Словник нових термінів і понять. 1. ВНП-розрив – різниця, або розрив, між потенційним і реальним ВНП.
1. ВНП-розрив – різниця, або розрив, між потенційним і реальним ВНП. 2. Використовуваний дохід (ВД) – фактичний заробіток (за вирахуванням податків) або та частина сукупного національного доходу, що залишається сім'ям та індивідам для споживання та заощадження. Точніше, ВД дорівнює ВНП мінус всі податки, заощадження корпорацій, і амортизація плюс всі урядові та інші трансфертні платежі та урядові виплати процентів. 3. Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) – та частина кожної додаткової одиниці використовуваного доходу, яка заощаджується. Зауважте, що (гранична схильність до споживання) + (гранична схильність до заощадження) = 1. 4. Гранична схильність до споживання (ГСС) – та додаткова сума, яку люди споживають, коли одержують додаткову одиницю використовуваного доходу. Не можна ототожнювати з середньою схильністю до споживання. Остання є відношенням сукупного обсягу споживання до сукупного використовуваного доходу. 5. Гранична схильність до імпорту – в макроекономіці - збільшення імпорту, що випливає зі збільшення ВНП на одну одиницю. 6. Модель мультиплікатора – макроекономічна теорія, що розвинута Дж. М. Кейнсом, яка підкреслює важливість змін в автономних видатках (особливо інвестиціях, урядових видатках і чистому експорті) для визначення змін в обсягах виробництва та зайнятості. Див. також мультиплікатор. 7. Мультиплікатор – термін, що застосовується у макроекономіці, щоб позначити зміни, які відбуваються у таких змінних, як ВНП, пропозиція грошей, на одиницю зміни у зовнішніх змінних, таких як урядові видатки або банківські резерви. Видатковий мультиплікатор належить до кінцевого збільшення ВНП внаслідок впливу кожної одиниці збільшення видатків (скажімо, на інвестиції). 8. Парадокс ощадливості – парадокс, шо вперше був помічений Кейнсом. Рішення суспільства заощаджувати більше може мати наслідком зменшення реальних заощаджень. Збільшення заощаджень означає зменшення видатків на споживчі товари, що може зменшити сукупний попит і ВНП. Це, в свою чергу, може призвести до зменшення інвестицій, нижчих доходів і, зрештою, зменшення заощаджень. 9. Потенційний ВНП – максимальний рівень ВНП, що може підтримуватися за даної техніки і чисельності населення без прискорення інфляції. Сьогодні як потенційний обсяг виробництва розглядається такий рівень ВНП, який відповідає природному рівню безробіття. 10. Рівновага (макроекономічна) – рівень ВНП, за якого сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції. При рівновазі баланс – споживання (С), урядові видатки (У), інвестиції (І) і чистий експорт (X) дорівнюють тій величині, яку фірми бажають продавати за певним рівнем цін. Контрольні питання 1. Що відбувається зі зміною запасів за умов, якщо: а) інвестиції перевищують заощадження; б) інвестиції менші за заощадження. Чому тільки при рівності заощаджень та інвестицій спостерігається рівноважний обсяг виробництва? 2. Припустимо, що у простій моделі мультиплікатора інвестиції завжди дорівнюють нулю. Покажіть, що рівноважний обсяг виробництва в цьому специфічному випадку перебуватиме в точці нульового заощадження функції споживання. 3. Графік заощадження та інвестицій та графік з лінією 450 і крива C+I є двома різними методами визначення рівноважного обсягу виробництва в моделі мультиплікатора. Опишіть кожний з цих методів. Покажіть їх рівнозначність. 4. За допомогою моделі «заощадження - інвестиції» проілюструйте графічно ефект мультиплікації. 5. В чому полягає ефект акселерації? 6. Яким чином держава може впливати на рівень заощаджень і рівень інвестицій в країні? 7. Часто бідніші країни заощаджують менше, ніж багатші країни. В бідніших країнах частка людей молодшого віку в населенні вища, ніж у багатших. Застосуйте теорію споживання протягом життєвого циклу, щоб пояснити цей факт. Задачі 1. За наведеними даними (в грн.) розрахуйте макроекономічні показники та занесіть їх у таблицю 8. С = 200 + 0,75Y, I = 200, Е = 125, Z = 25, Т = 200, де С – споживчі витрати; I – інвестиції; Е – експорт; Z – імпорт; Т – податки. Таблиця 8
|