Лекція 9. Україна в кін.18-19 ст.
1. Інкорпорація(включення) укр..земель до складу Російської імперії та доля українського народу. 2. Друге національне українське відродження. 3. Розвиток українського національного руху. Посилення русифікації. Інкорпорація проявилася: - українські землі, після переподілу РП, відійшли до складу Російської імперії. - було ліквідована автономія гетьманства 1764 р. - Слобідська Україна (тепер північний схід: Сумська, Харківська області) теж було ліквідована і полки, які там були, перетворювались у частини російської армії. - 1775 р. була ліквідована Січ. - 1783 р. – введене кріпацтво. - -1785 р. –«Грамота о вольностях дворянству» !!!!!!!!!!!!!!!! Новоро́сія — російська історична назва території уздовж Азовського та Чорного морів, яка охоплює південну частину сучасної України (Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Луганська області) та південну частину європейської частини сучасної Росії (Краснодарський, Ставропольський край, Республіка Адигея, Ростовська область). Російське визначення "Новоросія" включає в себе наступні історико-етнографічні українські землі: Запоріжжя, Північне Причорномор'я, частину Приазов'я, частину Бессарабії, частину Таврії і Кубані (навколо міста Ростова-на-Дону). МАЛОРОСІЯ Маркевчич видав книжку «Записки о Малоросии» В сер. 19 ст. відкривається Харківський університет,тут працюють видатні письменники, такі як П.Гулак - Артемовький, Є. Гребінка, Г.Квітка-Основ’яненко. Видаються журнали, нариси, молодь становиться модною. 1834 р. центром стає Київ. Він стає округом, де відкриваються гімназії, школи. І він став не тільки культурним центром, а й політико-культурним. 1846 -1847 рр. виникає Кирило - Мефодіївське товариство. українська таємна політична організація, що спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху. Була одним з проявів піднесення національного руху на українських землях та активізації загальнослов'янського руху під впливом визвольних ідей періоду назрівання загальноєвропейської революційної кризи — «весни народів». Членами товариства, які називали себе братчиками, стали вихованці й співробітники Київського та Харківського університетів. Провідну роль серед них відігравали М.Костомаров, Т.Шевченко, Г.Андрузький, В.Білозерський, М.Гулак, П.Куліш. Впродовж існування товариства його ідеологія зазнавала істотних змін. Завдання об'єднання слов'ян, що стало підставою виникнення таємної організації, згодом конкретизувалось у двох напрямах — рівноправного співробітництва слов'янських народів та відродження України. 1863 р. Валуєвський циркуляр, котрий забороняв викладання українською мовою в школах. 1876р. Юзефович підписав Емський указ про заборону навіть переплявати за кордон українську літературу. Почалися зміни прізвищ. Він був спрямований на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком, призвів до тимчасової дезорганізації українського руху в Наддніпрянщині.
|
