Антиінфляційна політика - це сукупність заходів держави, спрямованих на встановлення відповідності між темпами зростання грошової маси і темпами зростання благ.Антиінфляційні заходи можуть застосовуватися тільки до відкритої інфляції. Приховану інфляцію необхідно спочатку перетворити на відкриту і лише потім розробляти заходи боротьби з нею.Інфляцію не можна повністю ліквідувати, оскільки вона обумовлена циклічним характером розвитку ринкової системи.Основним завданням макроекономічного регулювання є - підтримка повної зайнятості при стабільності рівня цін.Антиінфляційна політика має два види: -адаптивна політика (політика градуювання); -активна політика (шокова терапія).АДАПТИВНА ПОЛІТИКА проявляється у пристосуванні до умов інфляції, у пом'якшенні її негативних наслідків, поступовому зниженні темпів зростання грошової маси. Адаптивна антиінфляційна політика дає позитивні результти за умови, що темпи приросту грошової маси та рівня цін не перевищують 20-30% на рік.Основні заходи адаптивної політики: ==» Стабілізація інфляційних очікувань. ==> Поступове обмеження грошової пропозиції. ==» Індексація грошових доходів населення. => Застосування політики «цін та доходів» (уряд або заморожує ціни і номінальні доходи, або «прив'язує» зростання рівня цін до зростання заробітної плати, а зростання заробітної плати - до підвищення продуктивності праці. Політика цін і доходів може бути ефективною, якщо вона пролонгована у часі, але це створює небезпеку перетворення відкритої інфляції на приховану. ==> Укладання договорів з підприємцями та профспілками про темпи зростання цін та заробітної плати. АКТИВНА АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА (шокова терапія) - базується на різкому скороченні темпів зростання грошової маси, особливо прийнятна в умовах гіперінфляції). Основні заходи активної антиінфляційної політики: 1. Заходи загального характеру: =^ контроль за грошовою масою; ==> заборона емісійного фінансування Державного бюджету; ==> проведення грошової реформи конфіскаційного типу; ==> стабілізація інфляційних очікувань; =» структурна перебудова; ==> регулювання валютного курсу; => підвищення ступеня товарності економіки; => приватизація;=» засоби збільшення норми заощаджень та зменшення їхньої ліквідності. 2. Заходи, спрямовані проти інфляції попиту: > зменшення державних витрат; => збільшення податків; => скорочення дефіциту Державного бюджету; => стабілізація валютного курсу. 3. Заходи, спрямовані проти інфляції витрат: => стримування зростання факторних доходів та цін; =» зниження податків на бізнес та прибуткового податку в рамках «економіки пропозиції» (уряд повинен проводити такі заходи, які сприяють зсуву довгострокової кривої сукупної пропозиції (АS) вправо без її руху вгору {АS1).
