Гниле болото, лісова хаща. Виходить Лісовик. Кує зозуля.
Лісовик: Отакої, знов я повинен чекати цих нездар. Водяник, ти де?
Водяник (вилізає з болота): На місці я, Лісовик, не галасуй. І Страшко давно тебе чекає.
Страшко: Ага…(злізає з дерева)
Лісовик: Так, що ми сьогодні зробили.
Людоїд: Перший - я. На лося дерево - звалив? Звалив. Дітей в темний ліс заманив? Заманив. Ще гриби у кошику Червоній Шапочці підмінив на мухомори…
Страшко: Супер…
Водяник: Я, я, зараз я!! Човен з рибалками перевернув, пловцям п’ятки лоскотав. Вони трохи не втопилися! Сомів та щук посварив. Така велетенська бійка була! Сила!
Лісовик: А ти, Страшко?
Страшко: А я, а я…А я як вийшов …Всі одразу впали…Мабуть, злякалися.
Людоїд: Де там наша Кікімора ходить. Постійно запізнюється на збори.
Водяник: Та вона, мабуть, на черговому кастингу. Все хоче у зірки потрапити.
Лісовик: Уявляю: наша Кіка у «Х-факторі» - ой, не можу…
Страшко: Ні! Ні! Нехай краще її візьмуть у якийсь серіал.
Людоїд: Наприклад: Моя прекрасна няня»
Лісовик: Та ні! «Татусеві дочки»
Водяник: Ха-ха татусева дочка…… ой, тримайте мене
Всі сміються. Прибігає Кікімора. Всі замовкають і вишукуються.
Кіка: Хі-хі. Привіт,хлопчики. Що ви тут робите? Хвастаєтеся один перед одним. Пустуни та ледацюги.
Водяник: Та я тобі за такі слова.
Кіка: Ой-ой, злякав. Одна я, бідненька, працюю. І день і ніч, і день і ніч. І навіть зараз іду з роботи по лісі та як зарегочу. Ось так – (дурно сміється)- всі білки з дерев впали - думали землетрус.
Людоїд: Ой, Кікочка, ти у нас професіонал! Не те що ці…телепні.(замахується).
Кіка: А яка, хлопці, у нас програма на свято, що наближається? Я собі зробила новий прикід: плаття з яскравого шмаття, прикрашене сушеними гусеницями, зачіска зі свіженької соломи…(крутиться)
Лісовик: Красунечко наша.
Страшко Супер…
Водяник: Кікімора, вона і є Кікімора…
Кіка: Що ти сказав. Та я тобі …(Починається бійка)
Лісовик: (розкидає всіх) Ну ти, Водяник, прямий, як свинячий хвіст. Хто ж це жінкам правду каже? Кікочка, ти його не слухай. Ти у нас найчарівніша Кікімора в усьому Гнилому болоті. У тебе такі гарні противні маленькі очі, такий миленький мініатюрний носик та і вся ти у нас просто диво…Правда, Страшко?
Страшко: Ага, Кіка, ти навіть красивіша за мене…
Кіка: Так ось, пустуни. Ви, напевно ж, пам’ятаєте, що наближається Свято Святого Миколая, а ви у це свято будете, як завжди на галявині лежати та своїми капостями хизуватися. А ось я чула, що в Гімназії діти готуються до цього свята. Вони цілий рік намагалися бути чесними, слухняними, гарно вчитися, щоб отримати подарунки. Не те, що ви, ледацюги – не бачити вам солодощів на свято …
Людоїд: Мабуть, у них, буде весело.
Страшко: (мрійно) Супер…
Водяник: А ми знову будемо нудьгувати.
Кіка: Так я вам і пропоную! Треба якось їм свято зіпсувати, а собі свято влаштувати!
Лісовик: Молодець, Кіка. Щоб таке вдіяти, поганеньке-поганеньке.
Страшко: А давайте їх з’їмо…
Кіка: Подавишся, дурний ненажеро.
Водяник: Може заллємо все водою, тоді їх чудовий настрій буде зіпсовано.
Лісовик: Я придумав краще! Ми поцупимо всі подарунки, які несе на Землю Святий Миколай, зіпсуємо їм свято, а собі на Гнилому болоті таке свято влаштуємо для всієї Нечистої Сили. Ну як?
Страшко: Супер…
Водяник: Ти мене вже дістав. Весь час одне і теж: СУПЕР, СУПЕР. Ти ще хоч одне слово знаєш?
Страшко: Ага. Знаю. "Кльово”. Так зараз усі діти говорять, а я у них вчуся.
Кіка: Вчився би чомусь корисному.
Лісовик: Годі сперечатися. Якщо ви згодні з моїм планом, треба швидко переходити до його виконання. Ти, Кіка, як найспритніша, відповідаєш за крадіжку подарунків. Ти - Водяник, затримаєш Миколая, щоб він спізнився на свято. Ти, Страшко… Щоб тобі доручити таке посильне…
Страшко: Я можу піти в буфет і з’їсти у них всі пиріжки…
Лісовик: Ні, тупачок, ти поцупиш щось таке, одним словом, все, що у них буде погано лежати: костюми, мікрофон, хлопушку.
Кіка: Кажуть, у них завжди погано лежать цукерки.
Страшко: Супер. Ой, кльово.
Лісовик: А я вкраду найголовніше - СЦЕНАРІЙ і стану режиссером НАШОГО свята, а не їхнього.
Страшко: Сценарій –це така булочка? Чи пампушка? (Облизується)
Кіка: «Кльовий» ти мій! Сценарій – це важливий документ свята! У кого сценарій - той на святі - головний! Не побоюся цього слова – головний режисер!
Всі (в захваті): Кльово! Круто! Класно! Яка ти, Кіка, розумна…
Кіка: Вперед, до справи!!!
Всі кричать і тікають.
КАРТИНА 2
Світло згасає. Концертний зал. Генеральна репетиція. На авансцену виходить Режисер (Неуважлива людина, яка завжди все губить, трошки капризна та нервова, як і більшість творчих людей). За ним завжди бігає помічник
Режисер: Увага! Увага! Починаємо репетицію свята. Де мій сценарій? (Помічник подає) Так. Дякую. Окуляри? Де я подів мої окуляри.
(Всі шукають навкруги, потім помічають, що окуляри на голові у режисера)
Помічник режисера: Ось вони! (знімає з голови)
Режисер: Освітлювач! Світло готове?
Помічник режисера: Ми готові. (Миготить світлом). Перша хлопушка? Друга хлопушка?
Режисер: Декорації готові?
Помічник режисера: (Виглядає є з куліс) Робимо останні штрихи.
Режисер: Звукорежисер? Звукорежисер.
Помічник режисера: Знов запізнюється. Все в порядку. Він на місці. А у мене ще немає сценарію.
Режисер: (до помічника) Яке безладдя!!! (Побігли віддавати) Всі на сцену, готуємося до генеральної репетиції.
КАРТИНА 3
Режисер: Увага! Починаємо генеральну репетицію! Треба з гідністю зустріти Миколая. Поїхали
1 -а дівчинка:
Он, дивіться, покотилась
В небі зіронька ясна,
Десь за лісом зупинилась.
Що то значить? Хто вона?
2 -а дівчинка:
От якби до нас вона
В гості завітала,
Миколая привела
І обдарувала.
Дівчатка (разом):
Святий Миколаю, тебе ми благаєм!
Обдаруй нас теплотою,
Ласкою і добротою,
Щастя дай нашому роду,
І країні, і народу.
Входять два Янголи, шепочуть дівчаткам на вухо.
1-й Янгол:
А листа ви написали
До янголів із небес?
1 -а дівчинка:
Так, і вже його послали.
2-й Янгол:
Дочекайтеся чудес!
Входять чортики:.
1 чортик:
Скрізь тепер хороші діти.
Де ж мені різки подіти?
Зірочка:
Одну собі забери,
Інші дай таким, як ти.
2 чортик:
Чуєш, Зірко препогана,
Не введеш мене в оману,
1 чортик:
Досить сяйво розсипати
Та у справі заважати.
2 чортик:
Ти Святому Миколаю
Сяйвом дуже помагаєш:
1 чортик:
Снігом притрушу тебе,
Зразу сяйво пропаде.
чортики виконують злодійський танок
Входять дівчатка.
1 -а дівчинка: Що за плач? А може, сниться?
2-а дівчинка: Дивись, дівчинка маленька.
Дівчата скидають хустку із Зірочки.
Зірочка:
Я не дівчинка маленька,
Я є Зірочка ясненька.
Я на свято Миколая
Йому завжди помагаю,
Бо сідаю на хатки,
Де є добрі діточки.
Починається метушня
Режисер: Що трапипилося, що за ґвалт?. Де мій сценарій? А мікрофон? (Шукають)
Голос звукооператора: У мене пропали всі фонограми!!!
Режисер: Де я поклав свої окуляри? Невже і вони пропали?
Вбігає помічник: Пропали всі костюми. Що робити?
Режисер бігає по сцені: Все пропало! Все пропало. Нас обікрали. Свято відміняється, поки не знайдемо грабіжників.
КАРТИНА 4
Режисер: (До дітей в зал) Діти, ви не бачили, які злодії нас обікрали. Бачили? Хто? Лісовик? Страшко? Водяник? Кікімора? Помічник режисера6 Ай-яй-яй. Якщо ми не знайдемо викрадачів, свято не відбудеться…
Хлопчик 1: Я бачив, вони побігли до Гнилого болота, щоб там влаштувати своє свято.
Режисер: Що ж робити? Як врятувати наше свято? Ви ж діти, хіба ви зможете перемогти ворогів, навіть якщо знайдете?
Хлопчик 2: Обов’язково переможемо.
Режисер: (іронічно) Хто? Ти? Теж мені Василь Вірастюк!
Хлопчик 3: Не він один, а ми - українські діти. Ми хоч і не дорослі, але дуже сильні. Бо ми займаємося спортом, багато працюємо і незабаром обов’язково станемо такими ж могутніми, як найсильніша людина світу - Василь Вірастюк!
Звучить музика, виходять хлопці, роблять кілька вправ (якісь силові, або гімнастичні), стають струнко.
Хлопець 4: Ми готові вирушити в дорогу, знайти та покарати грабіжників.
Хлопець 5: Не хвилюйтеся, ми цих неуків обов’язково переможемо… (граються м’язами)
Хлопець 1: (знизу дивиться на великих) Або перехитруємо!
Режисер: Спасибі, хлопці, бажаємо вам удачі!!!
Звучить музика. Гладіатори виходять через зал, всі їх проводжають. Вони йдуть з піснею:
Гей, ми, браття, браття, козаченьки,
Товариство бойове
Україна – мати наша ненька
У новий похід зове!
КАРТИНА 5
Гниле болото. Звучить музика, танцюють Кіка і Водяник
Водяний: Клянуся своїм улюбленим болотом, ти, Кіка, чудово танцюєш.
Кіка: Але ти, Водяник, мені всі ноги відтоптав.
Людоїд: Отримав, Водяник?
Лісовик: Нездари, ви нічого не вмієте. Теж мені,”артисти”. Всі геть!
Гонить всіх зі сцени. Вони ховаються від нього.
Кікімора: Слухай, лісовичок. А може повернемо ці кляті костюми справжнім артистам і попросимо, щоб вони нас хоч чомусь навчили.
Водяник: Краще давайте утопимо ці костюми в болоті.
Страшко: Бо ніякі ми не артисти.
Кікімора: Ми нездари і невдахи.
Лісовик: Що нам біднім робити…
Всі збираються посередині сцени, плачуть.
В цей час з’являються хлопці, налаштовані по –бойовому.
Хлопець 2: Ось вони. Хапай їх. Оточуй!
Хлопець3: Стійте! Тут вже нема кого хапати!
Підходять до «артистів».
Хлопець 4: Шановні, у вас щось трапилося?
Лісовик: Хотіли стати артистами…
Водяник: Зробити собі свято…
Кікімора: А я хотіла стати суперзіркою…
Страшко: І нічого не вийшло!
Хлопець5: А тому нічого не вийшло, що, замість крадіжок та капостей, краще чомусь доброму навчилися.
Лісовик: Хто ж нас буде вчити?
Людоїд: Нас всі не люблять…
Знову плачуть.
Хлопець 1: А за що вас любити? Коли повернете вкрадене, попросите пробачення, може, ставлення до вас і зміниться…
Кікімора: Ні нас не пробачать.
Водяник: Ми заслуговуємо покарання.
Хлопець 2: Та ви вже самі себе покарали.
Лісовик: Це правда…
Кікімора: Візьміть нас у артисти. Ну будь ласка…
Хлопець 3: Щоб стати артистами, панове, треба багато працювати, робити зарядку, ходити на репетиції …
Водяник: І тоді ми станемо справжніми артистами?
Людоїд: І нас запросять на справжню сцену?
Хлопець 4: На справжню сцену і на справжній концерт.
Страшко: Супер!
Кіка: Це ти будеш "супер”, а я буду супер-пупер, тьфу, суперстар, тобто суперзірка.
Хлопець 5: Скоріш збирайте речі і пішли!
«Артисти»: Ура! Вперед!
збирають речі. Всі виходять.
КАРТИНА 6
На авансцені зажурений режисер з Помічником.
Режисер: Яка ганьба. Підвести стільки глядачів. А через півгодини з’явиться Святий Миколай. Що ми йому скажемо? І хлопці не повертаються, невже злодії їх перемогли.
Звучить музика. Через зал хлопці ведуть горе-артистів, які несуть вкрадені речі.
Режисер: Ось вони. Ми врятовані. Свято відбудеться. Які ж ви сміливі, шановні хлопці, справжні козаки. Перемогли таких страшних крадіїв.
(Помічник забирає реквізит, виносить)
Хлопець 1: Не такі вони вже й страшні. Скоріш кумедні.
Хлопець2: А на крадіжку зважилися, бо дуже мріють стати артистами.
Режисер: (підходить до Лісовика) Будь ласка, віддайте мені мій сценарій та мікрофон. (забирає). Пробачте, а це не мої окуляри? (забирає, надягає, розглядає крадіїв) А ви справжній Лісовик?
Лісовик: Так. А ти сумніваєшся? (насувається на нього)
Режисер: (не помічаючи ворожості) А хто ця мила дама?
Кіка: (у захваті) Я - мила. Чули? Я - справжнісінька болотяна Кікімора. А це - мої друзі.
Режисер: Яка удача. Я так давно мріяв написати сценарій про життя Нечистої Сили. Прошу вас, будьте моїми консультантами.
Лісовик: Але ми хочемо бути і артистами.
Режисер: Про таке я і мріяти не міг. Я запрошую вас на головні ролі майбутньої вистави.
Всі. Ура.
Страшко: Супер.
Реж: А зараз до роботи. Всі готові?
помічник режисера: Всі служби: Готові?.
Режисер: Чудово! Встигли! Бо саме зараз до нас з’явиться найголовніша дійова особа нашого свята. Хто це, діти? Правильно! Святий Миколай.
звучить мелодія. Входить Миколай. Вітає дітей.
Миколай: Мир і щастя вашій хаті,
Щоб були ви всі багаті,
Щоб біда вас обминала,
Тільки радість звеселяла.
Ангел 1:
Любі хлопчики й дівчата,
Вас вітають ангелята!
Святий Миколай (до ангелів):
А скажіть, небісні дітки, -
Ви ж для них найліпші свідки –
Чи ті діти, що у залі,
Ті, що спереду, і далі,
Більші, менші і маленькі,
Цілий рік були чемненькі?
Ангел 2:
Так, вони були чемненькі,
Тата слухали і неньки.
Ангели 1:
Так, і вчаться, й читають,
Рідні пісеньки співають
Ангел 2:
Галі, Свети, Колі, Олі,
Бо всі вчаться в рідній школі.
Ангел 1:
Добрі діти, так і треба –
Все те бачили ми з неба.
Святий Миколай:
Бачу я, ви добрі діти –
Буде з того Бог радіти!
Хай же вам, мов сонце світить,
Захищає, мов покров,
Божа ласка та любов!
Не за плату-нагороду,
А тому, що чесні зроду,
(до ангелів)
Божі слуги, ангелята!
Розвантажуйте санчата,
Розпаковуйте гостинці
Мирославові, Галинці.
Роздавайте всім, як треба,
Подаруночки із неба.
Всі артисти виходять на сцену.
1 герой:
Дякуємо Тобі, Владико,
За утіху цю велику!
2 герой
Дякуємо Тобі, Святий,
Від усіх оцих дітей!
3 герой:
Обіцяємо добрими бути,
Слів Твоїх не призабути,
4 герой
Завжди вчитися охоче,
Бо усі того захочуть,
5 герой
І такими виростати,
Як бажають тато, мати
І увесь наш рідний край!
(хором):
Всім нам, Боже, помагай!
Инсценировка по рассказу А.П.Чехова
