Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.

Серед причин, що спричиняють порушення у функціонуванні грош-кр. системи, необхідно визначити такі:

1) нестабільність курсу нац. валюти,

2) прорахунки гр-кр. політики ЦБ,

3) неадекватна фіскальна політика,

4) відсутність системи страхування депозитів.

Перевага гр-кр. політики — її гнучкість. Ефектив­ність гр-кр. політики значною мірою залежить від рівня незалежності центрального банку: що вищий сту­пінь його незалежності, то нижчі темпи інфляції у країні. Проведення гр-кр. політики стикається з низкою ускладнень:

а) зростання відкритості національної еко­номіки та процеси глобалізації роблять впливи гр-кр. політики менш визначеними;

б) зміни пропозиції гро­шей, зумовлені гр-кр. політикою, можуть почасти нейтралізуватися змінами швидкості обігу грошей; ї

в) впливи гр-кр. політики слабшають, якщо крива попиту на гроші положиста, а крива попиту на інвестиції крута; при цьому крива попиту на інвестиції може пе­реміщуватися, що зводить нанівець заходи гр-кр. політики.

Центральний банк використовує знаряддя гр-кр. політики для стабілізації національної економіки, зокре­ма для досягнення таких цілей: 1) економічного зростан­ня; 2) високого рівня зайнятості; 3) стабільного рівня цін; 4) стабільності на фінансових ринках; 5) стабільності процентних ставок; 6) стабільного курсу національної валюти. Центральний банк не може прямо досягати по­ставлених цілей. За допомогою трьох своїх знарядь (норма резервування, облікова ставка, операції на відкр. ринку) він намагається вплинути на поточні й проміжні змінні, аби досягти бажаного рівня основних макроекономічних змін­них.

Заходи, щодо стабілізації гр-кр. системи:

? удосконалення банківського законодавства (для Укр-адаптація загальних законодавчих умов функціонування банків до міжнародних з метою інтеграції банк. системи в світову банк. систему),? приведення у відповідність рівня мінім. банк. резервів та рівня облікової ставки (для Укр-зниження рівня обовязкових резервів з одночасним і однаковим для всіх суб”єктів підвищенням облікової ставки Нац. банку),? розвиток нових форм кр-банківських послуг та регулювання обсягу кр. ринку (для Укр-пріоритетне викор. гнучких валютно-політ. інструментів (зокрема операції на відкр. ринку), розвиток ринку держ. ЦП та ін.) Згідно закону Укр про “Нац. банк” викор. такі заходи ГКП:?резервна норма;?прцентна політика (редисконтування);?політика рефінансування;?операції на відкритому ринку;?управління золотовалютним резервом;?управління експортом та імпортом;?випуск власних борових зобовязань. Проведення гр-кр. політики ускладнюється тим, що центральний банк не може одночасно стабілізувати і процентні ставки, і пропозицію грошей. Дотримання завдання щодо процентних стівок спричиняє коливан­ня пропозиції грошей, а стабілізація пропозиції грошей означає коливання процентних ставок. Існує три основні варіанти гр-кр. політики, за яких центральний банк визначає нахил кривої пропозиції грошей, використову­ючи знаряддя гр.кр. політики: а) гнучка гр-кр. політика, поточним завданням якої є підтримання певно­го рівня процентних ставок; б) жорстка гр-кр. по­літика, поточним завданням якої є підтримання стабіль­ної величини пропозиції грошей; в) проміжний варіант гр-кр. політики.