В сучасній українській літературній мові виділяють функціональні стилі. Який із наведених стилів зайвий?

Варіант І

1. Літературна мова – це:

а) мова, якою ми користуємося в побутовому житті;

б) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує різні сфери суспільної діяльності людей;

в) мова засобів масової інформації: радіо, телебачення, преси тощо;

г) сукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюється змістом, ме­тою та характером висловлювання.

2. Мовний стиль – це:

а) сукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюється змістом, ме­тою та характером висловлювання;

б) оригінальна манера письма окремого поета, науковця...;

в) засоби вияву емоційності висловлювання;

г) мова засобів масової інформації: радіо, телебачення, преси

3. Текст – це:

а) організований за законами певної мови завершений комунікатив­ний акт;

б) певна кількість речень, розміщених у певній послідовності і пов’язаних між собою за змістом;

в) словосполучення, поєднані між собою в речення.

г) мова засобів масової інформації: радіо, телебачення, преси тощо.

В сучасній українській літературній мові виділяють функціональні стилі. Який із наведених стилів зайвий?

а) художній;

б) розмовний;

в) технічний;

г) науковий.

5. Завдання наукового стилю:

а) сформувати громадсько-політичну думку та погляд за допомогою певної інформації;

б) подати інформацію через художні образи літературних жанрів;

в) точно викласти наукову інформацію;

г) сформувати високий рівень мовленнєвої компетенції.

6. Науковий стиль реалізується в таких жанрах:

а) нарис, оповідання, повість;

б) дисертація, монографія, підручник, анотація;

в) службовий лист, наказ, розпорядження, заява;

г) акт, протокол, інструкція.

7. Науковому стилю властиві такі мовні засоби:

а) повідомлення про результати наукових досліджень, доведення та обґрунтування гіпотез;

б) суспільно-політична лексика, риторичні запитання, вигуки, повтори тощо;

в) терміни, цитати, складні синтаксичні конструкції;

г) переказ, твір, вірш.

8. Публічний виступ це:

а) виклад питань з висновками та пропозиціями;

б) висвітлення інформації про діяльність організації;

в) усне монологічне висловлювання з метою впливу на аудиторію;

г) проголошення на злободенну тему.

9. Дискусія – це:

а) форма пропаганди інформації;

б) публічне обговорення певного суперечливого питання;

в) пошук рішення шляхом висловлювання думки;

г) діалог двох співрозмовників.

10. Найповніше визначення поняття документ:

а) матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію;

б) аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію;

в) засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної;

г) сукупність обов’язкових реквізитів.

11. Поділ документів на види (групи) не здійснюється за такою ознакою:

а) способом фіксації інформації,

б)терміном зберігання,

в) стилем оформлення;

г) назвою.

12. Розрізняють документи: письмові, графічні, фото- і кінодокументи, фондокументиза:

а) назвою;

б) технікою відтворення;

в) призначенням;

г) терміном виконання.

13. Сукупність обов'язкових елементів у документі, без яких він не може бути підставою для обліку й не має юридичної сили – це:

а) бланк;

б) формуляр;

в) реквізити;

г) текст.

14. Бланк – це:

а) аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію;

б) головний елемент документа, що підтверджує його юридичну силу;

в) розміщення реквізитів у певній послідовності.

г) сукупність обов’язкових реквізитів.

15. До документів щодо особового складу належать:

а) автобіографія, резюме, характеристика;

б) запрошення, рекомендаційний лист;

в) довідка, договір;

г) інструкції, статути.

16. Заява – це:

а) документ, у якому особа висловлює свою думку щодо методів поліпшення діяльності державних органів;

б) документ, адресований установі чи вповноваженій особі, у якому викладається певне прохання з його коротким обґрунтуванням;

в) документ, у якому особа вказує на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи і пропонує вжити належних заходів для ліквідації такого порушення;

г) аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію.

17. Професіоналізми – це:

а) слова й мовленнєві звороти, властиві для мови людей певного фаху;

б) слова або усталені словосполучення, які чітко й однозначно позначають наукове чи спеціальне поняття;

в) слова й мовленнєві звороти, які позбавляють образності, емоційності стилю, надають йому офіційного значення.

г) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі комунікації.

18. Норма літературної мови − це:

а) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі комунікації;

б) регулювання правильної вимови звуків;

в) норма, яка встановлює правила слововживання;

г) система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мов­леннєвій діяльності (усній чи писемній).

19. Мовний етикет − це:

а) система норм моральної поведінки людини;

б) правила мовленнєвої поведінки;

в) правила поведінки і спілкування людей;

г) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі комунікації.

20. Офіційно-діловий стиль має таку сферу поширення:

а) наука, техніка, освіта;

б) усне побутове спілкування між людьми;

в) офіційно-ділові стосунки, спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті;

г) суспільно-політична лексика, риторичні запитання, вигуки, повтори;

21. Ділове спілкування це:

а) розмова двох осіб, які прагнуть досягти певної мети;

б) цілеспрямований контакт з метою досягнення впливу на аудиторію;

в) словесне обговорення матеріалу;

г) усний контакт між співрозмовниками, які ставлять перед собою завдання та розв’язують їх.

22. До текстів офіційно-ділового стилю належать:

а) наказ, заява, автобіографія, доручення, угода;

б) нарис, оповідання, стаття, новела;

в) тези, програма, реферат, відгук, монографія;

г) стиль, норма, жанр.

23. Формуляр документа − це:

а) сукупність розміщених у певній послідовності реквізитів документа;

б) стандартний аркуш паперу з відтвореними на ньому постійними реквізитами;

в) обов’язковий реквізит будь-якого документа, що засвідчує його законність;

г) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі комунікації.

24. Заява оформляється:

а) від руки у 2 екземплярах;

б) від руки в 1 екземплярі;

в) на стандартному бланку навчального закладу в 1 екземплярі;

г) на формулярі-зразку.

25. Характеристика – це:

а) документ, у якому особа подає відомості про особисте навчання, трудову діяльність та професійні успіхи;

б) документ, у якому керівник структурного підрозділу дає оцінку моральним, професійним та особистим якостям особи для подання до іншої установи;

в) документ, що фіксує відомості про трудову діяльність особи;

г) документ особової справи працівника, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії в хронологічній послідовності.

26. Автобіографія − це:

а) документ, що фіксує відомості про трудову діяльність особи;

б) документ, у якому особа висловлює свою думку щодо методів поліпшення діяльності державних органів;

в) документ у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії в хронологічній послідовності;

г) головний документ, що підтверджує трудову діяльність громадян.

27. Один із найпоширеніших документів колегіальних органів, у якому фіксують хід і результати проведення зборів, конференцій, засідань, – це:

а) виступ;

б) протокол;

в) акт;

г) заява.

28. Витяг із протоколу − це:

а) документ, який фіксує рішення, постанову і вміщується в кінці протоколу, або його пишуть окремо й додають до нього;

б) документ, який являє собою частину протоколу, потрібну для вирішення окремого питання;

в) письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи за певний період часу;

г) сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі комунікації.

29. Службовий лист − це:

а) документ, у якому дається оцінка ділових, моральних, професійних якостей пра­цівника;

б) вид документації з метою обміну інформацією між установами, організаціями чи посадовими особами;

в) головний документ, що підтверджує трудову діяльність громадян;

г) сукупність реквізитів, що закріплені у документі.

30. За кількістю адресатів розрізняють листи:

а)звичайні, циркулярні, колективні;

б) рекламаційні, гарантійні, рекомендаційні;

в)листи, що потребують відповіді, і листи, що не потребують відповіді;

г)індивідуальні та стандартні.

31. Бесіда − це:

а) форма спілкування з метою обміном інформацією;

б) усний виступ на злободенну тему;

в) форма пропаганди наукових знань;

г) обов’язковий елемент мовлення.

32. Суржик − це:

а) мішанина елементів різних мов, породжена невмінням мовців відділяти лексику однієї мови від іншої;

б) знання двох і більше мов однією особою;

в) використання мовцем в усному мовленні іншомовних слів.

г) сукупність загальноприйнятих, усталених правил, якими керуються мовці в усному та писемному мовленні.

33. До мовних норм належать:

а) орфографічні, експресивні, комунікативні;

б) морфологічні, стилістичні, лексичні;

в) пунктуаційні, гносеологічні, культурні;

г) розмовні, художні, наукові.

34. Стиль літературної мови:

а) це сукупність загальноприйнятих, усталених правил, якими керуються мовці в усному та писемному мовленні;

б) різновид мови, що обслуговує суспільні сфери діяльності мовців;

в) своєрідний підхід письменника чи науковця до письмового викладу власних думок.

г) мішанина елементів різних мов, породжена невмінням мовців відділяти лексику однієї мови від іншої.

35. За походженням документи поділяють на:

а) справжні і фальшиві;

б) зовнішні та внутрішні;

в) службові та особисті.

г) індивідуальні та стандартні.

36. За терміном виконання виділяють такі види документів:

а) тимчасового, тривалого та постійного зберігання;

б) звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові;

в) вхідні та вихідні; г) чинні та нечинні.

37. За призначенням документи класифікують як:

а) стандартні та нестандартні;

б) документи щодо особового складу, організаційні, розпорядчі;

в)рукописні, кадрові, довідкові;

г) внутрішні, зовнішні.

38. Документ, у якому викладається певне прохання з його коротким обґрунтуванням, – це:

а) пропозиція;

б) заява;

в) доручення;

г) розписка.

39. Реквізити розрізняють:

а) зовнішні і внутрішні;

б) стандартні та індивідуальні;

в) постійні і змінні;

г) прості і складні.

40. Культура мови – це:

а) наука про мовні норми та доцільність уживання лексики залежно від мети спілкування;

б) розділ мовознавства про мовні норми та доцільність уживання мовних засобів в усному і писемному різновиді мови;

в) рівень володіння нормами усної та писемної літературної мови;

г) слова або усталені словосполуки, які чітко й однозначно позначають наукове чи спеціальне поняття.