Лекція 15. Україна в сер. 1950-1980 роках.

1. Ситуація в суспільно-політичній та духовно-культурній сфері. Русифікація.

2. Трансформації у сфері економіки.

Смерть Сталіна у 1953 р. стала полегшенням для його оточення, адже вони знали,що він готував «перетряску» для них. Нове керівництво країни почало міняти методи управління в усіх сферах життя, яке взяло курс на демократизацію суспільства. З посад були зняті найбільш впливові особи, так, був знятий Перший секретар компартії України Г.Мельников. Його звинуватили у тому, що він затримував ріст місцевих кадрів в Зах. Україні. Після цього був призначений Олексій Кіріченко, який був справжнім, етнічним українцем. Атмосфера дестанаціоналізації відбулась у всіх сферах життя.

Відкривається велика гілка вузів, з’являється більше 20 нових навчальних закладах. В літературно-наукових колах почали ставитися питання про чистоту української мови, почали видаватися словниик. Можна сказати, що вперше за революційний період видався словник Б.Грінченка. У літературі активно діють М. Рильський, П.Тичина, М.Стельмах, з’являються численні УКРАЇНСЬКІ (україномовні) журнали «Економіка України» та інш., видаються багатотомні видання в різних галузях України. Було засуджено культ особи. Як наслідок, формується нове покоління, з новим баченням «шістедесятники» (Іван Дзюба, Ліна Костенко, Алла Горська та інш.) Вони ставили питання про виправлення помилок держави, підтримуючи компартію. Але це влада назвала шовіністичною політикою. «Шістдесятників» заарештовували, відправляли у табори. А ті, хто переходив на радикальну сторону, стали називатися дисидентами. У 1958 р. викрита група молоді, яка утворила «Об’єднану партію визволення України», у 1959 р. Заарештована група «Українська робітничо-селянська спілка» на чолі з комуністом Левком Лук’яненком (учився разом з Горбачовим).

У 1961 р. була заарештована у Львові організація «Український національний комітет», яка займалася поширення нелегальної літератури. Окрім політичного розгону, також був і культурний. Звинувачували художників, письменників у антирадянських напрямах.

Друга хвиля арештів почалася у 1968 р., яка була викликана протестом інтелігенції проти введення військ у Чехословаччину.

А третя хвиля у 1972 р. коли інакомислячим почали кремінувати усілякі звинувачення, почали відправляти до психлікарні. У цей же період починається наступ на церкву:закривалися церкви, люди навіть ховалися для того, щоб охрестити дітей.

З кінця 50-х років поширюється процес русифікації. Батькам дають дозвіл на звільнення своєї дитини від вивчення української мови. А згодом навіть заборонили вивчення укр.мови в 1-4 класах.

В економіці спробували здійснити децентранаціоналізацію. Були введені колгоспи, створені раднаргоспи в Україні. Почали підіймати цілину, але в 1964 р. керівництво провела реформи, які призвели до незабезпечення потреб населення, і тоді, було вирішено вести карткову систему. Вперше, за часів радянської влади, починають купувати хліб у США. Промисловість розвивалась за типом Російської Імперії – важка промисловість, вугільна, металургійна. Наші ресурси поставляли за кордон, і вже в кінці 80-х практично нічого не залишилось. Все це призвело до великого незадоволення населення, і навіть керівників держави.