Відбирання середніх проб на аналіз

 

Правильний відбір проби — найважливіша умова об'єктивної оцінки посівних якостей насіння. Недбалість або помилка при її відборі позбавляє смислу всі наступні аналізи, якщо вони проведені навіть з надзвичайною точністю.

Відбирання проб насіння для державного контролю здійснюють штатні або позаштатні інспектори з насінництва, уповноважені держнасінінспекцією, про що мають відповідне посвідчення. Середні проби, що подаються в держнасінінспекцію, оформляють актом встановленої форми.

Для внутрішньогосподарського контролю проби відбирають аг-рономи-насіннєводи або за їхнім дорученням завідувачі токами, комірники, досвідчені лаборанти.

Середню пробу на аналіз відбирають з партії, якою вважають кількість, передбачену стандартом, однорідного за якістю насіння, засвідченого відповідними документами. Якщо партія має великі розміри, її поділяють на контрольні одиниці, від яких відбирають окремі середні проби. Кожній партії присвоюється номер. Контрольним одиницям присвоюється номер партії і свій номер

 

Таблиця 15. Умови готування насіння до визначення травмованості

 

Колір забарвлення	Концентрація, %	Колір забарвлення пошкоджених тканин
Блакитний 1,0-2,0 Блакитний Волошковий 0,5-1,0 Фіолетовий Зелений 0,5-1,0 Зелений Оранжевий (жовтогарячий) 0,5-1,0 Малиновий

Примітка. Для приготування 1%-го розчину барвника на 100 г кип'яченої теплої води береться 1 г барвного порошку, ретельно збовтується до повного розчинення.

 

4. Через 1—2 хвилини розчин зливають для повторного викори­стання, а насіння промивають тонким струменем проточної води до зникнення її забарвлення.

5. Промите насіння розкладають на фільтрувальному папері, просушують, виділяють і підраховують мікротравмовані зерна з пофарбованими тканинами (на ендоспермі й зародкові окремо). Забарвлене мікрополе (пилковхід) до травм не відносять.

6. Вміст макро- й мікротравмованих зерен виражають у відсот­ках як середнє з двох повторень. При рівні загального травмуван­ня менше 50% розходження показника проби від середнього не повинно перевищувати 3%, вище 50% — не більше 5%. Якщо роз­ходження перевищують допустимі, аналізують третю пробу.

Незважаючи на попереджувальні заходи, все ж повністю уник­нути травмування насіння не вдається. Можна лише обмежити ступінь його пошкодження. Щоб запобігти зниженню лаборатор­ної та польової схожості, сили росту, інших показників якості на­сіння, а в кінцевому результаті й врожаю, не слід допускати трав­мування посівного матеріалу понад 30—40%. З цією метою під час жнив у комбайна періодично регулюють зазори між деком і бара­баном та швидкість його обертання. Вранці до 11-12-ї години, коли за ніч маса відволожується і зерно важко вимолочується, за­зори зменшують, а після 12-ї години — збільшують. Ввечері дека знов підтягують для кращого вимолоту.

 

оцінюють характер забарвлення життєвоважливих струк­тур кожної насінини.

До життєздатних відносять насінини, у яких всі органи зародка повністю забарвлені, а також з частково незабарвленими тканина­ми (окрім щитка, брунечки та зачатка корінців). Детальна класи­фікація життєздатних та нежиттєздатних зерен по культурах наво­диться у насіннєвому стандарті.

Життєздатність насіння обчислюють у відсотках як середньо­арифметичне за результатами аналізу повторень.