діяльності від свого імені і за свій рахунок.

Комісійні операції – передбачають проведення посередницьких угод від свого імені, але за рахунок продавця.

Агентські операції – це операції, які здійснюються від імені і за рахунок продавця.

Брокерські операції – це особливий вид операції, яка передбачає зведення покупця і продавця, а посередник може діяти від імені як продавця, так і покупця.

Дилери – це оптові незалежні посередники, які здійснюють перепродаж товарів роздріб|на роздріб| або малими партіями від власного імені та за власний рахунок.

Дистриб'ютор - це ЮО або ФО, яка отримала виняткове право збувати товари фірми-виробника на певній території у визначений термін.

Комісійні операції – це здійснення однією стороною – комісіонером, за дорученням іншої сторони – комітента, угод від свого імені, але за рахунок комітента.

Комісіонер – це оптовий чи роздрібний посередник, який укладає угоду про поставку від свого імені, але не є власником товару й працює за рахунок фірми.

Делькредере - умова у комісійному договорі про поруку комісіонера за виконання угоди покупцем, тобто гарантії комітента від несплати.

Консигнаторські угоди (різновид комісійних угод) – це продаж товарів зі складу посередника, де власником товару залишається експортер.

Консигнатори – це посередники зовн.-торг. операцій, що зд. тільки реалізацію товарів за ціною встановленою консигнатом (власником товарів) зі свого складу.

Агентські операції – це доручення однієї сторони, яка іменується принципалом, іншій стороні - агенту здійснювати юридичні угоди за рахунок і від імені принципала на визначеній території в обумовлений період. Незалежність агента проявляється у тому, що він не перебуває у трудових відносинах із принципалом і діє самостійно на основі агентської угоди, яка за своєю суттю є договором доручення.

Агентами вважаютьяк окремих осіби|обличчя|, так і різні фірмии|фірма-виготовлювачі| та організації, які представляютьь|уявляють| інтереси продавця або покупця і сприяють здійсненню операціїй|угод| купівлі-продажу від чужого імені і за чужий рахунокк|лічба|.

Агенти-представники. Існує ще один вид агентської угоди, за якої агенти-представники тільки представляють інтереси принципала на визначеному ринку за узгодженою номенклатурою товару. Однак, вони не мають жодного права підписувати будь-які контракти. Агенти-представники працюючи поза штатом, займаються експортом продукції.

Угода про просте агентство надає право посереднику збувати на обмеженій території визначену номенклатуру товару і отримувати від нього нагороду.

Угода про просте агентство з правом "правої руки" передбачає, що принципал зобов'язаний спочатку запропонувати товар агенту і тільки після відмови продавати його на цьому ринку самостійно чи через інших посередників без виплати винагороди агенту.

Угода про надання агенту монопольного права передбачає надання виняткового права агенту продавати товар принципала визначеної номенклатури на обумовленій території протягом встановленого терміну та отримувати за це винагороду.

Брокерські операції відбуваються з професійними посередниками – брокерами (маклерами), які працюють строго по визначених товарах чи операціях.

Брокери – це особи, які лише зводить продавця і покупця, але|та| безпосередньо не приймають участі в здійсненніоперації|угоди|.

Основне завдання брокерів – знайти покупця для продавця і продавця для покупця і сприяти підписанню контракту між ними.

Біржові брокери – це брокери, які працюють по операціях.

 

Тема 11. Ціноутворення у зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Ціни і цінова політика – найважливіші елементи зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Саме від рівня цін на товари залежать комерційні результати діяльності підприємства, а обрана ним цінова політика справляє тривалий і вирішальний вплив на ефективність його роботи на світовому ринку.

Зовнішньоторговельна цінова політика – це комплекс заходів щодо визначення рівня цін і можливих варіантів їх зміни в залежності від кон’юнктури зовнішнього товарного ринку та цілей підприємства на ньому.

Зовнішньоторговельна ціна – це визначена зовнішньоекономічним контрактом ціна, за якою здійснюються експортні поставки товарів. Зовнішньоторговельні ціни використовуються в умовах експортно-імпортних операціях, які здійснюються, як правило, на базі цін основних світових товарних ринків.

Розрахункові ціни застосовуються в контрактах на нестандартне обладнання, що виробляється, як правило, за індивідуальними замовленнями. Такі ціни розраховуються та обґрунтовуються постачальником для кожного конкретного замовлення з урахуванням технічних і комерційних умов конкретного контракту.

Ціни, що публікуються – це ціни, що оприлюднюються в спеціальних джерелах інформації. До них належать довідкові ціни, ціни аукціонів, біржові котирування, ціни статистичних довідників, ціни укладених контрактів, ціни пропозиції великих фірм.

Довідкова ціна – ціна товару у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі промислово розвинутих країн, що опубліковується в різних виданнях. Довідкові ціни грають роль відправного пункту, з якого починається процес узгодження ціни при укладанні угоди.

Біржове котирування – це оптова ціна товарів, що реалізовуються через товарні біржі і публікуються в спеціальних біржових довідниках. Це ціни реальних угод на біржах, які здійснюються на уніфікованих умовах стосовно якості товару, обсягу та термінів поставки, валюти платежу. Біржові котирування, з одного боку, є цінами реальних контрактів, а з іншого — використовуються як орієнтири при встановленні цін на товари, що реалізуються за звичайними угодами.

Ціни міжнародних товарних аукціонів – це ціни, публічного продажу попередньо оглянутої покупцями партії товару (лот), як правило, за максимальною запропонованою ціною. Ціни на аукціонах встановлюються на основі співвідношення D та S, причому їх головною особливістю є наявність великої кількості покупців та одного чи декількох продавців. Аукціонні торги спеціалізуються на реалізації певних товарів і проводяться зазвичай один або кілька разів на рік.

Ціни аукціонів та біржові котирування публікуються в спеціальних бюлетенях, які видаються біржовими та аукціонними комітетами.

Статистична ціна – середня експортна ціна, на основі даних зовнішньоторговельної статистики шляхом ділення вартості товару на його кількість.

Ціни фактичних угод – ціни, що виражають окремі фактичні комерційні операції.

Ціни пропозицій крупних фірм – початковий рівень ціни товару, запропонований продавцем.

Вище зазначені ціни, як правило, відображають рівень світових цін, які необхідно враховувати в процесі ціноутворення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Світові ціни - це ціни, за якими здійснюються великі комерційні експортні та імпортні операції з платежем у вільно конвертованій валюті; це ціни великих експортно-імпортних операцій, що здійснюються в основних центрах світової торгівлі; це ціни, які формуються під впливом попиту та пропозиції на певних зарубіжних товарних ринках.

Класифікація світових цін та їх характеристика:

1) За станом ринку:

· ціна продавця – це ціна продажу продукту, яка враховує витрати на його виробництво та збут, бажаний рівень прибутку, попит та конкуренцію на цільовому зарубіжному ринку;

· ціна покупця (купівлі) - це ціна, за якою покупець готовий та спроможний придбати товар, виходячи із цінності товару та його переваг порівняно з товарами-замінниками на ринку.

2) За напрямом товарного потоку:

· експортна ціна - це ціна, за якою товар продається на зовнішній ринок;

· імпортна ціна - це ціна, за якою товар купується на зарубіжному ринку та ввозиться на внутрішній.

3) За умовами розрахунків:

· комерційна ціна (контрактна) – це ціна, яка зазначена в контракті купівлі–продажу товару;

· ціна за клірингом – це ціна, за якою здійснюються безготівкові розрахунки між країнами та компаніями за поставлені та продані один одному товари, цінні папери та послуги, що здійснюються шляхом взаємного зарахування, виходячи з умов балансу платежів;

· трансфертна ціна – це внутрішньофірмова ціна, яка застосовується в угодах та розрахунках між окремими підрозділами та філіями міжнародних компаній.

4) За повнотою врахування витрат:

· ціна нетто – це чиста ціна товару за місцем його купівлі-продажу; для продавця – фактична виручка від продажу товару за виключенням витрат на виконання угоди, а для покупця – сума, яка фактично сплачується продавцю;

· ціна валова – це ціна товару, яка включає витрати на перевезення, страхування, митні збори та інші витрати.

· ціна споживання – це сума витрат покупця, що включає витрати як на купівлю товару, так його подальше використання (витрати на ремонт, паливо тощо).

5) За характером реалізації:

· ціна оптова –– ціна на великі партії товару;

· ціна роздрібна – ціна товару в роздрібній торгівлі; ціна, за якою товар продається населенню

6) За рівнем інформаційної відкритості:

· відкриті ціни (друковані) – це довідкові ціни, що оприлюднюються в статистичних довідниках, прейскурантах, каталогах, бюлетенях біржових котирувань.

· розрахункові ціни (закриті) –– конфіденціальні ціни комерційних угод та такі, що можуть бути розраховані на базі вторинної інформації.

Контрактна ціна – це кількість грошових одиниць, яку повинен заплатити покупець продавцю у тій чи іншій валюті за весь товар або одиницю товару, що були до­ставлені продавцем на базисних умовах у зазначений у кон­тракті географічний пункт.

Вага нетто – це чиста вага товару без упаковки;

Вага брутто – це вага товару разом з упаковкою;

Вага брутто за нетто. Цю характеристику застосовують тоді, коли вага упаковки настільки мала, що її можна не враховувати.

Базисна ціна – ціна товару, яку приймають як базу при визначенні зовнішньоторговельної ціни цієї продукції. Базис ціни показує, чи входять витрати, пов'язані з

доставкою товарів від продавця до покупця, до ціни товару.

Тверда ціна – це ціна, що залишається незмінною протягом усього терміну дії міжнародного контракту.

Рухома ціна – це ціна, що може змінюватись відповідно до встановлених умов, які передбачені в контракті. При встановленні рухливої ціни в контракт вноситься застереження, що передба­чає зміну ціни, зафіксованої в контракті, залежно від підвищен­ня або зниження ціни на ринку до моменту виконання угоди.

Змінна (ковзаюча) ціна – це ціна на складний та унікальний товар з тривалими термінами його виготовлення, яка враховує зміни у витратах на виробництво (зміна цін на матеріали, паливо тощо), які мали місце протягом терміну, необхідного для виготовлення товару. Ковзаюча ціна складається з двох частин: базової та змінної. Базова ціна визначає структурні частини ціни і узгоджується сторонами при підписанні контракту. Змінна ціна визначається на момент виконання контракту шляхом перерахунку структури ціни, зумовленої відповідними змінами у витратах.

Ціна з наступною фіксацією – ціна, яка встановлюється в ході виконання контракту, в якому визначені правила її фіксації. Механізм встановлення ціни з наступною фіксацією передбачає: при укладанні контракту вказується базисна ціна, але одночасно визначаються умови, згідно з яким базисна ціна буде змінюватись у випадку якщо до моменту виконання угоди виникне зміна цін на ринку на аналогічний товар.

Загальна (проста) знижка — знижка, яка надається з прейскурантної або довідкової ціни і звичайно становить 20-30 %, а в деяких випадках — до 40%. Такі знижки викори­стовуються при укладенні угод на машини й устаткування, зо­крема на стандартні види устаткування. Знижки з довідкової ціни становлять 2-5 %.

Знижка за оборот (бонусна знижка). Вона надається постійним покупцям на підставі спеціальної довіреності. У контракті в цьому випадку встановлюється шкала знижок за­лежно від досягнутого обороту протягом визначеного терміну, як правило, одного року, а також порядок виплати сум на підставі цих знижок.

Прогресивна знижка — це знижка за кількість або серійність. Вона надається покупцеві за умови покупки ним заздалегідь визначеного товару, обсяги замовлень якого зростають.

Дилерська знижка — знижка, яка надається виробни­ками своїм постійним закордонним посередникам по збуту. Вони в середньому становлять 15-20 % роздрібної ціни.

Спеціальні знижки. До них відносяться: знижки, які надаються привілейованим покупцям, у замовленнях яких особливо зацікавлені продавці; знижки на пробні партії та за­мовлення; знижки за регулярність замовлень.

Сезонні знижки — знижки за покупку товару поза періодом активного сезону (наприклад, на сільськогоспо­дарські добрива вони становлять близько 15 %).

Приховані знижки, які надаються покупцеві у вигляді знижок на фрахт, пільгових кредитів або безвідсоткових кре­дитів, шляхом надання безкоштовних послуг та зразків.

Знижки за повернення товару, раніше купленого в даній фірмі. Надаються покупцеві при поверненні ним раніше купленого в даній фірмі товару застарілої моделі. Ці знижки можуть сягати 25-30% прейскурантної ціни.

Знижка при продажу уживаного обладнання — до 50 % від початкової ціни.