Навантаження рубильника від зусиль розпору й розрахункова схема

а — прогин f обшивання щодо поверхні рубильника; б - розрахункова схема; 1 - обшивання; 2 - рубильник; А, Б - крапки торкання поверхонь обшивання й рубильника

Рис.5.3

Відхилення обшивань від робочого контуру рубильника звичайно f= 1,0...2,0 мм, а l_k перебуває в межах від 400 до 1000 мм. Для представленої схеми прогин/визначається формулою

звідки інтенсивність розподіленого навантаження (q) запишеться

Виникаюче при цьому додаткове внутрішнє напруження Δσ; мало і їм зневажають. Лише у випадку монолітних обшивань, особливо вафельної конструкції, зусилля притиску потрібні значної величини й Δσ варто враховувати.

Розподіл вертикальних навантажень по несучих елементах СП повинне відбивати реальний додаток сил, що робить розрахунок поперечного вигину балки громіздким. Для спрощення розрахунків зосереджені сили від рубильників і ложементів заміняють розподіленим навантаженням з інтенсивністю (q) постійної або змінної величини залежно від конструктивної схеми СП (мал. 5.4). Так при зборці панелей крила, оперення, хвостової частини фюзеляжу верхня балка СП (стапеля) нахилена, маса рубильників (ложементів) з елементами ЗЭП М_р змінюється пропорційно їхній довжині (у першому наближені). Навантаження балок приймають відповідно мал. 5.4,а, тобто за трапецієподібним законом, а інтенсивність розподіленого навантаження підраховують як показане на мал. 5.4,6.

Якщо m_1, l₁ - відповідно маса й довжина найменшого рубильника, m_k, l_k - маса й довжина найбільшого рубильника при довжині балки l між опорами, інтенсивність навантаження q на прямокутній ділянці схеми

де n - число вхідних у навантаження рубильників.

На трикутній ділянці