Розподіл пам'яті фіксованими розділами
Найпростішим способом управління оперативною пам'яттю є поділ її на кілька розділів фіксованої величини. Для деяких ОС це могло бути виконано навіть вручну оператором під час старту системи чи під час її генерування. Чергова задача, що надійшла на виконання, розміщається або в загальну чергу (рис. 12), або в чергу для очікування звільнення деякого розділу.
Рис. 12. Розподіл пам'яті фіксованими розділами Підсистема управління пам'яттю в цьому випадку виконує задачі: 1) порівнюючи розмір програми, що надійшла на виконання і вільних розділів, вибирає придатний розділ, 2) здійснює завантаження програми і настроювання адрес. При очевидній перевазі - простоті реалізації - даний метод має істотний недолік — неефективне використання наявної оперативної пам’яті: в кожному розділі може виконуватися тільки одна програма, рівень мультипрограмування заздалегідь обмежений числом розділів, не залежно від того, який розмір мають програми. Навіть якщо програма має невеликий обсяг, вона буде займати весь розділ, що приводить до неефективного використання пам'яті. З іншого боку, навіть якщо обсяг оперативної пам'яті машини дозволяє виконати деяку програму, розбивка пам'яті на розділи не дозволяє зробити цього.
|
