РЕВОЛЮЦІЯ 1905-1907 рр.

Події "кривавої" неділі у Петербурзі переповнили чашу терпіння. На знак солідарності піднялися робітники металообробних підприємств Проскурова, Кам'янця-Подільського. Дунаєвець, Городка, Теофіполя. їх підтримали заліз­ничники Гречан, Шепетівки. Основною формою боротьби робітників за поліпшення свого політичного соціально-еко­номічного становища був страйк, під час якого висувалися вимоги покращення умов праці, підвищення заробітної плати, скорочення робочого дня. заміни адміністрацій. На Поділлі у страйках взяло участь понад 15 тис. робітників. У Славуті, Антонінах, Волочиську, Дунаївцях, Проскурові, Городку страйки завершились частковою перемогою робіт­ників, інші були придушені поліцією, військами.

За робітниками піднялися селяни. З настанням весни 1905 року аграрний рух охопив Ізяславський, Старокостян-тинівський, Ушицький повіти, окремі села Кам'янеиь-Подільського повіту. Особливою активністю відзначалися сільськогосподарські робітники Солобковецької волості Ушицького повіту. Тут був організований страйковий комітет, який поширив свою діяльність і на села сусідніх повітів. їм вдалося влітку 1905 року підняти на страйк 110 сіл. Показовим у цьому відношенні є страйк селян Вінько-вець та навколишніх сіл. Під час збирання хліба в маєтку Косельського селяни зажадали від поміщика скоротити робочий день і підвищити розцінки за поденну роботу.

Однак поміщик відмовився задовольнити ці вимоги і викликав загін стражників, який заарештував ватажків страйку. Тоді беззбройні селяни вступили у рукопашний бій з карателями. Внаслідок сутички 5 селян було вбито, 8 поранено.

На Волині відбулося 202 селянських виступи. З них у Заславському повіті - 45, Старокостянтинівському - 7. Основною формою боротьби за землю на Волині були сільсь­когосподарські страйки. Так, у Заславському повіті із 45 виступів - 30 були у формі страйків. Особливою активністю вони відзначалися у Білогородці, Борисові, Клубівці, Мих-нові, М'якотах, Плужному, Теліжинцях, Шекеринцях, Чиживці, Христинівці. Заворушення у Заславському повіті викликали тривогу в столиці. За наказом військового мініст­ра сюди було направлено ескадрони драгун Чугуєвського і Ризького полків. Організаторів та активних учасників рево­люційних виступів було ув'язнено та заслано до Сибіру.

"Особливим районом охорони" було оголошено Ушиць­кий, Летичівський, Кам'янецький, Проскурівський повіти. Тут у селах і містах лютували каральні загони, проводились масові арешти, і через терор розпочався спад революції. Але це був перепочинок перед новим натиском на самодержавство.