Визначення схожості

Мета аналізу – встановити відсоткову кількість насінин, здат­них за оптимальних умов пророщування в лабораторії утворювати нормальні проростки, здібні розвинутись у повноцінні рослини в полі.

Технічні умови визначення схожості насіння зернових, зерно­бобових і ряду інших культур наведені у табл. 13.

Як ложе частіше використовується прожарений пісок (П) з роз­мірами часток від 1 до 0,5 мм або фільтрувальний папір (Ф).

Перед тим, як насипати пісок у ростильні, його для більшості культур зволожують до 60% повної вологоємкості, а для зернобо­бових — до 80%. Вологий пісок розкладають у ростильні, запов­нюючи їх на 2/3 висоти.

 

 

Виїмки відбирають за допомогою двох совочків, спрямованих назустріч один одному до з'єднання за всією товщиною шару. Як­що маса виділеної наважки відхиляється від потрібної не більше, ніж на 10%, надлишок насіння відбирають, а нестачу додають. При більших відхиленнях наважку виділяють заново.

Аналіз насіння на чистоту полягає у розподілі наважки на такі компоненти: насіння основної культури і відхід.

Для виділення щуплого й дрібного насіння наважку до розбору просіюють на решетах з отворами різної форми й розмірів залеж­но від культури (табл. 8).

 

Таблиця 8, Розміри решіт для просіювання робочої проби при аналізі чистоти

Культура	Розмір решіт, мм
Пшениця, ячмінь, тритикале зернове 2,0x20 Жито, овес, тритикале кормове 1,7x20 Кукурудза (сорти і гібриди першого покоління) 3,0x20 Кукурудза {самозапилені лінії) 2,5x20 Соняшник (материнські форми гібридів) 2,2x20 Соняшник (батьківські форми гібридів) 1,5x20 Соняшник (сорти та гібриди) 2,5x20 Дрібнонасінні бобові трави 0,5x0,5 (металоткане)

 

Ручне просіювання наважок пшениці, жита, ячменю, тритика­ле проводять протягом І хвилини, кукурудзи, вівса й рису — 3 хви­лини шляхом подовжньо-зворотних рухів у напрямку довжини отворів з кількістю коливань близько 60 на хвилину. При аналізі насіння соняшнику ручне просіювання проводять протягом З хви­лин шляхом зворотно-поступальних рухів з трьома (по закінчен­ню кожної хвилини) різкими вертикальними струшуваннями. На класифікаторові наважки просіюють протягом 3 хвилин.

У культур, для яких решета не застосовують, до щуплого відно­сять насіння, виповнене лише на 1/3 нормального зерна.

Наважки насіння, що залишилися після просіювання на реше­тах, розбирають вручну на спеціальній розбірній дошці або гла­денькому лабораторному столі за допомогою шпателя й пінцета. Крім виділеного на решетах дрібного і щуплого насіння до відходу відносять розчавлені, а також пророслі зерна (у яких корінець або росток досягли величини, що дорівнює половині зернівки і біль­ше), а також загнилі, биті й пошкоджені шкідниками (якщо втра-

 

 

чена половина й більше зернівки); сюди ж відносять і сторонні домішки: насіння бур'янів та інших культурних рослин, сажкові утворення (мішечки, грудочки, колоски), живі й мертві комахи, грудочки грунту, камінці, уламки стебел, плодові й насіннєві обо­лонки і т.ін. Для кращої інформативності операторів очисних, сор­тувальних машин та ліній обліковують кожен компонент відходу окремо.

Насіння, що залишилося після виділення відходу, відносять до основної культури. Чистоту й відхід насіння обчислюють у відсо­тках з точністю до другого знаку. Аналіз на чистоту вважають за­кінченим, якщо розбіжності за результатами двох наважок не пе­ревищують допустимих відхилень (табл. 9).

 

Таблиця 9. Допустимі відхилення при аналізі чистоти

Середній арифметичний відсоток	Допустиме відхилення
основної культури	домішок
99,50 - 100,00 0,00 - 0,50 0,2 99,00 - 99,49 0,51 - 1,00 0,4 98,00 - 98,99 1,01 - 2,00 0,6 97,00 - 97,99 2,01 - 3,00 0,8 96,00 - 96,99 3,01 - 4,00 1,0

 

Примітка. У напружений збиральний період вхідного контролю аналіз чистоти бункерного зерна кожної ходки допускається проводити в одному повторенні.

 

Поштучне врахування домішок, нормованих стандартом (вміст насіння інших культурних рослин та бур'янів тощо), проводять за середньою пробою й виражають у штуках на один кілограм; вміст сажкових утворень, склероціїв, ріжків обчислюють у відсотках до маси проби насіння.

Усі наступні аналізи (визначення енергії проростання, схожос­ті, життєздатності, маси 1000 зерен) проводять на насінні основ­ної культури, використовуючи одну з наважок. Якщо однієї на­важки недостатньо — використовують й другу.