Міжнародна торгівля та її економічні основи
Міжнародна торгівля – форма міжнародних економічних відносин за посередництвом Ex та Im товарів/послуг, що базується на міжнародному поділі праці та теорії порівняльних переваг. Причини появи:нерівномірність в розподілі та забезпеченості ресурсами різних країн; ефективне виробництво різних технологій або комбінацій ресурсів. Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують: 1) експорт; 2) імпорт; 3) торговельний баланс; 4) загальний обсяг зовнішньої торгівлі (зовнішньоторговельний оборот); 5) загальний обсяг міжнародної торгівлі (світовий товарообіг); 6) товарна структура; 7) географічна структура. Експорт – це закупівля вироблених у країні товарів і послуг та вивіз їх за кордон з метою передачі у власність нерезидентам даної країни. Імпорт – це витрати окремих осіб, фірм та уряду даної країни на придбання товарів та послуг, що вироблені в інших країнах. Інструменти зовнішньоторгівельної політики: -митні засоби-імпортне і експортне мито, яким обладнані окремі товари за їх перевіз через кордон. -немитні засоби-адміністративні та економічні методи прямого і опосередкованого впливу на зовнішню торгівлю. Типи міжнародної торгівлі. А) Протекціонізм-політика захисту нац.виробника від іноземних конкурентів. +стримує імпорт і врівноважує торгівельний баланс; захищає нац..виробництво від демпінгу(продаж товарів за цінами нижче від міжнародного ринку); захищає молоді галузі;стимулює власного виробника. Б) Вільна торгівля – відкрита зовнішня торгівельна політика, що передбачає вільний рух товарів/послуг між країнами, без торгівельних бар’єрів.
|