Знеболювання кесарева розтину
Кесарів розтин проводять під захистом загальної ендотрахеальної анестезії. Якщо є явища тяжкої прееклампсії та еклампсії на передопераційному етапі, вагітним вводять седативні, гіпотензивні препарати, судомний синдром знімають барбітуратами. Премедикація містить атропін, седуксен або рогіп-нол, дроперидол. Для зниження AT застосовують клофелін. ШВЛ підтримують у легкому гіпервентиляційному режимі з інгаляцією оксиду азоту (І) (закису азоту) і кисню у співвідношенні 2:1. Часто у таких вагітних, незважаючи на поглиблення анестезії наркотиками й ненаркотичними анальгетиками, введення спазмолітичних, нейролептичних, седативних, гіпотензивних препаратів, на етапах інтубації трахеї і витягування плоду можливе підвищення AT до 200/120 мм рт. ст., появи тахікардії, периферичного спазму. У такій ситуації існує небезпека виникнення гіпертонічного кризу і крововиливу, а також розвитку легенево-серцево-судинної недостатності. Під час операції продовжують проведення трансфузійної терапії. Щоб уникнути надлишкового введення рідини, визначають ЦВТ, хвилинний діурез, який у всіх вагітних знижений. Неправильна оцінка інфузійної терапії у вагітних з гіпертензмвним синдромом на фоні тяжкої форми гестозу може призвести до швидкого колапсу при неадекватному відновленні крововтрати або до виникнення набряку легенів і мозку у разі переливання великих об'ємів розчинів. Відповідальним моментом є також переведення хворих з операційної до відділення реанімації. На цих етапах виникає дилема проведення пролонгованої ШВЛ або її припинення. Для 10% жінок необхідне проведення подовженої ШВЛ. Тривалість її коливається від 2 до 12 год. Показання до припинення ШВЛ: - наявність свідомості; - адекватне спонтанному дихання впродовж 30 - 45 хв на інтубаційній трубці; - задовільна сатурація кисню не нижче 97% за показниками пульсоксиметра або при р02 артеріальної крові не менш як 90 мм рт. ст.; - при адекватному діурезі не менш як 60 мл /год. У разі погіршення будь-якого із зазначених показників знову проводять ШВЛ до нормалізації життєво важливих показників гемодинаміки й гомеостазу.
|