Теоретичні відомості. Огляд та дефекація трансформаторів

Огляд та дефекація трансформаторів. З трансформаторів, що надійшли в ремонт, зливають масло та знімають кришку, а потім і внутрішню частину. При розгерметизації активної частини трансформатора її температура повинна на 5 °С перевищувати температуру точки роси навколишнього повітря. Якщо такі умови не виконуються, то трансформатор необхідно нагріти. Відносна вологість повітря в приміщенні не повинна перевищувати 75%. Для того, щоб активна частина не зволожувалась, перебування її на повітрі не повинно перевищувати 24 год.

При капітальному ремонті користуються заводською технічною документацією, але, якщо її немає, то знімають всі геометричні розміри вузлів трансформатора.

Перед дефекацією демонтують вводи, розширювач, привод перемикача, кришку, ізолятори, після чого розбирають активну частину. Цю операцію починають із зняття верхньої ярмової балки і розпитування осердя. Потім знімають обмотки, попередньо знявши пресувальний пристрій та клини.

Під час огляду визначають, чи немає дрібних дефектів, нагару, пробою ізоляції, обривів проводів. Визначають стан листів магнітопроводу та міжлистової ізоляції. Оглядаючи обмотки трансформатора, звертають увагу на стан виткової ізоляції, деформацію і зміщення обмоток в радіальному напрямку, що може бути наслідком переміщень і ослаблень прокладок, планок, розпірок; стан місця паяння на обмотках та охолодних каналів між обмотками, а також між обмоткою низької напруги та осердям.

Циліндри, перегородки, прокладки, виготовляють з картону, а планки і рейки - з твердих порід дерева. Під час їх огляду перевіряють міцність кріплення, усушку, наявність пробоїв ізоляції, які супроводжуються появою тріщин, пропалювань чи розтріскувань.

Для визначення стану ізоляції, наприклад, електрокартону, в кількох місцях вирізають вузькі смужки, які згинають під прямим кутом, а потім складають вдвоє без здавлювання місць згинання. Якщо при повному згинанні електрокар тон не ламається, ізоляція добра (свіжа); утворюються тріщини - задовільна, ламається - придатна обмежено, ламається до прямого кута - непридатна.

Під час визначення стану магнітопроводу перевіряють міцність затягування осердя ярма (кінчик ножа не повинен входити між листами сталі ярма більш ніж на 5 мм); впевнюючись у відсутності іржі і кольорів мінливості на сталі, що свідчать про те, що ізоляція між листами сталі задовільна і магнітопровід не перегрівся, а також відсутність ум’ятин магнітопроводу: мегомметром на 1000 В вимірюють опір ізоляції стяжних шпильок відносно магнітопроводу й ізоляцій обмоток, який повинен бути не менше 10 МОм; перевіряють стан ізоляції вводів і виводів.

Кінці обмоток щільно прикріплюють до ізоляційних планок і надійно ізолюють. Вивідні ізолятори повинні мати надійне армування з фланцями, добру різьбу на прохідних стержнях і не мати тріщин, сколів, слідів горіння дуги.

Для визначення деяких дефектів трансформаторів застосовують передремонтні випробування, коли обмотки не подають напругу. При цьому бак трансформатора повинен бути заповнений маслом.

Опір ізоляції визначають мегомметром напругою не нижче 1000 В із шкалою не менше 2000 Ом. По черзі вимірюють опір обмоток при кожній напрузі відносно заземлених частин і між обмотками різних напруг. Показання мегомметра зчитують через 60 с. Об’єктивним показником для оцінки вологості ізоляції є коефіцієнт абсорбції.

Коефіцієнт трансформації перевіряють для того, щоб встановити наявність міжвиткового замикання в обмотках або замикання частини обмотки через з’єднання виводів чи контактів стержня перемикача. Його визначають як відношення вищої напруги до нижчої на холостому ходу, користуючись лінійними значеннями напруги.

Вимірювання опору обмоток постійного струму дозволяє визначити міжвиткові замикання в обмотках, поганий контакт у місцях паяння або затискання. Починають вимірювання при встановленому тепловому режимі, коли температура обмоток не відрізняється від температури навколишнього середовища більш як на ±3°С. Опір обмоток постійного струму вимірюють мостом постійного струму або методом вольтметра-амперметра. У останньому випадку сила струму не повинна перевищувати 20% номінальної для запобігання нагріванню обмотки і спотворенню результатів вимірювань. Цю операцію виконують на всіх виводах обмоток всіх фаз. Якщо виводом. Для того, щоб вивести виміряні опори до необхідних температур для наступного їх порівняння, користуються формулами

 

Для мідних обмоток

 

Для алюмінієвих обмоток

Де і – опори обмоток при температурах відповідно .

 

 

Як правило,опір обмоток приводять до температури Т₂=75⁰С.Виміряні опори обмоток різних фаз на однойменних виводах не повинні відрізнятися від середніх або заводського не більш як 2%.