ПІЗНІЙ ГЕСТОЗ
Медичну реабілітацію жінок, що перенесли пізній гестоз вагітних, слід проводити в 2 або 4 етапи (див. додаток 21). Жінкам, у яких упродовж 5 міс. після пологів вдалося ліквідувати протеїнурію і гіпертонію, здійснюють 2-етапну реабілітацію, а хворим з неусуненими патологічними симптомами -4-етапну. Перший етап реабілітації проводять у пологовому будинку залежно від ступеня тяжкості гестозу до 3 тижнів. Упродовж цього періоду породіль обстежують: щодня вимірюють артеріальний тиск і діурез, щотижня роблять клінічні аналізи сечі й крові, проби Зимницького, Нечипоренка, Реберга, визначають сечовину і білок крові. Одночасно з цим починають терапію, спрямовану на поліпшення функціонального стану ЦНС, водно-електролітного й білкового балансу, усунення гіповолемії. Другий етап реабілітації проводить терапевт у поліклінічних умовах до 1 року після пологів. Жінку 1 раз на місяць має оглядати терапевт, 1 - 2 рази на місяць потрібно вимірювати артеріальний тиск, досліджувати клінічний аналіз крові, сечі. На цьому етапі призначають симптоматичну терапію, спрямовану на нормалізацію функціонального стану ЦНС, тонусу судин і артеріального тиску, функції нирок, печінки. У разі виявлення екстрагенітальних захворювань терапію проводять відповідні спеціалісти. Третій етап проводять жінкам з наявністю протеїнурії й підвищеного артеріального тиску впродовж 6 місяців після пологів. Для цього необхідна госпіталізація в нефрологічне відділення стаціонару, де проводять спеціальне обстеження (рентгенологічне, радіоізотопне та ін.). Для діагностики фонових захворювань, що розвинулись внаслідок перенесеного гестозу (гломерулонефрит, пієлонефрит, гіпертонічна хвороба), призначають терапію' залежно від нозологічної форми. Після виписування зі стаціонару цим жінкам упродовж року в поліклінічних умовах проводять четвертий етап реабілітації, під час якого 1 раз на місяць їх обстежує терапевт або уролог (залежно від виявленого захворювання). За показаннями їм призначають лікування, необхідне за даної форми патології.
|