Види інфляції.

Інфляція – приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно до випуску товару та послуг; вона характеризує приріст цін в економіці. Темп інфляції – це відносна зміна середнього р-ня цін. ∏ = (Р – Р _(-1)) / (Р _(-1)) *100%, де Р – середній р-нь цін у поточному році, Р_(-1) – середній р-нь цін у минулому (попередньому році) році. В зв’язку з причинами появи розрізняють: 1) )Інфляція попиту – виникає внаслідок збільшення сукупного попиту за умов, що фактичний обсяг ВНП близький до потенційного, а сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціна, намагаючись урівноважити попит і пропозицію – зростає. (;слишком много денег охотится за малім кол-вом товаров») 2) Інфляція витрат (пропозиції) – виникає ч-з зростання витрат у періоди високого безробіття і неповного використання виробничих ресурсів, пов’язаних із зменшенням сукупної пропозиції(підвищення ціни на сировину, матеріали, підвищення номінальної зарплати, які сприяють підвищенню витрат вир-ва, зменшується обсяг випуску і зайнятості, зростає безробіття). Також інфляцію розрізняють: помірна харак-ся повільним ­ цін (до 10% на рік), галопуюча (від 10% до 200% на рік) – на цій стадії значно посилюються екон. суперечності та соціал. напруження у сус-ві, гіперінфляція (до 1000% на рік і >) – поведінка споживачів визначається намаганням вкласти гроші у матеріальні цінності, на цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої ф-ції. Для країн, які залеж. від зовн. торгівлі існ. загроза імпортованої інфляції. Вона виник. у разі ­ цін на імпортні товари за умови твердого курсу валюти. Стагфляція – це інфляція, яка супроводжується стагнацією вир-ва і високим рівнем безробіття у країні(одночасне­ рівня цін і рівня безробіття) Інфляція вплив. на економіку ч/з: 1)перерозподіл доходу і багатства між різними групами людей; 2)спотворення відносних цін та обсягів вир-ва різних товарів. Вплив інфляції на рівень реал. доходів та обсяги вир-ва суперечливий і залеж. від того, якою є інфляція, очікуваною чи непередбаченою. Типи інфляції: 1) відкрита хар-ся: постійним ­ цін; дією механізму адаптивних інфляційних очікувань. Форми: інфляція попиту (виклик. ­ цін господарськими агентами у відповідь на зростаючий попит); інфляція витрат (виклик. ­ цін господарськими агентами для покриття більш високих очікуваних витрат); структурна інфляція (виклик. макроекон. міжгалузевою незбалансованістю) 2) подавлена хар-ся: тимчасовим заморожуванням цін та доходів; встановленням граничних цін на продукцію; тотальним адміністративним контролем за цінами.

67. Шляхи подолання інфляції.

Інфляція – приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно до випуску товару та послуг; вона характеризує приріст цін в економіці. Інфляція визнач. як % зміна рівня цін (Р). Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім вказує на інфляцію, а зменшення індексу цін – на дефляцію, яка має місце, коли заг. рівень цін падає і купівельна спроможність грошей ­. Дефляція трапляється вкрай рідко. Темп інфляції – це відносна зміна середнього р-ня цін. ∏ = (Р – Р _(-1)) / (Р _(-1)) *100%, де Р – середній р-нь цін у поточному році, Р_(-1) – середній р-нь цін у минулому (попередньому році) році. Шляхи подолання:1) стабілізація інфляційних очікувань; 2)грошові обмеження; 3)розв`язання проблем бюджетного дефіциту; 4)реформи оподаткування; 5)структурна перебудова і конверсія військового виробництва; 6)регулювання валютного курсу; 7)підвищення ступеня товарності економіки; 8)приватизація; 9)засоби збільшення норми заощаджень та зменшення їхньої ліквідності.