Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості.




ЛЕКЦІЯ

Виникнення козацтва

Мета:

- з’ясувати що таке козацтво, причини його появи у ХУІ ст., виділити та охарактеризувати основні теорії походження коазків; розкрити процес організації козацтва в окрему верству населення; визначити особливості військово-політичної організації козацтва; з’ясувати роль Дмитра Байди-Вишневецького; визначити причини та перебіг перших козацьких повстань; встановити значення та наслідки участі козацтва у Хотинській війні за участю П.Сагайдачного; розкрити зовнішні зв’язки та відносини козаків з такими провідними державами Османська імперія, Річ Посполита, Франція, Московія. З’ясувати їхній взаємовплив один на одного.

- розвивати навички аналізу історичних фактів та роботи з історичним документами; вміння виділяти головне; формування навичок по виявленню причинно-наслідкових зв’язків між історичними подіями; ;

- сприяти формуванню національної свідомості студентів, їх історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

 

Обладнання: конспект, зошити, карта, підручники, відеофільм.

 

Тип заняття:вивчення нового матеріалу.

Основні поняття:

Булава. Бунчук. Бунчукове товариство. Виборні козаки. Визвольна війна українського народу сер. ХУІІ ст.. Ви пищики. Військо запорозьке. Військовий довбиш. Військовий кантаржій. Військовий осавул. Військовий писар. Військовий суддя. Військові товариші. Генеральна військова канцелярія. Генеральна військова рада Генеральна військова старшина. Гетьман. Гетьманщина. Городові козаки. Дике поле. Запорізька Січ. Зимівник. Значкові товариши. Кіш (стійбище). Клейноди. Козак. Козацька військова рада. Корогва (хоругва). Кошовий отаман. Курінь. Пернач. Чайка .

Основні дати:

1. 1551 – поява першої Січі

2. 1578 – створення реєстрового козацтва

3. 1638 - ординація війська Запорозького

 

Література:

- Бойко О. Історія України. – К., 2003, - с. 154 – 163;

- Смолій В. Історія України. – К., 1997. – с. 81 – 86;

- Смолій В. Історія України: нове бачення. – К., 1995. – Т.1. – с. 152 – 168.

- Крип’якевич і. Велика історія України. – К., 1993. – Т.І. – с. 5 – 11;

 

Між предметні зв’язки: Всесвітня історія, культурологія, політологія.

 

Структура заняття:

І. Організаційний момент.

Вітання, перевірка студентів на готовність до заняття.

ІІ. Мотивація та актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Метод: частково-пошуковий; бесіда.

- Згадайте причини виникнення козацтва?

- Покажіть на карті землі, що займали козаки?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Метод: репродуктивний, частково-пошуковий, проблемний,

пояснювально-ілюстративний; бесіда, лекція.

1. Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості.

2. Запорізька Січ.

3. Козацько-селянські повстання напр.. ХУІ – п. ХУІІ ст..

4. Козацтво як впливовий чинник міжнародного життя.

 

ІУ. Закріплення матеріалу.

Метод: репродуктивний, частково-пошуковий.

У. Підсумки заняття.

УІІ. Домашнє завдання:

1. Вивчити конспект.

2. Зробити домашню самостійну роботу.

3. Підготуватись до перевірочної роботи.

УІІІ. Теми для рефератів:

 

 

Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості.

Вперше термін «козак» зустрічаємо у Початковій монгольській хроніці (1240). У перекладі з тюрських мов він означає «одинокий», «схильний до завоювання». У ХУІст. Цей термін вміщено в словнику половецької мови «Кодекс куманікус» (1303) та в додатку до грецького збірника житій святих «Синаксаря». Цікаво, що слово «козак» вживалося для позначення полярних рольових функцій: «страж», «розбійник».

Проблема появи та формування козацької верстви й досі є дискусійною. Перші спроби її розвязання були зроблені ще на початку ХУІІст., коли польські історики намагалися вивести козацький період із самоназви, тобто зі слова «козак». Зокрема, польсько-литовський хроніст Стрийковський вважав, що козаки походять від стародавнього ватажка який вдало боровся з татарами. З часом викристалізувалася низка версій, що пояснюють походження козацтва:

· «хозарська» - ототожнює козаків з давніми народами степу «козарами», або хозарами;

· «чорно-клобуцька» - вбачає в них нащадків «чорних клобуків» - тюркського племені, яке у давньоруські часи жило в пограничному зі Степом Пороссі;

· «черкаська» - вважає виникнення козацтва одним з наслідків процесу міграції в Подніпровя черкесів (черкасів), які до того проживали в Тмутаракані;

· «татарська» - виводить козацький родовід з татарських поселень, що виникли на Київщині за часів Володимира Ольгердовича та Вітовта, де шляхом злиття татарського елементу з місцевим населенням утворилася якісно нова верства – козацтво;

· «автохтонна» - доводить, що козацтво як спільнота є прямим спадкоємцем, логічним продовженням вічових громад Київської Русі, які за литовської доби не знакли, а лише трансформувалися, зберігши свій вічовий устрій, у військово-службові формування, підпорядковані великому литовському князю;

· «болохівська» - повязує козаччину з існуванням у давньоруських автономних громадах так званих болохівців, які після встановлення монгольського іга добровільно прийняли протекторат Орди і вийшли з-під влади місцевих князів;

· «бродницька» - висвітлює генетичний зв'язок козацтва зі словянським степовим населенням періоду КР – «бродниками», які жили у пониззі Дунаю;

· «уходницька» - повязує виникнення козацтва з утворенням на території Наддніпрянщини громад вільних озброєних людей, котрі прибували сюди на промисли за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми та іншою здобиччю;

· «захисна» - пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаючій татарській загрозі;

· «соціальна» - факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту, яке штовхало селянство до масових втеч на вільні землі та самоорганізацію в нових місцях проживання.

Жодна з цих теорій не може пояснити всю складність виникнення та формування козацтва, оскільки кожна з них базується на якомусь одному чиннику із економічної, етнічної, воєнної чи соціальної сфер. Водночас більшість з них містить раціональні зерна, синтез яких дає можливість наблизитися до правильної відповіді.

Поява того чи іншого історичного явища зумовлена, як правило, сумарною дією чинників двох категорій (межа між якими досить умовна), тих, що роблять виникнення цього явища можливим, та тих, які зумовлюють його необхідність.

 

Чинниками, що робили можливими появу та формування козацтва, були:

§ Існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для життєдіяльності умовами в порубіжжі між хліборобською та кочовою цивілізаціями.

§ Досвід освоєння південних територій уходниками, добичниками, бродниками тощо.

§ Природне прагнення людей до міграції в пошуках кращого, до самозбереження, самоствердження і самореалізації.

 

Необхідність виникнення козацтва зумовлена:

· Зростанням великого феодального землеволодіння, що розпочалося з ХУст. і підштовхнуло процес господарського освоєння та колонізації нових земель.

· Посиленням феодальної експлуатації, прогресуючим закріпаченням, наростанням релігійного та національного гніту.

· Зростанням зовнішньої загрози, нагальною потребою захисту від нападів турків і татар.

Козацтво сформувалося на стику землеробської та кочової цивілізації між словянським та тюркським етнічними масивами, між християнством та магометанством. Показово, що турки називали запопожців буткалами, тобто змішаним народом. У козацький побут органічно ввійшли тюркські слова (кіш, осавул, булава, бунчук тощо), татарські озброєння (крива шабля), одяг і звичаї (шаравари, оселедець). Тому термін «протистояння», поширений в історичній літературі, не зовсім точно відображає характер тих умов, за яких відбулося формування козацтва. Цей маргінальний прошарок населення зростав на грунті взаємодії, взаємовпливу та пошуку компромісу між кочовою та хліборобською цивілізаціями.

Перші згадки про козацтво датуються ХІІІст., проте як нова соціальна верства суспільної ієрархії воно формується водночас зі шляхтою протягом ХУ – ХУІст. Фактично майже до кінця ХУІст. Термін «козацтво» фіксував не соцілаьний статус, а спосіб життя, рід занять. У 1572р. король Сигізмунд Август ІІ видав універсал про утворення найманого козацького формування. 300 козаків було прийнято на деражвну службу, записано у реєстр (список) і отримало правовий статус регулярного війська. І хоча ця дія мала на меті розкол козацтва, намагання використати частину його сил в інтересах польської держави, все ж вона поклала початок двом важливим суспільним процесам:

- утворенню реєстрових збройних формувань;

- легіттимізації козацького стану – юридичному визнанню прав, привілеїв та обовязків козацтва як соціальної верстви.

Утворений Сигізмундом ІІ Августом загін незабаром був розформований. Лише 1578р. уряд Речі Посполитої у звязку з поразкою в Лівонській війні та активізацією низового козацтва був змушений повернутися до ідеї відновлення реєстрових ОРМУВАНЬ. КОРОЛЬ Стефан Баторій вписав до реєстру 500 козаків, які за свою службу звільнялися від податків, одержували землю на правах рангового володіння, військово-адміністративну незалежність від місцевої влади, судовий імунітет. Основними завданнями реєстровців були охорона кордонів та контроль за нереєстровими козаками.

З часом кількість реєстрових козаків зростала: 1590 – 1 тис.; 1625 – 6 тис.; 1631 – 8 тис. Організаційно реєстрове (городове) козацтво 1625р. мало 6 полків – Білоцерківський, Канівський, Черкаський, Корсунський, Переяславський, Чигиринський. Серйозним ударом по реєстровцям і по всій козацькій верстві була «Ординація війська Запорізького реєстрового» (1638), яка зменшила кількість реєстрового війська і обмежила привілеї та права козацтва.

На початку ХУІІст. козацтво як соціальна верства не було однорідним:

- реєстрове (городове) – заможні, привілейовані козаки, які перебували на державній службі в Речі Посполитій;

- запорозьке (низове) козацтво – козаки, які проживали в пониззі Дніпра в межах військовополітичної організації ЗС;

- нереєстрове, яке виникло внаслідок самовільного «покозачення» і не маючи офіційно визначеного статусу вело козацький спосіб життя у прикордонних районах.

Отже, протягом ХУ – ХУІст. в суспільстві формується нова соцілальна верства – козацтво, яка виникла як опозиція, як виклик існуючій системі, як нова еліта, що небезпідставно претендувала на роль політичного лідера і владу. Грунтом для формування козацтва стали існування великого масиву вільних земель, накопичений у попередній період досвід їхнього освоєння, природне прагнення людей до самозбереження, самоствердження і самореалізації. Каталізатором цього процесу були широкомасштабна колонізація нових земель, що розгорнулася в ХУст.; посилення соціально-економічних протиріч та релігійного і національного гніту; зростання зовнішьної загрози з боку турків та татар.

 







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 2329. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.004 сек.) русская версия | украинская версия