Система показників використання виробничої потужності

Найоб’єктивнішу аналітичну інформацію про рівень використання виробничих потужностей дає система показників, яка розділяється на три групи:

1) показники, які характеризують рівень освоєння проектної та використання середньорічної виробничої потужності підприємства;

2) показники, які характеризують використання устаткування в часі та в потужності (коефіцієнти екстенсивної та інтенсивної завантаженості);

3) показники використання устаткування та площ у вартісних і натуральних вимірниках.

Показники першої групи:

· коефіцієнт освоєння проектної потужності (К _п), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом. Цей коефіцієнт розраховують за формулою

(7.25)

де В_п — випуск продукції, передбаченої проектом у відповідних вимірниках; П_п — проектна потужність у таких самих вимірниках.

Цей коефіцієнт свідчить про рівень освоєння проектних потуж­ностей нормативного строку;

· коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності (К _в), який характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, обчислюють так:

(7.26)

де В — фактичний або плановий річний випуск товарної продукції; П_сер — середньорічна виробнича потужність у таких самих вимірниках, що й випуск продукції.

За значенням К _в можна встановити рівень використання й наявності резервів виробничої потужності, а також ступінь напруженості планового завдання на поточний рік.

Показники другої групи:

· коефіцієнт екстенсивного навантаження (К _е) визначають за формулою

(7.27)

де Ф_ф — час фактичної роботи устаткування (у зміну, добу, місяць, рік); Ф_п — плановий (максимально можливий) фонд часу роботи устаткування за той самий період;

· до екстенсивних показників використання устаткування належить також коефіцієнт змінності його роботи (K _зм):

(7.28)

де К_м.-зм — загальна кількість відпрацьованих машино-змін за добу; РМ — кількість встановленого устаткування (діючого та недіючого).

Більш точним методом розрахунку коефіцієнта змінності може бути розрахунок за такими даними: коефіцієнта використання кален­дарного фонду часу й максимальної змінності роботи устаткуван­ня, яка дорівнює трьом за восьмигодинної тривалості зміни. Наприклад, за коефіцієнта використання календарного фонду 0,6 коефіцієнт змінності роботи устаткування дорівнюватиме 1,8 (3 × 0,6);

· коефіцієнт інтенсивного завантаження (К _і) визначають за формулою:

(7.29)

де В_ф — фактичний обсяг випуску продукції за одиницю часу;
В_н — технічна (паспортна) норма продуктивності устаткування за одиницю часу.

Наприклад, якщо на устаткуванні виробляється за час 20 одиниць продукції за нормативної продуктивності 25 виробів, то коефіцієнт інтенсивного завантаження дорівнюватиме 0,8 (20: 25).

Для устаткування, яке має електропривід, К _і визначають за даними про витрати електроенергії (такий показник називають коефіцієнтом використання устаткування за потужністю):

(7.30)

де W — витрати електроенергії по даному виду устаткування за конкретний період, кВт/год; t _м — машинний час роботи за той же період, год; Nw — потужність встановленого електроприводу на цьому устаткуванні, кВт/год.

Коефіцієнт використання устаткування за потужністю застосовують у багатономенклатурному виробництві, де неможливо розрахувати нормативну продуктивність;

· інтегральний коефіцієнт завантаження (К _інт) устаткування дає сумарну характеристику рівня використання устаткування як за продуктивністю, так і за часом, і визначається так:

(7.31)

· для перевірки відповідності між потужностями основних цехів, дільниць, допоміжних цехів або дільниць розраховують коефіцієнт сумісності (К _с) за формулою

(7.32)

де П₁, П₂ — потужність цехів або дільниць, між якими обчислюють коефіцієнт сумісності (у прийнятих одиницях вимірювання — шт. тощо); N _у — питомі витрати продукції першого цеху (дільниці) для виробництва продукції другого цеху (дільниці).

Показники третьої групи:

· фондовіддача (Ф_в), яка характеризує випуск продукції на 1 грн середньої вартості виробничих фондів:

(7.33)

де ТП_р — річний обсяг товарної продукції підприємства, тис. грн; Ф — середньорічна балансова вартість основних виробничих фон­дів, тис. грн;

· для оцінювання рівня використання виробничих потужностей складальних, ливарних та інших цехів використовують показ­ник, який характеризує випуск продукції з 1 м² площі (Вs):

(7.34)

де S _з — загальна площа цеху, м².

Аналіз наведених показників дає змогу отримати інформацію про рівень використання й наявність резервів виробничих потуж­ностей підприємства, його підрозділів і розробити заходи щодо поліпшення їх використання.

Основними способами підвищення ефективності використання виробничих потужностей є:

1) технічне вдосконалення устаткування й механізмів;

2) використання прогресивних технологічних процесів;

3) збільшення часу роботи устаткування (підвищення коефіцієнта змінності, скорочення простоювання);

4) застосування прогресивних форм організації виробництва тощо.