Психологічний портрет підлітка

 

Після проведення опитування, ми можемо скласти такий психологічний портрет Ярослава Л. Хлопець має стійку життєву позицію, сформовані ціннісні орієнтації, прагне до самовизначення. Володіє позитивною мотиваційною установкою щодо самооцінки, самопізнання і самореалізації. Пропагує норми загальнолюдської моралі. Самостійно виконує доручення. Ярослав усвідомлює особистісну цінність кожної людини. Хлопець чуйний, уважний, принциповий у стосунках з іншими людьми. Ярослав усвідомлює важливу роль праці в житті суспільства і кожної особистості. Психологічно готовий до неї. Вміє планувати і організовувати свою роботу, доводить розпочату справу до кінця. За власним бажанням приходить на допомогу товаришам.

В хлопця присутня впевненість у своїх силах і можливостях, особиста організованість. Ярослав є активним, стриманим, дисциплінованим учнем. В своєму ставленні до інших людей в хлопця присутній оптимізм, дії дорослих є здебільшого для нього добрим прикладом, вірить в те, що добрих людей більше, ніж поганих.

Ярослав має великі життєві плани, і для досягнення їх хлопець добре вчиться, самовдосконалюється.

Отже, Ярослав характеризує себе як екстраверта, з альтруїстичним ставленням до інших, оптимістично дивиться в своє майбутнє, присутній загальний оптимізм.

ВИСНОВКИ

Таким чином, підлітковий вік є віком змін. Його початок позначений біологічними трансформаціями, а завершення — суспільною адаптацією. Як зазначав один філософ, підлітковий період починається в біології, а закінчується в культурі. Підлітковий вік – період значних зрушень у розвитку самосвідомості особистості. Особливості самосвідомості підлітка формується у зв’язку з виникненням у нього нового становлення до себе. Прагнення пізнати себе, свої особливості, інтерес до самого себе, роздуми про свої достоїнства й недоліки – це характерне для підлітка. Хоча він і переоцінює власні можливості як дорослої людини, так чутливо ставиться до своїх невдач, що спонукає його до самовдосконалення.

Підсумовуючи сказане, слід особливо наголосити на тому, що сьогодні у суспільстві актуалізується необхідність «повернутися обличчям» до підлітків. Їхні проблеми не повинні розв’язуватися «вулицею» чи придушуватись у зародку. Вони мають вирішуватися з участю батьків, спільно з психологами, психотерапевтами, педагогами. Звичайною «пігулкою» цю проблему не вилікувати.

На прикладі проведеного мною дослідження, опитування за методикою «Психологічна група ризику – ПГР» Лєпіхової Л.А., Татенка В.О, яке я проводила з учнем 9-А класу, Ярославом Л., показало, що в хлопця перевага в конструктивному плані, порівняно з негативним. Психологічний ресурс Ярослава виявляється в позитивному емоційному статусі, системі смисложиттєвих відношень. Дана методика дає можливість досить детально виявити усі нюанси особливостей школярів як на рівні психофізіологічних, психологічних так і соціально-психологічних тенденцій. За результатами дослідження добре видно особливості емоційно-вольової сфери дитини, його особистісні якості та ціннісні орієнтації. З допомогою цієї методики, та на основі її результатів, можна спиратися у здійсненні індивідуального підходу до дитини, до навчання та виховання. Дана методика досить добре підходить для діагностики формування психологічного портрету підлітка, тому-що, з допомогою даної методики, можна добре відслідкувати всі нюанси особливостей дитини як на рівні психофізіологічних, психологічних, так і соціально-психологічних тенденцій.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Агресивна дитина: як їй допомогти / Упоряд. О.А. Атемасова. – Х., 2010.

2. Андрущенко Е. Саморозвиток особистості підлітка. – К., 2010.

3. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. — СПб.: Лениздат, 1992.

4. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 к. Кн. 2.– К.: Либідь, 2003.

5. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. — М., 1991.

6. Ващенко Г. Виховний ідеал. –Полтава, 1992.

7. Волкова Н.П. Педагогіка. – К., 2002. – 560 с.

8. Гришина Н.В. Психология конфликта. — П., 2000.

9. Демченко С. Розвиток та стосунки у підлітковому віці// Психолог. 2008. №15. –с 18-25.

10. Дуткевич Т.В., Савицька О.В. Практична психологія: Вступ у спеціальність. – К., 2007.

11. Заброцький М. Основи вікової психології.- Т., 2008.

12. Эльконин Д.Б. Психология игры. – М., 1978.

13. Эриксон Э.Г. Детство иобщество. – СПб., 1996.

14. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков. – М., 1988.

15. Іванюта О.В. Психологія занедбаних підлітків. – Рівне., 2008.

16. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. Шк.., 1989. – 608 с.

17. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції. –К., 2003.

18. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія. –К., 2005.

19. Курчинка М. Ребенок «с характером». – СПб., 1996.

20. Леви В. Искусство бать собой. – М., 1990.

21. Леви В. Нестандартный ребенок. – М., 1989.

22. Лекции по наркологии / Под.ред. Н.Н.Иванца. – М., 2000.

23. Леонгард К. Акцентуированные личности. – К., 1989.

24. Леонтьев А. Семья, сама себя лечащая // Семья и школа. – 1991. -№ 12.

25. Ле Шан Э. Корда ваш ребенок сводит вас с ума. –М., 1990.

26. Личко А., Битенский В. Подростковая наркология: Руководство. – Л., 1991.

27. Лоренц К. Оборотная сторона зеркала. – М., 1998.

28. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. – К., 1998.

29. Марінушкіна О.Є. Настільна книга шкільного психолога. –Х., 2010.

30. Мерзлякова.О. Інтерактивні заняття психолога з батьками. –К., 2008. –с 120.

31. Музика О.Л. Професійно-орієнтовані завдання з психології. – Ж., 2010.

32. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія спілкування. –К., 2005.

33. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціалізації особистості на етапі зрілості. –К., 2002.

34. Помиткін Е. Психологічне забезпечення духовного розвитку дитини. – К., 2008.

35. Помиткін Е. О. Проблема розвитку та діагностики духовних ціннісних орієнтацій у старшокласників / Е. О. Помиткін // Практ. психологія та соц. робота. – 1998. – № 10. – С. 10–16.

36. Пилипчук Г. Профілактика девіантної поведінки підлітків. – К., 2010.

37. Педагогічна психологія / За ред. Л.М. Прокопенко. – К., 1991.

38. Психология / Под. ред. А.Крылова. – М., 2000.

39. Психология подростка. Хрестоматія. Сост. Ю.Фролов. – М., 1997.

40. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. – К., 2006.

41. Сатир В. Как строить себя и свою семью. – М., 1992.

42. Сатир В. Психотерапия семи. – СПб., 1999.

43. Скиннер Р. Семья и как в ней уцелеть. – М., 1995.

44. Соколова В. Отцы и дети в меняющемся мире. –М., 1991.

45. Соціальна педагогіка. Підручник./ За редакцією професора Капської А.Й. – К., 2006.

46. Спиваковская А. Профилактика детских неврозов. – М., 1989.

47. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину. –К., 1976.

48. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. –К., 1988. – 304 с.

49. Сухомлинський В.О. Народження громадянина. – К., 1977.

50. Степанов В. Психологический словарь для родителей. – М., 1996.

51. Титаренко В. Семья и формирование личности. – М., 1987.

52. Теренс Т. Торски. Путь выздоровления. – М., 2003.

53. Трухін І.О. Соціальна психологія спілкування. –К., 2005. –с 204-223.

54. Толстих Л. Робота з підлітками «групи ризику»// Психолог. 2008. №38-39. –с 31-34.

55. Толстых А. Подросток в неформальной группе. – М., 1991.

56. Хорни К. Невротическая личность нашого времени. – М., 1995.

57. Чалдини Р. Психология влияния. – СПб., 2000.

58. Чеснокова И. Проблема самосознания в психологи. – М., 1997.

59. Шаг за шагом от наркотиков. Книга для родителей. – СПб., 1999.

60. Шнейдер Л. На краю Оврага // Семья и школа. – 1993. - №5.

61. Шнейдер Л. Профессиональная идентичность. – М., 2001.

62. Шульга В. Корекція вчинків підлітка. – К., 2010.

63. Формування здорового способу життя: Навч. Посіб./ О.Яременко, О.Вакуленко. – К., 2000.

64. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

65. Юнг К.Г. Конфликты детской души. – М., 1995.

66. Юнг К.Г. Архетип и Символ. – М., 1991.

67. Яроз Р. Розвиток навичок опанування поведінкою. – К., 2010.

ДОДАТКИ