Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розкрийте дужки, мотивуйте вибір форми чи варіанта.




 


Занятия объединения «Звездочёт» проходят в уютном зале планетария Дворца детского (юношеского) творчества. На занятиях можно ознакомиться с названиями созвездий и расположением их на небе, со строением Солнечной системы, современными взглядами на устройство Вселенной, погрузиться в мир древних мифов и легенд, сделать своими руками солнечные часы и многое другое. В полевых условиях пройдут практические занятия по наблюдению звёздного неба, Солнца, Луны, планет в телескоп.
Встречи объединения «Звездочёт» помогают не только изучать современную естественно-научную картину мира, но и воспитывают утончённое нравственно-эстетическое отношение к природе, человеку и всему живому. Это достигается благодаря использованию на занятиях произведений классической музыки, изобразительного искусства, связанных с сюжетами мифов, изучению творчества великих учёных, поэтов, философов, художников-космистов.
Занятия в объединении «Звездочёт» помогают удовлетворить необходимую для культурного человека потребность в знаниях об окружающем мире и стремление к научному творчеству.

Занятия проводятся 1 раз в неделю.


Информацию о себе можно оставить в журнале записи в объединение «Звездочёт» в вестибюле Дворца с 8-00 до 20-00ч.

 

 

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З КУРСУ

«СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОВА. КУЛЬТУРА МОВИ І ПРАКТИЧНА СТИЛІСТИКА», МОРФОЛОГІЯ, СИНТАКСИС (ДРУГИЙ КУРС, ННІ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ, «ПЕРЕКЛАД»)

Викладач – доктор педнаук, професор К.Я.Климова

 

 


МОДУЛЬ № 2

СТИЛІСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНСЬКОЇ ГРАМАТИКИ. ГРАМАТИЧНА СКЛАДОВА МОВНОКОМУНІКАТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕРЕКЛАДАЧА

Практичні заняття № 1-2

Стилістичні ресурси української морфології

План

1. Стилістичне використання категорії роду і числа іменників у текстах різних стилів. Власні і загальні іменники.

2. Стилістичні ресурси прикметників і прислівників. Форми ступенювання. Повні й короткі, стягнені й нестягнені форми прикметників.

3. Стилістичні можливості займенників.

4. Особливості використання числівників у тексті.

5. Стилістичний аспект дієслівних категорій.

6. Стилістичні можливості службових частин мови, вигуків і звуконаслідувань. Асиндетон і полісиндетон (пропуск або нагромадження сполучників у тексті) як стилістичні фігури.

Теоретична частина. Дати відповіді на запитання:

1. Назвіть повнозначні і службові частини мови. Чому вигуки і звуконаслідування виділяють окремою групою?

2. Поясніть значення термінів: «граматика», «морфологія», «граматична стилістика», «морфологічні синоніми».

3. Доберіть приклади стилістичного використання кличного відмінка іменників у художніх і публіцистичних текстах.

4. У чому полягає різниця між сполучниками і сполучними словами, які приєднують підрядну частину до головної у складнопідрядному реченні? Пояснення проілюструйте прикладами.

5. Якими частинами мови можуть бути слова: і, як, так, що? Розгляньте всі можливі варіанти. Доберіть приклади з текстів різних стилів.

6. Дайте визначення таких стилістичних фігур, як асиндетон і полісиндетон. Відповідь проілюструйте прикладами. Пригадайте, які ще стилістичні фігури ви знаєте (з попередніх тем курсу).

Практична частина. Виконання вправ і завдань:

1. Впр. 1 – 3 до теми «Морфологічні засоби стилістики» (Климова К. Я., Романюк П. Ф. Практична стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник для студентів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та викладачів-словесників закладів освіти. — Житомир : Вид-во ЖДУ, 2005. — 144с.

· Спишіть речення, спробуйте усно замінити підкреслені слова морфологічними синонімами. Поясніть, як зміниться при цьому стилістичний відтінок висловлювання? Зробіть висновок про свідомий вибір майстрами слова одного з морфологічних синонімів.

1. І вдовине жито поспіло, та нікому його жати. 2. Серце в Соломії упало, руки звисли безвладно (за М. Коцюбинським). 3. В мужика землянка вогка, в пана хата на помості; що ж, недарма люди кажуть, що в панів біліші кості (Леся Українка). 4. Білі тумани пливуть по землі (М. Рильський).5. Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа (Леся Українка). 6. “Де твоя шинель, сержант?” – спитав Черниш, скидаючи свою. (О. Гончар). 7. Світе тихий, краю милий, моя Україно! (Т. Шевченко). 8. Увіхожу. Батько сердиті, сердиті… стоять, часник чистять. (А. Тесленко). 9. Давайте нам літературу. Давайте Байронів, Шекспірів, Гете! (М. Коцюбинський). 10. Була вона удова, і тільки й дитини у неї, що чотирнадцятилітня дівчина Галя. Воно було собі таке радеє, веселе, миле! (Марко Вовчок). 11. По долині, як духи, проходять людські темні силуети (В. Гжицький). 12. Сірий туман квочкою вгніздився над полями і висиджує тишу (М. Стельмах). 13. А найголовніше зараз і найважливіше – добре слово (О. Довженко). 14. Як муха в окропі, бувало, вертишся цілий день (Панас Мирний). 15. Показати б Наталці оцей – в інеї – ліс, повести б її за руку в його білосніжні, мовби наскрізь просвітлені й все ж таємничі глибини (О. Гончар). 16. Другі бігають, кричать, а ти сиди, пряди, вечеряти подай, а як другі півні прокричали – вставай, світи і знову за гребінь (Панас Мирний). 17. Боже ти мій, що то за гарний степ навесні, літом, скрізь гарний! (Грицько Григоренко). 18. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко). 19. “Ах поле! Ох же ж і поле! Ну й пшеничка! Такої пшенички давно в нас не було!” – ніжно гладив пшеничні колоски голова артілі…(Остап Вишня). 20. “Весна прийшла. Тепло знайшла!” – кричать дівчатка й хлопчики. – “Цвірінь-цвірінь! Журбу покинь!” – клопочуться горобчики (Л. Глібов).

 

· Прочитайте наведені нижче вислови відомих педагогів, пояснивши постановку розділових знаків і правопис підкреслених слів. Назвіть ті частини мови (їх стилістично марковані граматичні категорії), які вжиті авторами з метою увиразнення думки та її емоційно-експресивного сприйняття. Спишіть вислови, які видаються Вам найбільш корисними для формування особистості майбутнього вчителя.

1. Якщо людина пройшла крізь дитинство, не спілкуючись із найдобрішими, найласкавішими, наймудрішими, палко люблячими її бабусями та дідусями, – це означає, що вона втратила тисячу чудових казок, тисячу мудрих повчань, і людина ця є в тисячу разів менш захищеною”. 2. Будемо виховувати наших дітей не стільки словами, добрими повчаннями і подарунками, скільки прикладом, вартим наслідування. 3. Почасти діти вчаться лихослів’я в середовищі, де дорослі не замислюються над тим, що поряд ростуть діти, безцеремонно ставляться одне до одного, вихлюпуючи всілякий словесний бруд. Зі свого боку, їхні діти, спілкуючись з однолітками, демонструють свою “обізнаність”. Мені здається, що засвоєння словесного бруду супроводжується засвоєнням бруду морального. Це відбувається у тому чутливому віці, коли мовлення дитини розвивається особливо бурхливо, тому виникає ризик, що дитяча натура в цілому схилиться до грубості і виросте така дитина злою і зухвалою, звикне до брутальних слів. 4. Дитина засвоює нашу “дорослу мову” не тільки шляхом наслідування, але й шляхом опору. Не слід перевантажувати дитячий мозок великими дозами “ недитячих епітетів”. Жоден із них не має для дитини конкретного смислу, бо стоїть за межею її життєвого особистого досвіду. Ті батьки, що поспішають завчасно нав’язати подібні слова дитині, привчають її до марнослів’я. Тактовний педагог, який поважає дітей та закономірності їхнього нормального мовленнєвого розвитку, завжди матиме змогу збагатити дитяче мовлення без подібного насильства(Ш. Амонашвілі). 5. Велика кількість “дитячих слів” побудована за принципом симетричного розташування звуків, що є прообразом рими: па-па, ма-ма, ба-ба. Звуки ці дорослі запозичили з белькотіння немовляти, вклали в них певний смисл і знов запропонували дітям”. 6. Дивно, що майже кожну матір захоплює несподівана пристрасть до ритмічних, віршованих виявів під час кожного бурхливого приступу ніжності до немовляти. Доводиться визнати, що навички віршування значною мірою закладені кожному з нас перш, аніж ми навчимося ходити і розмовляти. 7. Починаючи з двох років, дитина на короткий строк перетворюється на “геніального лінгвіста”. У восьмирічних потреба в цьому зникає: до цього віку дитина повною мірою оволодіває основними принципами рідної мови. Якби чутливість до словесних форм не залишала дитину в процесі їхнього засвоєння, вона б до десяти років затьмарила будь-кого з дорослих гнучкістю та яскравістю мовлення . 8. “Мені доводилось зустрічатися з дітьми, котрим з різних причин з малих років батьки нав’язували словник чужої мови. Відірвані від стихії рідної мови, ці діти не володіли ані чужою, ані своєю мовою”. 9. Пізнання людини починається у сім’ї – починається з того моменту, коли, заколихувана материнською піснею, дитина вперше посміхається неньці. 10. Постійне спілкування з дорослими – батьками, матерями, дідусями й бабусями – відродило ще одну цікаву традицію – кращі наші декламатори почали читати вдома своїм батькам. Я прагнув до того, щоб кожна дитина створювала свою власну бібліотеку... Книга повинна бути для кожного вихованця другом, наставником і мудрим учителем (К. Чуковський).

 

· Виконайте вправи, укладені з використанням окремих матеріалів посібника Г.Й. Волкотруб (Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфолог. засобів мови: Навч. посібник. – К.: ТОВ “ЛТЛ”, 1998.):

Розкрийте дужки, мотивуйте вибір форми чи варіанта.

1. Черепаха живе близько (триста) років, кити – (п’ятдесят), слони – (сімдесят). Життя щуки вимірюється (сімдесят – вісімдесят) роками, білуги – (сто), сома – (шістдесят), вугра – (п’ятдесят п’ять), золотої рибки – (тридцять три). Серед птахів найдовговічніший – папуга, він доживає до (сто сорок ) років.2. Наше видавництво планує випускати (три, трьох)мовні словники. 3. Учора було продано (два, двоє; велосипед(-и,-ів,-а). 3. Нещодавно місто святкувало(вісімсот п’ятдесят)річчя. 4. Дунай іноді замерзає на (півтора місяця(-і)).

· Запишіть українською мовою пропонований нижче текст, звертаючи особливу увагу на правильність перекладу з російської мови граматичних форм слів та синтаксичних конструкцій. Перекажіть усно записаний Вами текст.







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 1227. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.003 сек.) русская версия | украинская версия