Вікові особливості та основи гігієни будови і функцій системи обміну речовин і енергії

Енергообмін (основний і загальний обмін). Основний обмін. З розрахунку на кг маси тіла (або на м² площі тіла) величина основного обміну (ВОО) у дітей вища, ніж у дорослих. Наприклад, у новонароджених – 50 ккал/кг на добу, в 1 рік – 54, в 5 років – 46, а у дорослих – 25 ккал/кг на добу. Це пов’язано з підвищеною віддачею тепла, з вищою інтенсивністю синтетичних процесів, що вимагають енергії, з недосконалістю роботи всіх систем організму.

В абсолютних значеннях з віком (паралель зростанню маси тіла) ВОО підвищується: у новонароджених вона складає 120 ккал/доба, в 1 рік – 580, в 3 роки – 750, в 5 років – 840, в 10 років – 1120, в 14 років – 1360, а у дорослих – 1700 ккал/доба.

Загальний обмін. Подібно основному обміну, загальний обмін, що відображає інтегральні витрати енергії організмом в реальних умовах його існування, з розрахунку на кг маси тіла – з віком знижується, а в абсолютних значеннях – збільшується. Так, у новонароджених його відносна величина (ккал/кг/доба) складає 120, в 1 – 3 роки – 115, в 5 років – 100, в 10 років – 75, в 14 років – 50, а у дорослих – 42; абсолютна (ккал/доба) – відповідно 500, 1390, 1875, 2070, 2600, 2750 і 2860.

Джерела енергії. У плоду основним джерелом енергії є глюкоза; при цьому велика питома вага займає анаеробний спосіб її використовування, тобто гліколіз.

У новонароджених інтенсивно використовується глікоген м’язів і печінки, глюкоза і жирні кислоти; високий рівень глюконеогенеза.

Інтенсивність гліколізу у дітей першого року життя на 30 – 35% вища, ніж у дорослих; особливо вона висока в перші 3 місяці життя.

У подальшому підвищується частка процесів аеробів; їх інтенсивність досягає максимальних значень до 9 – 11 років.

З 12 років знову підвищується інтенсивність гліколізу, особливо в білих м’язових волокнах.

Максимальне споживання кисню (з розрахунку на кг маси) досягає найбільших значень до 17 років, абсолютне максимальне споживання кисню – до 25 років, а максимальна анаеробна потужність (тобто потужність фосфагенної і лактоцидної систем) – до 18 – 20 років.

Обмін речовин. Обмінні процеси, на відмінну від величин основного і загального обміну, які свідчать про те, що потреба в енергії, яка поступає з їжею, у дітей з віком збільшується, дають уявлення про якісний і кількісний склад їжі, необхідної для нормального розвитку організму людини.

Потреба в білках. Для дітей характерний позитивний азотний баланс, тобто ретенція азоту: у новонароджених в організмі залишається 50 – 70% введеного білка, в 1 – 3 роки – 25,2%; в 11 – 14 років – 25,1%, а у дорослих – 7,6%. З розрахунку на кг маси тіла новонародженим необхідно 2,5 г білку на добу, в 1 рік – 3,5; в 3 роки – 4,0; в 5 років – 3,5; в 7 років – 3; в 10 років – 2,5; в 14 – 17 років – 1,7; а дорослим – 1,4 г.

В абсолютних значеннях потреба білка (г/доба) складає відповідно 10, 50, 60, 70, 80, 80, 95 і 90. 50% з них – повинні бути білки тваринного походження, що містять всі незамінні амінокислоти (лейцин, фенілаланін, лізин, валін, треонін, триптофан, метіонін, лейцин, ізолейцин, цистин, гістидин).

Вважається, що дітям особливо важливе надходження перших п’яти з них. При заняттях спортом, особливо на фоні значного збільшення м’язової маси, потреба в білках підвищується в 1,5 – 2,0 рази. Дефіцит білка в їжі викликає порушення інтелекту, знижує швидкість фізичного розвитку, зменшує імунітет і толерантність до стресів. При значному недоліку незамінних амінокислот у дітей розвиваються підвищена дратівливість, непосидючість, яка потім заміняється млявістю, апатією і сонливістю.

Надмірне введення білка також шкідливе організму – в цьому випадку підвищується концентрація амінокислот в крові, виникає аміноацидурія, розвивається затримка розвитку, особливо, нервово-психічного.

Потреба в жирах. З розрахунку на кг маси тіла новонародженим необхідно 6 г жиру на добу, в 1 рік – 5,5; в 3 роки – 4,0; в 5 років – 3,5; в 7 років – 3,0; в 10 років – 2,5; в 14 – 17 років – 1,7; а дорослим – 1,4.

В абсолютних значеннях потреба жиру складає відповідно – 25, 50, 60, 70, 80, 95 і 90 г/доба; 15 – 20% з них повинні припадати на частку жиру рослинного походження.

До 6 років щодня потрібно 6 – 12 г рослинного масла, молодшим школярам – 20 г, а старшим –25 г.

Надмірне споживання жиру негативно впливає на фізичний розвиток дітей; дефіцит жиру в пубертатному періоді призводить до порушення статевого дозрівання.

Потреба у вуглеводах. З розрахунку на кг маси тіла новонародженим необхідно 13 г вуглеводів на добу, в 1 рік – 13, в 3 роки – 16, в 5 років – 14, в 7 років – 12, в 10 років – 10, в 14 – 17 років – 7, а дорослим – 5,7 г.

В абсолютних значеннях потреба у вуглеводах складає відповідно 50, 150, 212, 272, 300, 320, 380 і 400–500 г/доба.

У дітей першого року життя вуглеводи забезпечують 40% добової калорійності їжі, в подальші роки – 60%.

Перші місяці життя потреба у вуглеводах покривається за рахунок молочного цукру (лактози), а при штучному вигодовуванні – за рахунок сахарози і мальтози.

У цілому у дітей грудного віку співвідношення білків: жирів: вуглеводів повинно бути 1: 3: 6, в 1 рік – 1: 1,5: 3,7, а після року –1: 1: 4.

При збільшенні фізичного навантаження, нервової напруги, при переохолодженні або перегріві, при різних стресах потреба дітей у вуглеводах зростає.

Надлишок вуглеводів викликає ожиріння і порушення білкового обміну.

У дітей регуляція вуглеводного обміну менш вивчена, ніж у дорослих. Зокрема, це виявляється в повільнішій мобілізації вуглеводних ресурсів, а також в меншій здатності зберігати необхідну інтенсивність обміну при фізичній роботі. Наприклад, при бігу на 500 м, при кросах у юних спортсменів зниження рівня глюкози в крові спостерігається частіше, ніж у дорослих спортсменів. Емоційно насичені заняття сприяють збереженню необхідного рівня глюкози в крові.

Потреба у воді. На частку води у новонароджених доводиться 75 – 80% маси тіла, в 1 рік – 70%, в 5 років – 65 – 70%, а у дорослих – 60 – 65%. Тому потреба у воді з розрахунку на кг маси тіла з віком знижується: новонародженим необхідно 80 – 100 г
води на добу, в 1 рік – 120 – 140, в 3 роки – 100, в 5 років – 90, в 7 років – 90, в 10 років – 80,
у 14 – 17 років – 60, а дорослим – 40 – 50 г.

В абсолютних значеннях потреба у воді складає відповідно 300, 1300, 1500, 2000, 2200, 2400, 2500 і 2700 г води на добу; приблизно 50% повинно поступати у вигляді пиття.

Потреба в мінеральних солях. У новонароджених дітей мінеральні речовини складають 2,6% маси тіла (у дорослих – 5%).

У цілому добова потреба в мінеральних речовинах у дітей приблизно в 1,5 – 2 рази нижча, ніж у дорослих (у дорослих потреба на добу NaС1 – 8 – 10 г, К – 2,5 – 5 г, Са – 0,8 – 1,0 г, Р –1,0 – 1,5, Мg – 0,3 – 0,5 г, Сu – 2 мг, Zn – 10 – 15 мг, Мn – 5 – 10 мг, Мо – 0,5 мг).

Потреба в залізі у дітей вища, ніж у дорослих, тобто 15 – 18 мг/доба. Cu, Co, Мn, Ni необхідні для кровотворення; крім того, Мn – для розвитку статевих залоз, Zn – для росту кісток і багатьох ендокринних залоз, Р – для розвитку зубів. Найбільша потреба в Са спостерігається дається на 1-у році життя, а також в період статевого дозрівання.

Потреба у вітамінах. З розрахунку на кг маси тіла потреба у вітамінах для дітей вища, ніж для дорослих, але в абсолютних значеннях – нижча. Наприклад, для 6-річних дітей добова потреба вітамінів В₁, В₂, РР, В₆, С, А складає приблизно 60 – 70% від потреби дорослих. При підвищенні розумової і фізичної активності потреба у вітамінах зростає.

Особливості організації харчування дітей. У новонароджених – грудне вигодовування: перші 7 – 8 днів необхідний об’єм молока (в мл) рівний приблизно (70 × n), де n – число днів; годування – через 3,5 години з нічним проміжком в 6,5 години.

Після 2 – 3 місяців інтервал між годуваннями – 4 години, нічний проміжок – 6,5 – 8 год.

Після 5 місяців додатково до грудного вигодовування вводиться прикорм: спочатку овочеве пюре, потім 5% каші, потім 8 – 10% каші; з 6 – 7 місяців – нежирний м’ясний бульйон, протерте свіже яблуко; в 7 – 7,5 міс. – м’ясний фарш; з 10 міс. – м’ясні фрикадельки; з 12 мес. парові котлети.

У рік здійснюється повний перехід на прикорм.

Штучне вигодовування проводиться молочними і кисломолочними сумішами. Дітей до 1,5 років доцільно годувати 5 разів на день, старше за 1,5 роки – 4 – 5 разів.

При 5-разовому харчуванні розподіл добового раціону складає: перший сніданок – 20%, другий сніданок – 10 – 15%, обід – 30 – 35%, полудень – 10 – 15%, вечеря – 20%; при 4-разовому харчуванні: перший сніданок – 25%, другий сніданок – 20%, обід – 35%, вечеря – 20%; при 3-разовому харчуванні: сніданок – 30%, обід – 45 – 50%, вечеря – 20 – 25%.

Шкільний сніданок повинен складати 20% добового раціону.

Годи прийому їжі у школярів, що займаються в 1-у зміну: 7,30 (перший сніданок), 11 – 12 (другий сніданок), 15 – 16 (обід), 20 (вечеря); для 2-й зміни: 8 (сніданок), 12 – 13 (обід), 16 (полудень), 19 – 20 (вечеря).

У юних спортсменів калорійність їжі повинна бути вищою (в середньому на 600 ккал/доба), а споживання їжі проводиться не раніше, ніж через 30 – 40 хвилин після тренування.