Поняття основних принципів трудового права України.
Основними принципами трудового права є виражені в правових актах економічні закономірності організації суспільного виробництва і розподілу в формі основних, керівних положень основних засад правового регулювання трудових відносин, які визначають загальну спрямованість і найбільш істотні риси його змісту. Ці основні правові положення конкретизуються в нормативних актах, якими регулюється праця. Вони мають регулюючий характер, містять певний наказ, припис, регулюють поведінку. Тому принципи не повинні вміщувати елементи, що не мають такого наказу, припису, не визначають поведінку. Принципи трудового права можна класифікувати за такими критеріями: 1).В залежності від того в яких галузях діють відповідні принципи: o основні (загальні); o міжгалузеві; o галузеві. 2).В залежності від того,як принципи закріплені в правовій нормі: a. безпосередньо; b. побічно. До загальних принципів можна віднести принципи, які закріплені в Конституції України (право на працю, право на соціальний захист і т.д.); до міжгалузевих принципів відносяться принципи, які побічно проявляються в трудових відносинах (принцип охорони власності; принцип свободи об’єднання громадян та інші); до галузевих відносяться принципи, які закріплені в КЗпП України (право на безпечні умови праці; право на оплату праці). Безпосереднє закріплення має місце у тих випадках, коли формулювання норми закріплює певний правовий принцип. Прикладом цього може бути ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», в якій держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності, що не заборонена законом. Такі правові норми можна назвати нормами-принципами, які відрізняються від інших норм широтою і важливістю сформульованих в них положень. Вони визначають зміст інших норм, є для них правовою основою. Але це – зовнішня ознака, за якою не завжди можна відшукати норму-принцип. Визначальною є внутрішня ознака – зміст норми, її керівний характер. Другу групу складають принципи, що прямо не закріплені в правових нормах, але можуть бути виведені з них. Ці принципи містяться в законодавстві ніби у прихованому вигляді.
|