Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ТЕКСТ ОПИТУВАЛЬНИКА

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Врач Подпись

МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Методики на виявлення уявлень про себе, самоставлення особистості та її Я-концепції:

Методика «Q-сортування» (Q-sort) В. Стефансона

Підлітковий та юнацький вік).

Мета: вивчення уявлень особистості про себе.

Необхідний матеріал: набір карток з твердженнями.

Хід проведення:

Досліджуваному пропонується набір карток з твердженнями або назвами особистісних якостей. Їх необхідно розподілити у 3 групи від найбільш характерних до найменш характерних для досліджуваного. Якщо запропоноване твердження відповідає уявленню досліджуваного про себе як члена даної конкретної групи – картка-твердження відкладається до групи відповідей «Так», якщо суперечить його уявленню про себе – «Ні», і лише у виключних випадках - «Сумніваюсь».

Завдання можуть бути підготовані відповідно цілей діагностики. Наприклад, для вивчення «ідеального Я» досліджуваного або його уявлень про те, яким його бачать інші проводиться повторне дослідження, в ході якого інструкція корегується залежно від мети дослідження.

Переваги методики полягають у тому, що при роботі з неюдосліджуваний проявляє свою індивідуальність, реальне "Я', а не відповідність-невідповідність статистичним нормам і результатам інших людей. Можливе і повторне сортування одного і того ж набору карток, але в інших відношеннях:

• соціальне "Я" (Яким мене бачать інші люди?),

• ідеальне "Я" (Яким би я хотів бути?),

• актуальне "Я" (Який я у різних ситуаціях?),

• значимі інші (Яким я бачу свого партнера?)

• ідеальний партнер (Яким би я хотів бачити свого партнера?)

Методика визначає 6 основних тенденцій поведінки людини у групі

1) залежність – незалежність;

2) комунікабельність – некомунікабельність;

3) прийняття боротьби - уникання боротьби.

Тенденція до залежності визначається внутрішнім прагненням індивіда до прийняття внутрішніх стандартів та цінностей - соціальних та морально-етичних.

Тенденція до комунікабельності свідчить про контактність, прагнення утворити емоційні зв'язки як у своїй групі, так і поза нею.

Тенденція до боротьби - активне прагнення особистості брати участь у груповому житті, досягати вищого статусу у системі міжособистісних стосунків.

Тенденція до уникання боротьби свідчить про прагнення уникнути взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках та конфліктах, схильність до компромісних рішень.

Кожна з цих характеристик має зовнішню та внутрішню характеристику, тобто залежність, комунікабельність та боротьба можуть бути істинними, внутрішньо притаманними особистості, а можуть бути зовнішніми, своєрідною "маскою", яка приховує справжнє обличчя людини.

Інструкція:"Вам пропонується 60 тверджень, які характеризують поведінку людини у групі. Прочитайте по черзі кожне з них і дайте відповідь «так», якщо воно відповідає вашому уявленню про себе, або «ні», якщо воно не відповідає йому" (лише в окремих випадках дозволяється відповісти «сумніваюся»).

ТЕКСТ ОПИТУВАЛЬНИКА

1. Критичний до товаришів.

2. Виникає тривога, коли у групі починається конфлікт.

3. Схильний слідувати порадам лідера.

4. Не схильний створювати надто близькі стосунки з товаришами.

5. Подобається дружність у групі.

6. Схильний суперечити лідеру.

7. Відчуває симпатію до одного-двох членів групи.

8. Уникає зустрічей та зборів у групі.

9. Подобається похвала лідера.

10. Незалежний у судженнях та манері поведінки.

11. Готовий стати на будь-чию сторону у суперечці.

12. Схильний керувати товаришами.

13. Радіє спілкуванню з одним-двома друзями.

14. Зовні спокійний при проявах ворожості з боку членів групи.

15. Схильний підтримувати настрій своєї групи.

16. Не надає значення особистим якостям членів групи.

17. Схильний відволікати групу від цілей.

18. Відчуває задоволення, протиставляючи себе лідеру.

19. Хотів би зблизитися з деякими членами групи.

20. Надає перевагу залишатися нейтральним у суперечці.

21. Подобається, коли лідер активний та гарно керує.

22. Вважає за краще холоднокровно обговорювати розбіжності.

23. Недостатньо стриманий у прояві почуттів.

24. Прагне згуртувати навколо себе однодумців.

25. Невдоволений надто формальними стосунками.

26. Коли звинувачують - губиться та мовчить.

27. Вважає за краще погоджуватися з основними напрямками у групі.

28. Прив'язаний до групи у цілому більше, ніж до окремих товаришів.

29. Схильний затягувати та загострювати суперечку.

30. Прагне бути у центрі уваги.

31. Хотів би бути членом більш вузького групування.

32. Схильний до компромісів.

33. Відчуває внутрішнє занепокоєння, якщо лідер чинить всупереч його очікуванням.

34. Хворобливо ставиться до зауважень товаришів.

35. Може бути підступним та украдливим.

36. Схильний прийняти на себе керівництво у групі.

37. Відвертий у групі.

38. Виникає нервове занепокоєння під час групових розбіжностей.

39. Вважає за краще, щоб лідер брав на себе відповідальність при плануванні робіт.

40. Не схильний відповідати на прояви дружелюбності.

41. Схильний сердитися на товаришів.

42. Намагається вести інших проти лідера.

43. Легко знаходить знайомства за межами групи.

44. Намагається уникати бути втягнутим у суперечку.

45. Легко погоджується з пропозиціями інших членів групи.

46. Протидіє утворенню угрупувань у групі.

47. Насмішливий та іронічний, коли роздратований.

48. Виникає неприязнь до тих, хто намагається виділитися.

49. Надає перевагу меншій, але більш інтимній групі.

50. Намагається не показувати свої справжні почуття.

51. Стає на сторону лідера при групових розбіжностях.

52. Ініціативний при встановленні контактів у спілкуванні.

53. Уникає критикувати товаришів.

54. Надає перевагу звертатися до лідера частіше, ніж до інших членів групи.

55. Не подобається, копи стосунки у групі надто формальні.

56. Любить ініціювати суперечки.

57. Прагне втримати своє високе положення у групі.

58. Схильний вмішуватися у контакти товаришів та порушувати їх.

59. Схильний до «перепалок», «задиристий».

60. Схильний виражати незадоволення лідером.

Обробка та аналіз результатів:

Після того, як обстежуваний розклав картки на 3 групи, відповіді розносяться відповідно до ключа і підраховується тенденція у кожній із пар.

КЛЮЧ

1. Залежність
2. Незалежність
3. Комунікабельність
4. Некомунікабельність
5. Прийняття "боротьби"
6. Уникання "боротьби"

 

Так як заперечення однієї якості свідчить про наявність полярної якості, кількість відповідей «так» додається до кількості відповідей «ні» протилежної тенденції. В результаті з'являється сумарне кількісне значення для кожної з перерахованих тенденцій.

Якщо кількість відповідей «так» однієї тенденції дорівнює кількості позитивних відповідей протилежної тенденції (наприклад, залежність — незалежність), то це може свідчити про наявність внутрішнього конфлікту особистості, у якої однаково виражені протилежні тенденції.

3-4 відповіді «сумніваюся» за окремими тенденціям розглядаються як ознака нерішучості, ухиляння, астенічності, але у інших випадках це може свідчити про певну вибірковість у поведінці, про тактичну гнучкість, сценічність. Ці якості можна веріфікувати, аналізуючи їх у сукупності з іншими особистісними особливостями.

Якщо кількість позитивних відповідей у кожній взаємопов’язаній парі (залежність – незалежність, комунікабельність - некомунікабельність, прийняття «боротьби» - уникання «боротьби») наближається до 20, то це свідчить про справжнє переважання тієї чи іншої стійкої тенденції, яка притаманна індивіду і проявляється не лише у певній групі, але й поза її межами.

Для зведення результатів у межі від +1 до -1 отримане число потрібно поділити на 10. Мається на увазі, що відповідь «так» має позитивний знак, а відповідь «ні» - негативний.

Можлива і нульова оцінка, коли суми відповідей «так» і «ні» співпадають. Саме таке становище може стати джерелом внутрішнього конфлікту особистості, яка перебуває під владою однаково виражених протилежних тенденцій.

Певний інтерес становить використання цієї методики в якості взаємооцінки для порівняння уявлень про самого себе з думкою кожного про кожного всередині групи.

За матеріалами:

· Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. – Самара: Издательский дом «БАХРАХ», 1998. – С.465-469.

· Большая энциклопедия психологических тестов. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – С.268-270.

Методика «Особистісний диференціал» (ОД)

(адаптована в НДІ ім. В.М. Бехтєрєва)

(підлітковий, юнацький вік)

Мета: визначення емоційно-оцінних ставлень людини до себе, її самооцінки.

Необхідний матеріал: бланк ОД з протилежними рисами особистості

Хід проведення:

Досліджуваним роздаються бланки з надрукованими в них прикметниками, що відображають рівень самоповаги, вольові якості, інтро-екстровертованість особистості. Пропонується самим оцінити себе по 21-му пункту, відмітивши на бланку лише одну цифру від (+3) до (-3).

Методика може бути використана для вимірювання взаємних оцінок досліджуваних.

Інструкція:«Перед вами 21 пара прикметників, які характеризують особистість. Будь ласка, оцініть наскільки вираженими є ці ознаки у Вас та обведіть на бланку цифру, що відображає вашу оцінку її вираженості відповідно до шкали:

3 - яскраво виражена ознака;

2 – ознака виражена;

1 - незначно, трішки виражена ознака;

0 - обидві ознаки виражені рівною мірою (не виражена жодна ознака, важко відповісти)».

Час виконання - 10 хвилин.

Обробка та аналіз результатів:

Підрахуйте загальну кількість балів окремо за шкалами оцінки (О), сили (С), активності (А). Загальний рівень вираження цих компонентів:

1) до-6 балів - низький рівень;

2) від -5 до +5 балів - середній;

3) від +6 балів і більше - високий.

Отже, оптимальним рівнем розвитку факторів (О), (С), (А) слід вважати ті, що виражені високими балами та позитивними середніми.

Фактор оцінки (О) свідчить про рівень самоповаги-самоприниження.

Отримані високі бали вказують на те, що досліджуваний приймає себе як особистість, задоволений собою, позитивно оцінює свої якості, можливості, схильний усвідомлювати себе як носія позитивних, соціально бажаних характеристик.

Низькі значення цього фактора наголошують на критичному ставленні до себе, невдоволеністю власною поведінкою, рівнем досягнень, особливостями особистості, низьким рівнем прийняття власного «Я». Отримані крайні негативні бали свідчать про можливі невротичні проблеми, пов'язані з відчуттям нікчемності своєї особистості. Взагалі, фактор (О) використовується для діагностики рівня привабливості, симпатії-антипатії, емоційного ставлення людини до власного образу «Я».

При використані ОД для вимірювання взаємних оцінок фактор (О) інтерпретується як свідчення рівня привабливості, симпатії, яким володіє одна людина у сприйнятті іншої. При цьому позитивні (+) значення цього фактора відповідають перевазі, що надається об’єкту оцінки, негативні (-) – його відторгненню.

Фактор сили (С) свідчить про усвідомлення і оцінку людиною своїх вольових якостей.

Високі показники по фактору (С) вказують на впевненість у собі, незалежність, здатність розраховувати на власні сили в несподіваних або важких ситуаціях.

Низькі показники свідчать про недостатній рівень самоконтролю, нездатність дотримуватись прийнятої лінії поведінки, її залежність від зовнішніх оцінок та обставин. Особливо низькі показники позитивно корелюють з наявністю астенії, високого рівня тривожності.

У взаємних оцінках фактор (С) виявляє стосунки домінування-підкорення, як вони сприймаються суб’єктом оцінки.

Фактор активності (А) інтерпретується як свідчення екстра-інтровертованості особистості.

Позитивні (+) значення вказують на екстравертованість, високу активність, комунікабельність, імпульсивність особистості.

Негативні значення (-) інтерпретуються як інтровертованість, певна пасивність, замкнутість, малоконтактність, спокійні емоційні реакції.

У взаємних оцінках відображається сприйняття людьми особистісних особливостей один одного.

При аналізі та інтерпретації даних, отриманих за допомогою ОД, слід пам'ятати, що в них відображені суб'єктивні, емоційно-оцінні уявлення людини про саму себе та інших людей, його ставлення, які можуть лише частково відповідати реальному стану справ, але часто самі по собі мають першочергове значення.

Отримані результати є достатньо важливими показниками для вирішення таких завдань, як діагностика неврозів, граничних станів, контроль ефективності психокорекції та психотерапії.


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Технические параметры Сенсоров МДС-01 и МДС-02 | 

Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 1263. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.038 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7