Вікові особливості та основи гігієни будови і функцій системи крові

Лекційне заняття 9.

 

Тема. Вікові особливості будови і функцій транспортних систем (серцево-судинна, кров, лімфа). Основи гігієни.

 

1. Вікові особливості та основи гігієни будови і функцій системи крові.

2. Вікові особливості та основи гігієни будови і функцій органів кровообігу.

 

Основна література до лекції:

1. Хрипкова А.Г., Антропова М.В., Фарбер Д.А. Возрастная физиология и школьная гигиена: Пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1990. – С. 214 – 234.

2. Хріпкова А.Г. Вікова фізіологія. – К.: Вища школа, 1982. – С. 178 – 209.

3. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма (внутренние органы): Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1976. – С. 77 – 151.

 

Додаткова література до лекції:

1. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. – М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2001. – С. 463 – 468.

2. Ріст і розвиток людини / В.С. Тарасюк, Г.Г. Титаренко, І.В. Паламар, Н.В. Титаренко / Під ред. В.С. Тарасюка. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 103 – 151.

3. Хрипкова А.Г., Колесов Д.В. Гигиена и здоровье школьника. – М.: Просвещение, 1988. – С. 82 – 90.

 

Вікові особливості та основи гігієни будови і функцій системи крові

 

Об’єм крові. Абсолютний об’єм крові з віком збільшується: у новонароджених він складає 0,5 л, у дорослих – 4 – 6 л. Щодо маси тіла об’єм крові з віком, навпаки, знижується: у новонароджених – 150 мл/кг маси тіла, в 1 рік – 110, в 6 років, 12 –16 років і у дорослих – 70 мл/кг маси тіла.

Об’єм циркулюючої крові (ОЦК). На відміну від дорослих, у яких ОЦК складає 2/3 від загального об’єму крові, а 1/3 знаходиться в депо, у дітей майже вся кров циркулює, тобто ОЦК наближається до об’єму крові. Наприклад, ОЦК у 7 – 12-річних дітей складає 70 мл/кг маси, а у дорослих – 50 – 60 мл/кг маси тіла.

Гематокритне число. У новонароджених частка формених елементів складає 57% від загального об’єму крові, в 1 місяць – 45%, в 1 – 3 роки – 35%, в 5 років – 37%, в 11 років – 39%, в 16 років, як і у дорослих, – 42 – 47%. Таким чином, у дітей частка формених елементів нижча, ніж у дорослих.

Число еритроцитів в 1 л крові (×10¹²). У новонародженого воно складає 5,8; в 1 місяць – 4,7; з 1 року до 15 років – 4,6, а в 16 – 18 років досягає значень, характерних для дорослих, – 4,5 – 5.

Середній діаметр еритроцита (мкм). У новонароджених – 8,12; в 1 місяць – 7,83; в 1 рік – 7,35; в 3 роки – 7,30; в 5 років – 7,30; в 10 років – 7,36; в 14–17 років (як і у дорослих) – 7,50.

Тривалість життя еритроцита. У новонароджених вона складає 12 днів, на 10-му дні життя – 36 днів, а в рік, як і у дорослих, – 120 днів.

Осмотична стійкість еритроцитів. У новонароджених мінімальна резистентність еритроцитів нижча, ніж у дорослих (0,48 – 0,52% розчин NаС1 проти 0,44 – 0,48%); проте, вже до 1 місяця вона стає такою ж, як у дорослих.

Гемоглобін. У новонароджених його рівень складає 215 г/л, в 1 місяць – 145, в 1 рік –116, у 3 роки – 120, в 5 років – 127, в 7 років – 127, в 10 років – 130, в 14 – 17 років, як і у
дорослих, – 140 – 160 г/л. Таким чином, у дітей у віці до 14 років рівень гемоглобіну нижче, ніж у дорослих, на 10 – 20 г/л. Заміна фетального гемоглобіну (НbF) на гемоглобін дорослого (НbА) відбувається до 3 років.

Кольоровий показник. У новонародженого він складає 1,2; в 1 місяць – 0,85; в 1 рік – 0,80; в 3 роки – 0,85; в 5 років – 0,95; в 10 років – 0,95; в 14 – 17 років, як і у дорослих, – 0,85 – 1,0. Таким чином, у дітей має місце нижчий вміст гемоглобіну в еритроциті, ніж у дорослих.

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). У новонароджених вона рівна 2,5 мм/год., в 1 місяць – 5,0; в 1 рік і старше, як і у дорослих, – 7,0 – 10 мм /год.

Лейкоцити. В 1 літрі крові у новонародженого – 30 × 10⁹ лейкоцитів, в 1 місяць – 12,1 × 10⁹, в 1 рік – 10,5 × 10⁹, в 3 – 10 років – 8 – 10 × 10⁹, в 14 – 17 років, як і у дорослих, – 5 – 8 × 10⁹. Таким чином, має місце поступове зниження рівня лейкоцитів.

Лейкоцитарна формула. Вона має вікові особливості, пов’язані із змістом нейтрофілів і лімфоцитів. У новонароджених, як і у дорослих, на частку нейтрофілів доводиться 68%, а на частку лімфоцитів – 25%; на 5 – 6 день після народження виникає так званий «перший перехрест» – нейтрофілів стає менше (до 45%), а лімфоцитів – більше (до 40%). Таке співвідношення зберігається приблизно до 5 – 6 років («другий перехрест»). Наприклад, на 2 – 3 місяць частка нейтрофілів складає 25 – 27%, а частка лімфоцитів – 60 – 63%. Це указує на істотне підвищення інтенсивності специфічного імунітету у дітей перших 5 – 6 років. Після 5 – 6 років поступове до 15 років співвідношення, характерне для дорослих, відновлюється.

Т-лімфоцити. У новонародженого на долю Т-лімфоцитів доводиться 33 – 56% від всіх форм лімфоцитів, а у дорослих – 60 – 70%. Така ситуація виникає з 2 року життя.

Продукція імуноглобулінів. Вже внутрішньоутробно плід здатний синтезувати Ig М (12 тиж.), Ig G (20 тиж.), Ig А (28 тиж.). Від матері плід одержує 1g G. На першому році життя дитина продукує в основному 1g М і практично не синтезує 1g G і 1g А. Відсутність здатності продукувати 1g А пояснює високу сприйнятливість грудних дітей до кишкової флори. Рівень «дорослого» стану досягається по 1g М в 4 – 5 років, по 1g G – в 5 – 6 років і по 1g А – в 10 – 12 років.

У цілому низький зміст імуноглобулінів в перший рік життя пояснює високу сприйнятливість дітей до різних захворювань органів дихання і травлення. Виключенням є перші три місяці життя – в цей період має місце майже повна несприйнятливість до інфекційних захворювань, тобто виявляється своєрідна ареактивність.

Показники неспецифічного імунітету. У новонародженого фагоцитоз є, але він «неякісний», оскільки у нього відсутній завершальний етап. Рівень «дорослого» стану фагоцитоз досягає після 5 років.

У новонародженого лізоцим вже є в слині, слізній рідині, крові, лейкоцитах; зокрема рівень його активності навіть вищий, ніж у дорослих.

Вміст пропердину (активатора комплементу) у новонароджених нижчий, ніж у дорослих, але вже до 7 днів життя він досягає цих значень. Система комплементу у новонароджених по своїй активності складає 50% від активності дорослих; до 1 місяця вона стає такою ж, як у дорослих.

Вміст інтерферонів в крові новонароджених такий же високий, як у дорослих, але в наступні дні він падає; нижче, ніж у дорослих, вміст спостерігається протягом від 1 року до 10 – 11 років; з 12 – 18 років – він досягає значень, характерних для дорослих.

Таким чином, в цілому гуморальний неспецифічний імунітет у дітей майже такий же, як у дорослих.

Система гемостазу. Число тромбоцитів у дітей всіх віків, включаючи новонароджених, таке ж, як і у дорослих (200 – 400 × 10⁹ в 1 л). Не дивлячись на певні відмінності у вмісті факторів зсідання крові і антикоагулянтів, в середньому швидкість зсідання крові у дітей, включаючи новонароджених, така ж, як і у дорослих (наприклад, по Бюркеру – 5 – 5,5 хв.); аналогічно – тривалість кровотечі (2 – 4 хв. по Дюке), час рекальцифікації плазми, толерантність плазми до гепарину.

Виняток становлять протромбіновий індекс і протромбіновий час – у новонароджених вони нижчі, ніж у дорослих.

Здатність тромбоцитів до агрегації у новонароджених теж виражена слабкіше, ніж у дорослих. Після року вміст факторів зсідання крові і антикоагулянтів в крові такий же, як і у дорослих.

Фізико-хімічні властивості крові. В перші дні життя питома вага крові більше (1060–1080 г/л), ніж у дорослих (1050 – 1060 г/л), але потім досягає цих значень.

В’язкість крові у новонародженого вища в’язкості води в 10 – 15 разів, а у дорослого – в 5 разів; зниження в’язкості до рівня дорослих відбувається до 1 міс.

Для новонародженого характерна наявність метаболічного ацидозу (рН 7,13 – 6,23). Проте вже на 3 – 5 добу рН досягає значень дорослої людини (рН 7,35 – 7,40).

Проте впродовж всього дитинства понижена кількість буферних основ, тобто має місце компенсований ацидоз.

Вміст білків крові у новонародженого досягає 51 – 56 г/л, що значно нижче, ніж у дорослого (70 – 80 г/л), в 1 рік – 65 г/л.

Рівень «дорослого» стану спостерігається в 3 роки (70 г/л). Співвідношення окремих фракцій, подібно «дорослому» стану, спостерігається з 2 – 3-річного віку (у новонароджених відносно висока доля гамма-глобулінів, що потрапили до них від матері).

 

Різноманітні захворювання і особливо несприятливі умови життя дітей і підлітків можуть призвести до зниження гемоглобіну та зменшення числа еритроцитів – малокрів’я. Цей стан супроводжується головними болями, запамороченнями, втратою свідомості, негативно впливає на працездатність та успішність навчання. Крім того, при малокрів’ї різко знижується опірність організму і діти часто хворіють.

Найпершим профілактичним засобом проти малокрів’я є: вірна організація режиму дня, раціональне харчування, багате на вітаміни та солі, строге нормування навчальної, позакласної, трудової та творчої діяльності, попередження розвитку перевтоми, помірний обсяг рухової активності та перебування на свіжому повітрі, розумне використання природних факторів.