Діагностика та лікування СПОН

Діагностику СПОН проводять за оцінкою функцій органів і систем (В.В. Чаленко, 1998)

І. Оцінка функції серця:

1. Задовільна функція: всі показники функції серця в межах норми. Відсутність потреби в кардіотропному підтриманні.

2. Компенсована недостатність: пульс 40 - 60 за 1 хв без клінічних симптомів гострої недостатності кровообігу; систолічний тиск - 80 - 100 мм рт.ст.; наяв­ність будь-якої аритмії без недостатності кровообігу; на ЕКГ "дифузні м'язові зміни", сегмент ST на ізолінії; нормальні показники на фоні кардіотропного підтримання.

3. Декомпенсована недостатність: пульс менш як 40 або понад 120 за 1 хв;

клінічні прояви гострої недостатності кровообігу; зміщення сегмента ST на ЕКГ більш ніж на 1 мм, симптоми осередкових змін міокарда.

4. Неспроможність: відсутність серцебиття та/або пульсу на магістральних артеріях, гіпотензія, незважаючи на кардіотропне підтримання; необхідність проведення серцево-легеневої реанімації.

ІІ. Оцінка функції судинної системи:

1. Задовільна функція: гемодинаміка стабільна. Клінічних симптомів порушен­ня периферичної мікроциркуляції немає (симптом білої плями при натисканні тривалістю менш як ЗО с).

2. Компенсована недостатність: CAT понад 80 мм рт.ст., помірно виражені симптоми порушення мікроциркуляції: блідість (без анемії) шкірних покривів, мармуровість, помірний ціаноз/акроціаноз, пастозність нижніх кінцівок та/або пологих місць.

3.Декомпенсована недостатність: CAT на рівні 60 - 80 мм рт.ст. Виражені порушення мікроциркуляції - дифузний ціаноз.

4. Неспроможність: CAT < 60 мм рт. ст. на фоні інфузії вазопресорів.

ІІІ. Функція дихальної системи:

1. Задовільна функція: показники функції дихання та газового складу крові в межах норми.

2. Компенсована недостатність: основні показники газового складу крові в межах норми і не досягають меж, що потребують ШВЛ, у тому числі при інгаляції Ог через назальний катетер або маску.

3. Декомпенсована недостатність: показання для переведення на ШВЛ за А.П.Зільбером: дихальний об'єм менш як 5 мл/кг; частота дихальних рухів за 1 хв понад 35; об'єм форсованого вдиху менш як 10 мл/кг; розтяжність ле гень - грудної клітки менш як 0,3 мл/кПа; загальний дихальний опір понад. 1,4 кПа/л.с.; рН крові < 7,2; рд02 < 60 мм рт.ст. при диханні повітрям або ^< 80 мм рт.ст. при інгаляції 100% киснем; рдС02 > 55 мм рт.ст.; рд02 < 0,15.

4. Неспроможність: рА02 < 50 мм рт.ст. або рС02 > 50 мм рт.ст. при ШВЛ чистим киснем та будь-яких режимах ШВЛ.

IV. Оцінка функції печінки:

1. Задовільна функція: розміри печінки не збільшені, показники рівня білірубі­ну в межах норми, АлАТ та АсАТ - у нормі, відношення АсАТ/АлАТ = 1,0 - 1,3.

2. Компенсована недостатність: розміри печінки збільшені більш ніж на 2 см, білірубін - 50 -100 ммоль/л, АлАТ - 1 - 5 ммоль/г.л., АсАТ/АлАТ = 0,5 ~1,0.

3. Декомпенсована недостатність: білірубін - 100 - 300 ммоль/л.підвищення білірубіну понад 20 ммоль/л/добу; АлАТ > 5ммоль/г.л., збільшення розмірів печінки більш ніж на 3 см/добу.

4. Неспроможність: білірубін понад 300 ммоль/л, АлАТ >10 ммоль/г.л., підви­щення білірубіну більш ніж 50 ммоль/л/добу, печінкова кома, кровотеча, спричинена гепатоасоційованою патологією гемостазу.

V. Функція нирок:

1. Задовільна функція: показники хвилинного (погодинного, добового) діурезу, електролітів, сечовини, креатиніну крові, клубочкової фільтрації та канальцевої резорбції в межах норми.

2. Компенсована недостатність: лабораторні й функціональні показники нирок на фоні діуретичної терапії в межах норми або не перевищують такі межі:

діурез не менш як 500 мл/добу; сечовина не більш як 15 ммоль/л; креатинін не більш як 0,300 ммоль/л; К* не більш як 4,5 ммоль/л.

3. Декомпенсована недостатність: діурез - 200 - 500 мл/добу на фоні макси­мальної стимуляції (лазикс - 500 - 1000 мг/добу); сечовина - 15 - ЗО ммоль/л;

креатинін - 0,300 - 0,800 ммоль/л; К* - 4,5 - 6,5 ммоль/л.

4. Неспроможність: діурез < 200 мл/добу на фоні максимальної стимуляції (лазикс - 500 - 1000 мг/добу); сечовина - понад ЗО ммоль/л; креатинін -понад 0,800 ммоль/л; K⁺ > 6,5 ммоль/л; прогресуючі симптоми уремії.

VI.Функція підшлункової залози:

1. Задовільна функція: показники амілази і глюкози крові та сечі в межах норми.

2. Компенсована недостатність: симптоми гострого панкреатиту за нормаль­них показників амілази крові та сечі. Наявність внутрішньосекреторної недо­статності, компенсованої дієтою, антидіабетичними засобами або інсуліном.

3.Декомпенсована недостатність: наявність симптомів гострого панкреатиту або осередкового панкреонекрозу. Наявність декомпенсованого інсулінза-лежного цукрового діабету.

4. Неспроможність: наявність тотального геморагічного або жирового панк­реонекрозу незалежно від амілаземії чи амілазурії.

VII. Оцінка гострих порушень функції травного каналу (ТК):

1. ЗадоЕіільна функція: відсутність будь-яких захворювань, травм, операцій на органах ТК та проявів їх наслідків.

2. Компенсована недостатність: наявність діареї з частотою випорожнення до 4 разів за добу без водно-електролітних порушень.

3. Декомпенсована недостатність: наявність діареї або блювання більш як 4 рази за добу або менше на фоні зумовлених ними водно-електролітних порушень; наявність виділень по шлунковому зонду більш як 1000 мл/добу.

4. Неспроможність: наявність кровоточивих гострих виразок або ерозій;

перитоніт або внутрішньоочеревинний абсцес, бактеріологічне підтверджена бактеріемія.

VIII. Оцінка функції надниркових залоз:

1. Задовільна функція: гемодинаміка стабільна.

2. Компенсована недостатність: CAT підтримується не нижче ніж 90 мм рт.ст. (за поновленого ОЦК) інфузіею глюкокортикоїдних гормонів.

3. Декомпенсована недостатність: CAT підтримується на рівні 80 мм рт. ст. і вище (за задовільного ОЦК) інфузіею дофамінергічних препаратів.

4. Неспроможність: CAT менш як 80 мм рт.ст. на фоні інфузії вазопресорів.

IX. Оцінка функцп центральної нервової системи:

1. Задовільна функція: хвора контактна, адекватна, ало- і аутопсихічна орієн­тація не порушені, критика збережена.

2. Компенсована недостатність: неспокій, загальмованість або збудження зі збереженням ало- і аутопсихічної орієнтації. Критика збережена.

3. Декомпенсована недостатність: збудження або загальмованість зі збере­женням ало- і аутопсихічної орієнтації. Критика порушена. Необхідність медикаментозної або механічної фіксації хворого.

4. Неспроможність: кома II - ІІІ. Ареактивність або міорелаксація без фарма­кологічних препаратів.

X. Оцінка імунокомпетентної системи:

Доступним методом розраховують лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), який характеризує реакцію системи крові і може бути використаний як не­прямий симптом стану імунокомпетентної системи та її реактивності.

 

Визначається за формулою:

 

ЛІІ = (4 мієл.+З юн.+2 пал.+1 сегм)×(пл. кл.+1) ×(лімф. + мон.) ×(еоз.+1)

 

1. Задовільна функція: ЛІІ - від 0,5 до 2,0 ум. ОД.

2. Компенсована недостатність: ЛІІ - від 2,1 до 7,0 ум. ОД.

3. Декомпенсована недостатність: ЛІІ - від 7,1 до 12,0 ум. ОД.

4. Неспроможність імунокомпетентної системи встановлюють, якщо значення ЛІІ понад 12,1 ум. ОД або менш ніж 0,5 ум.ОД, наявна бактеріемія чи септикопіємія.

XI. Система регуляції агрегатного стану крові:

Регуляцію агрегатного стану крові оцінюють за ступенем вираження синдрому ДВЗ:

1. Функцію оцінюють як задовільну, якщо клінічні прояви порушень агрегат­ного стану крові відсутні, а показники вмісту плазмових факторів і тромбоцитів не відхиляються більш ніж на 20% від меж фізіологічної норми.

2. Компенсована недостатність: гіпер- чи гіпокоагуляційна фаза ДВЗ-синдро-му або гемодилюційна коагулопатія за відхилення будь-якого з параметрів гемостазіограми за модулем на 20 - 50% від фізіологічних меж, але без тромботичних чи геморагічних клінічних проявів.

3. Декомпенсована недостатність: відхилення будь-якого з параметрів гемо-стазіограми більш ніж на 50% від норми або наявність тромботичних чи геморагічних проявів.

4. Неспроможність: концентрація фібриногену крові менш як 0,5 г/л, зниження кількості тромбоцитів (менш як 60 • 109л) або будь-якого показника гемо-стазіограми (менш ніж 20% від норми). Наявність коагулопатичної кровотечі.