УПРАВЛІННЯ ПАМ'ЯТТЮ

Пам'ять є найважливішим ресурсом, що вимагає ретельного управління мультизадачною операційною системою. Функціями ОС щодо керування пам'яттю є:

1) відстеження вільної і зайнятої пам'яті; 2) виділення пам'яті процесам і звільнення пам'яті при завершенні процесів; 3) витіснення процесів з оперативної пам'яті на диск, якщо розміри основної пам'яті недостатні для розміщення в ній усіх процесів, і повернення їх у оперативну пам'ять, коли в ній звільняється місце; 4) налагодження адрес програми на конкретну область фізичної пам'яті.

Усі ЕОМ використовують, у загальному випадку, два типи пам’яті: зовнішню — як правило, це дискові накопичувачі, і внутрішню — оперативну (див. стор. 5). Відповідно управління пам’яттю здійснюється на основі:

· алгоритмів без використання зовнішньої пам'яті; · алгоритмів з використанням зовнішньої пам'яті, за якими відбувається переміщення процесів між оперативною пам'яттю і зовнішньою пам’яттю (дисковим накопичувачем).

Найпростішим способом розподілу пам'яті між кількома процесами є статичне керування пам'яттю. Усі процеси постійно розміщуються в оперативному запам'ятовуючому пристрої (ОЗП), при цьому кожному з них виділяється індивідуальний розділ, захищений від використання іншими процесами.

Динамічне керування пам'яттю забезпечує тимчасове вивантаження на диск припинених процесів, що дозволяє звільнити місце для поточного процесу. Основними технологіями динамічного керування є підкачування (swap) і сторінкова організація пам'яті, які будуть розглянуті пізніше.

Стосовно розташування процесів у основній пам'яті, виділяють два методи:

· метод суміжного розміщення;

· метод несуміжного розміщення.

Рис. 6. Суміжне розміщення (contiguous allocation)
програми в основній пам'яті

Суміжне розміщення є найпростішим варіантом. В пам'яті, починаючи з деякої початкової адреси, виділяється одна неперервна ділянка адресного простору для розміщення програми (рис. 6).

При несуміжному розміщенні програма розбивається на кілька частин, що розташовуються в різних, необов'язково суміжних ділянках адресного простору (рис. 7).

Рис. 7. Несуміжне розміщення (non contiguous allocation)
програми в основній пам'яті