Частина І: Рамки політики

Політика формування кластерів у Сполученому Королівстві виникла внаслідок втілення в життя промислової політики в контексті загального відставання за продуктивністю та суттєвих диспропорцій у рівнях продуктивності між різними регіонами держави, котрі в другій половині 1990-х років були визначені як важливі виклики у сфері державної політики. Водночас, за своєю структурою та режимом впровадження ця політика є важливою складовою політики регіонального розвитку.

Відповідно до заяв представників уряду «нових лейбористів» (1995 р.), основною проблемою, яку треба було подолати для забезпечення конкурентоспроможності промисловості, є розрив за продуктивністю між Сполученим Королівством та його основними конкурентами — Францією та Сполученими Штатами. Цей розрив ув’язується з нижчим рівнем кваліфікації, інвестицій, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, та інновацій. Вважається, що цей розрив може бути усунутий завдяки знанням, навичкам, інноваціям, підприємництву та ефективному використанню наукової бази.

Що ж стосується питання підвищення рівнів продуктивності, міністерство фінансів[7] визначило п’ять чинників продуктивності (малюнок 1), на забезпечення яких має бути націлена державна політика.

Малюнок 1: Чинники продуктивності (міністерство фінансів)

Основні цілі та виклики промислової стратегії Британії

«П’ять чинників продуктивності» окреслюють основні напрямки діяльності уряду та подальшого розвитку. Основні напрямки діяльності уряду є такими:

1) Удосконалення конкуренції, на яку спираються міцні та ефективні ринки. Конкуренція працює на зниження витрат і цін, заохочує інновації та ефективність підприємництва, й забезпечує поліпшення умов для споживачів;

2) Заохочення підприємництва шляхом усунення перешкод на шляху підприємницької діяльності, розвитку культури підприємництва та опрацювання нового й радикального підходу до формування та застосування нормативних актів з метою полегшення тягаря, який лежить на підприємствах;

3) Підтримка науки та інновацій для заохочення розробки нових технологій та ефективніших методів роботи. Підвищення винагороди за інновації означає, що Сполучене Королівство дедалі більше залежатиме від власної здатності творити нові знання й перетворювати їх в інноваційні товари й послуги;

4) Підвищення кваліфікаційного рівня для підвищення гнучкості та продуктивності трудових ресурсів, які зможуть брати на озброєння інноваційні технології, що надасть людям змогу переходити на інші напрямки роботи; та

5) Заохочення інвестицій для підвищення обсягу реального капіталу, зокрема, завдяки міцнішим та ефективнішим ринкам капіталу.

Ось ключові поняття та пріоритети промислової політики Сполученого Королівства: сприятливе інституційне середовище, продуктивність (формування навичок та інновації), конкурентоспроможність фірм Сполученого Королівства, створення нових фірм та інвестиції.