ВІДНОШЕННЯ ПЛОЩІ СКЛАДАЛЬНОГО ЦЕХУ ДО ВИРОБНИЧОЇ ПЛОЩІ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ

Одиничне та дрібносерійне виробництво	50—60 %
Серійне виробництво	30—40 %
Масове виробництво	20—30 %

Для розрахунку виробничої потужності складальних цехів необхідні такі дані: номенклатура виробів, виробнича площа складальних підрозділів, нормативна тривалість циклу складання виробів, норма площі для складальних робіт, річний фонд часу роботи складального цеху або дільниці.

Під час складання виробу одного найменування розрахунок виробничої потужності виконують у такій послідовності:

1) визначають кількість м²-годин (квадрато-метрів-годин), на які розраховує складальний цех протягом планового періоду, за формулою (7.6);

2) обчислюють кількість квадрато-метрів-годин, необхідних для складання одного виробу, за такою формулою:

(7.19)

де м²-годин — кількість квадрато-метрів-годин необхідних для складання одного виробу; S _вир — норма площі для складання одно­го виробу, м²; Т_ц.с — тривалість виробничого циклу складання виробу, год.

Норма площі для складання виробу це площа, яку займає виріб, м², і площа, необхідна для робочих місць складальників з урахуванням нормативних переходів навколо складального виробу (0,5—0,75 м) з кожного боку.

Цикл складання Т_ц.с — календарну тривалість складальних робіт — визначають побудовою циклового графіка складання.

Приблизно цикл складання можна обчислити так:

(7.20)

де — трудомісткість складальних робіт з усіх операцій, год; Ч — кількість робочих, одночасно зайнятих складанням виробу;

3) визначають виробничу потужність складального цеху за формулою

(7.21)

Якщо за складальним цехом закріплено різну номенклатуру виробів, то розрахунок виробничої потужності проводять у такій послідовності:

1. Обчислюють потрібну кількість квадрато-метрів-годин для складання всіх виробів, які встановлено у виробничій програмі:

(7.22)

2. Визначають коефіцієнт виробничої потужності (К _потуж) складального цеху за формулою

(7.23)

Коефіцієнт потужності використовують для коригування кількості виробів, запланованих у виробничій програмі. Якщо, наприклад, К _потуж = 1,2, то це означає, що кількість складання виробів за кожною номенклатурною позицією може бути збільшено на 20 % порівняно з орієнтованою програмою.

Визначення виробничої потужності — це трудомістка робота, тому для скорочення трудомісткості її виконання та підвищення якості й ефективності розрахунків необхідно використовувати засоби обчислювальної техніки.

Крім розрахунків за провідними цехами й дільницями визначають технологічну спроможність виробничих ланок підприємства. Це необхідно для виявлення невідповідності виробничих потужностей окремих підрозділів прийнятій потужності за даними провідних цехів, дільниць, а також для забезпечення технологічної пропорційності між взаємозв’язаними виробничими ланками. Ступінь відповідності потужності різних підрозділів підприємства визначається порівнянням коефіцієнтів сумісності, які розраховують співвідношенням потужностей провідного підрозділу та інших виробничих ланок.