Визначення схожості
Мета аналізу – встановити відсоткову кількість насінин, здатних за оптимальних умов пророщування в лабораторії утворювати нормальні проростки, здібні розвинутись у повноцінні рослини в полі. Технічні умови визначення схожості насіння зернових, зернобобових і ряду інших культур наведені у табл. 13. Як ложе частіше використовується прожарений пісок (П) з розмірами часток від 1 до 0,5 мм або фільтрувальний папір (Ф). Перед тим, як насипати пісок у ростильні, його для більшості культур зволожують до 60% повної вологоємкості, а для зернобобових — до 80%. Вологий пісок розкладають у ростильні, заповнюючи їх на 2/3 висоти.
Виїмки відбирають за допомогою двох совочків, спрямованих назустріч один одному до з'єднання за всією товщиною шару. Якщо маса виділеної наважки відхиляється від потрібної не більше, ніж на 10%, надлишок насіння відбирають, а нестачу додають. При більших відхиленнях наважку виділяють заново. Аналіз насіння на чистоту полягає у розподілі наважки на такі компоненти: насіння основної культури і відхід. Для виділення щуплого й дрібного насіння наважку до розбору просіюють на решетах з отворами різної форми й розмірів залежно від культури (табл. 8).
Таблиця 8, Розміри решіт для просіювання робочої проби при аналізі чистоти
Ручне просіювання наважок пшениці, жита, ячменю, тритикале проводять протягом І хвилини, кукурудзи, вівса й рису — 3 хвилини шляхом подовжньо-зворотних рухів у напрямку довжини отворів з кількістю коливань близько 60 на хвилину. При аналізі насіння соняшнику ручне просіювання проводять протягом З хвилин шляхом зворотно-поступальних рухів з трьома (по закінченню кожної хвилини) різкими вертикальними струшуваннями. На класифікаторові наважки просіюють протягом 3 хвилин. У культур, для яких решета не застосовують, до щуплого відносять насіння, виповнене лише на 1/3 нормального зерна. Наважки насіння, що залишилися після просіювання на решетах, розбирають вручну на спеціальній розбірній дошці або гладенькому лабораторному столі за допомогою шпателя й пінцета. Крім виділеного на решетах дрібного і щуплого насіння до відходу відносять розчавлені, а також пророслі зерна (у яких корінець або росток досягли величини, що дорівнює половині зернівки і більше), а також загнилі, биті й пошкоджені шкідниками (якщо втра-
чена половина й більше зернівки); сюди ж відносять і сторонні домішки: насіння бур'янів та інших культурних рослин, сажкові утворення (мішечки, грудочки, колоски), живі й мертві комахи, грудочки грунту, камінці, уламки стебел, плодові й насіннєві оболонки і т.ін. Для кращої інформативності операторів очисних, сортувальних машин та ліній обліковують кожен компонент відходу окремо. Насіння, що залишилося після виділення відходу, відносять до основної культури. Чистоту й відхід насіння обчислюють у відсотках з точністю до другого знаку. Аналіз на чистоту вважають закінченим, якщо розбіжності за результатами двох наважок не перевищують допустимих відхилень (табл. 9).
Таблиця 9. Допустимі відхилення при аналізі чистоти
Примітка. У напружений збиральний період вхідного контролю аналіз чистоти бункерного зерна кожної ходки допускається проводити в одному повторенні.
Поштучне врахування домішок, нормованих стандартом (вміст насіння інших культурних рослин та бур'янів тощо), проводять за середньою пробою й виражають у штуках на один кілограм; вміст сажкових утворень, склероціїв, ріжків обчислюють у відсотках до маси проби насіння. Усі наступні аналізи (визначення енергії проростання, схожості, життєздатності, маси 1000 зерен) проводять на насінні основної культури, використовуючи одну з наважок. Якщо однієї наважки недостатньо — використовують й другу.
|