Розрахунок на жорсткість поздовжніх балок
Визначення величини деформацій (прогину f) виробляється в загальному випадку методом і по формулах опору матеріалів. При цьому
де: Aі - коефіцієнт, що враховує характер розподілу навантаження та вид опор (див. табл. 5.1); Рі - величина кожного і -го навантаження, Н; l - довжина балки між опорами в см (м); Е - модуль пружності першого роду в Н/см2 (МПа); Jx - момент інерції перетину балки щодо осі Х-Х у см4 (див.мал. 5.2,б); E*JX - твердість профілю, Н-см2 (Н-м2). Методикою, розробленою кафедрою «Виробництво літальних апаратів» КуАИ, для практичних розрахунків виконаний ряд графічних залежностей основних розрахункових схем для визначення коефіцієнта А, виходячи з найпростішого випадку, коли балка вільно лежить на двох опорах, а Р діє в середині балки, і А = 1. Як зазначено в табл.5.1 для даного найпростішого випадку
значить зроблена заміна коефіцієнта 1/48 на коефіцієнт А = 1, що дає можливість перерахувати коефіцієнти для будь-яких випадків. Для шарнирноопертих балок такі залежності наведені на мал. 6.1, для затиснених - на мал. 6.2, для рамних конструкцій - на мал. 6.3. При цьому інтенсивність навантаження q показана без стрілок У випадку розрахунку елемента конструкції при дії тільки власної маси, рівномірно розподіленої по довжині l, маємо
Задавшись припустимим значенням f = fdon = 0,1 мм, вдалося побудувати криві залежностей А*Рпр, l та EJ. У розрахунках основним навантаженням є змінна Рпр (мал. 6.4,а,б). Тут у координатах l та А*Рпр побудовані кубічні параболи для тих значень твердості балки, які відповідають прогину f = 0,1 мм, при навантаженні балки Рпр посередині прольоту (А = 1). По цих графіках, знайшовши А *Рпр при заданої l, знаходимо необхідну жорсткість балки або рами EJnomp. По табл. 6.1 відповідно EJ потр підбираємо розміри перетинів нормалізованих балок (див. мал. 5.2,б) [21].
|