Методика використання дослідуДослід, як метод навчання, є способом взаємозв’язаної діяльності вчителя і учнів: учитель управляє (організовує, планує, контролює, стимулює, коригує, аналізує й оцінює) діяльністю учнів, спрямовує на вивчення предметів і явищ природи у спеціально створених умовах шляхом зміни об’єктів або умов їх існування (протікання) з використанням відповідних приладів і матеріалів. Дослід – це складний метод навчання. Адже процесуальний компонент включає три основні види дій: мислитель ні, практичні, перцептивні. Слід пам’ятати, що в процесі використання досліду молодші школярі повинні оволодіти не тільки знаннями про предмети і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності (власне предметний результат досліду), а й про спосіб його виконання (які практичні дії і в якій послідовності здійснюються), про прилади і матеріали та їх призначення. Отже, об’єктом спостереження, осмислення і запам’ятовування в досліді стають предмети і явища природи та діяльність, спрямована на них. Застосування цих знань, тобто формування відповідних умінь, відбувається під час залучення дітей до виконання дослідів. Такий підхід забезпечує пропедевтичну основу для оволодіння експериментальними уміннями та одним із найважливіших методів пізнання природи – експериментом у середніх і старших класах. Крім того, дослід має велике значення у розвитку і вихованні особистості учня. Розглянемо загальні підходи до методики використання досліду. За допомогою цього методу вивчаються окремі логічно завершені частини тем з природознавства, які відповідають критеріям вибору змісту для засвоєння його за допомогою досліду. Першим етапом є актуалізація знань про об’єкт, з яким проводиться дослід. Об’єкт повинен бути знайомий і доступний для сприймання. Далі організовується осмислення учнями цілей досліду: з якою метою дослід виконується; що необхідно виявити в об’єкті або з’ясувати про об’єкт. У більшості випадків на уроці проводиться не один, а кілька дослідів, за допомогою яких предмет або явище вивчається різнобічно. Зокрема властивості, склад, умови існування, які характеризуються кількома ознаками чи складовими частинами і т. ін. Виявлення кожної ознаки, частини відбувається в ході конкретного досліду. Наприклад, визначення складу грунту передбачає проведення дослідів на виявлення в ньому води, перегною, повітря, глини, піску. У практичній діяльності досить часто повідомляється тільки загальна ціль всіх дослідів (визначити властивості води; виявити склад грунту та ін.), і виконуються вони демонстраційно. Як показують спостереження, діти не розуміють, що означають терміни „властивість”, „склад” та ін. У кращому разі вони зіставляють їх з ходом конкретного досліду. Загальний висновок вони швидше запам’ятовують, ніж усвідомлюють. Такі знання не можуть бути перенесені в нову ситуацію, тому вчитель повинен у доступній формі пояснити, що означає, приміром, термін „властивість”. (Це ознака. Властивості, тобто різні ознаки, мають всі предмети і явища природи). Обов’язковою є конкретизація таких термінів, яка дає можливість сформулювати конкретні завдання. Так, у темі „Повітря навколо нас” (3(2) клас) учитель повідомляє, що вивчатимуться властивості повітря, тобто його ознаки. (Що означає визначити властивості?) Властивості повітря – це його колір, пружність, рух. (Які властивості має повітря?) Отже, завданням уроку є визначення властивостей повітря: кольору (чи має повітря колір), пружності (чи є повітря пружним) і руху (чи може повітря рухатися). Також необхідно, щоб діти усвідомили, що кожна властивість визначається за допомогою досліду. Якщо визначаються три властивості, то необхідно виконати три досліди. (За допомогою чого вивчаються властивості предметів і явищ природи?.. Скільки дослідів потрібно провести? Чому?). Етапи виконання досліду мають складну структуру. Закономірності методики їх реалізації визначаються насамперед характером взаємодії учителя і учнів. Дослід виконується школярами під безпосереднім або опосередкованим керівництвом учителя. Під безпосереднім керівництвом відбувається виявлення нових властивостей об’єкта, засвоєння нових способів дій. Самостійне виконання (під опосередкованим керівництвом) можливе тоді, коли діти володіють діями, операціями, що складають діяльність виконання досліду. У таких випадках вони працюють за інструкцією або за аналогією. Покажемо зміст взаємозв’язаної діяльності учителя та учнів під час виконання досліду.
Діяльність учителя Діяльність учнів
1. Повідомлення знань в усній або 1. Сприймання і усвідомлення письмовій формі (інструкція усна, знань про способи практичних на картці або у підручнику) дій і послідовність їх застосуван- про способи практичних дій і ня в досліді. (Діти слухають або послідовність їх виконання в читають). досліді. Показ зразка виконання прак- Сприймання зразка. тичних дій в необхідній послідовності. Спонукання до активного Виконання практичних дій cприймання й виконання прак- (осмислення знань, запам’ято- тичних дій. вування і застосування). Ово- Здійснюється у вигляді наста- лодіння уміннями, зосереджен- нови на уважність до конкретної ня уваги. дії та організацію на успіх са- мостійного виконання. Контроль і коригування у про- Здійснення самоконтролю і цесі застосування знань про спо- самокоригування. соби виконання досліду і засвоєн- ня відповідних умінь.
Зазначена діяльність учителя і учнів відбувається по-різному і залежить від кількості дій, їх складності, досвіду школярів. Можливе як цілісне повідомлення знань і показ зразка, а відповідно – сприймання і виконання, так і поелементне. У першому випадку учитель повідомляє усно або зачитує з інструкції послідовність виконання досліду, показує зразок, а потім дослід виконують учні. Запам’ятовуються й осмислюються сприйняті знання про способи виконання дій під час коментування вголос практичної діяльності одним учнем і про себе іншими. Контроль за діяльністю всього класу здійснюється учителем під час спостережень за практичними діями школярів. Коригуються неправильні дії насамперед шляхом актуалізації необхідних знань (як треба взяти...; як треба тримати, наливати... і т. ін.) і повторного показу. Поелементний спосіб полягає у тому, що повідомлення знань і показ зразка відбуваються стосовно кожної дії. Цілісне осмислення і запам’ятовування досліду відбувається після його виконання. (Розкажіть, за допомогою якого досліду можна визначити... Яку властивість визначили за допомогою якого досліду можна визначити... Яку властивість визначили за допомогою цього досліду? Назвіть визначену властивість і т. ін.). Під час виконання дослідів використовується елементарне лабораторне обладнання. Діти повинні оволодіти узагальненими знаннями про нього, тобто повинні розпізнавати й називати лабораторний посуд, деякі прості прилади, знати їхнє призначення та вміти ними користуватися. Показати обладнання, розказати про його призначення учитель може в позаурочний час, тобто перед виконанням досліду (якщо дослід складний) або під час його проведення. Для закріплення таких знань учням пропонуються завдання: „Яке обладнання потрібне для виконання досліду...? Назвіть лабораторний посуд. Для чого він призначений? Виберіть обладнання, необхідне для проведення досліду... і т. ін.”.
2. Організація спостереження 2. Спостереження за результатами учнів за результатами практич- практичної діяльності з об’єктом. ної діяльності з об’єктом, усві- Усвідомлення результатів спосте- домлення результатів. режень через словесне їх вираження.
Щоб спрямувати чуттєве сприймання учнів, необхідно чітко вказати його напрямок („Подивіться на дно склянки...; простежте, що з’явиться над чашкою і т. ін.” Крім того, щоб отримати необхідний результат, слід обмежити область сприймання („Подивіться на дно склянки, якого кольору осад там утворився...; подивіться у склянку з водою, у якій її частині міститься шматочок торфу і т. ін.”). Результати спостереження учні висловлюють словесно. Якщо у дітей недостатній запас термінів, учитель допомагає їм висловитися про сприйняте або робить висновок сам, а діти його повторюють. („Подивіться на скляну пластинку. Що трапилося з краплею води...? Крапля води розтеклася по пластинці”).
3. Організація осмислення влас- 3.Аналіз, порівняння, узагальнення не предметних результатів досліду фактів, добутих у ході спостережень; через узагальнення фактів, отри- встановлення взаємозв’язків і залеж- маних у ході спостережень; вста- ностей; формулювання висновків. новлення взаємозв’язків, залеж- Фіксація результатів: усно, письмово, ностей; формулювання висновків графічно. та фіксація результатів.
Наслідки спостережень за результатами практичних дій у досліді можуть безпосередньо відповідати його цілі. (Ціль досліду: визначити властивості залізної руди – її твердість. Результат: залізна руда дуже тверда). Часто для досягнення цілі досліду насамперед необхідно проаналізувати результати спостережень, осмислити їх, при потребі встановити взаємозв’язки між фактами і тільки тоді зробити висновок. (Ціль досліду – визначити, які властивості має вода при нагріванні. Практичні дії під час досліду: налити повну пробірку забарвленої води, закрити її корком із скляною трубкою, позначити рівень води в трубці смужкою паперу, нагріти пробірку з водою. Спостереження під час досліду: за рівнем води в пробірці до і після нагрівання. Встановлення зв’язку між об’ємом води і її нагріванням. Висновок: під час нагрівання вода розширюється). Результати дослідів можуть записуватися в таблицю („Властивості корисних копалин”; „Властивості снігу і льоду”), в зошит з природознавства; зображатися графічно (діаграма „Склад грунту”); замальовуватися схематично і т. ін. Вибір способу фіксації залежить від рівня підготовки дітей, відведеного часу на уроці. За складеними таблицями, схемами учні систематизують засвоєний зміст, узагальнюють, виконують завдання на порівняння. Слід пам’ятати: якщо дослід небезпечний (пов’язаний з вогнем), то його виконує тільки вчитель демонстраційно. Інші вимоги до нього не змінюються. Для закріплення результатів будь-якого досліду використовують такі запитання: - Яку властивість.... вивчали? (твердість...) - Назвіть цю властивість у... (назва об’єкта). (Торф м’який). - За допомогою чого вивчалася ця властивість.. (назва способу діяльності)? (Досліду). - Який дослід необхідно провести, щоб визначити, що... (назва об’єкта) має... (назва ознаки, властивості) або що він...? (Щоб визначити властивість... треба провести такий дослід...) - Яке обладнання необхідне для проведення цього досліду?
|
