Теми есеїв. 1. У чому суть прагматичного методу, за В.Джемсом?

1. У чому суть прагматичного методу, за В.Джемсом?

2. Охарактеризуйте метод реконструкції соціального досвіду, за Дж. Дьюї.

Тема 11. ПАРАДИГМИ РОЗВИТКУ НАУКИ:

КЛАСИЧНЕ, НЕКЛАСИЧНА, ПОСТНЕКЛАСИЧНА

 

1. Класична наука та її критерії. О. Конт.

2. Методологія класичної науки. Кумулятивна модель класичної науки.

3. Критерії некласичної науки, некумулятивна модель розвитку. Г. Башляр.

4. Плюралізм моделей наукових досліджень. Т. Кун. І. Лакатос.

5. Постнекласична парадигма науки. Г. Гакен. І. Пригожин. П. Фоєрабенд.

Основна література

1. Башляр Г. Новый рационализм. М.: Прогресс, 1987. С. 28–40.

2. Буданов В. О методологи синергетики // Вопр. философии, 2006. № 5. С. 84–93.

3. Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 489–497.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 11.

5. Семенюк Е., Мельник В. Філософія сучасної науки і техніки // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 257–275.

 

Додаткова література

1. Кун Т. Структура наукових революцій. Port-Royal: Академ-Прес, 2001. 226 с.

2. Лакатос И. Избранные произведения по философии и методологии науки. М.: Академический Проект; Трикста, 2008. 475 с.

3. Нікітін Л. Віртуальна реальність як соціальне явище // Філософська думка. 1999. № 6. С. 43-57.

4. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: Прогресс, 1983. 604 с.

5. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 431 с.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які критерії класичної науки, за О. Контом?

2. Які критерії некласичної науки, за Ґ. Башляром?

3. Що таке парадигма? Яка її роль у наукових дослідженнях, за Т. Куном?

4. Які критерії постнекласичної науки, за І. Пригожиним?

5. Охарактеризуйте методологію постнекласичної науки, за П. Фоєрабендом?

Теми есеїв

1. Яку модель розвитку науки обґрунтував І. Лакатош? У чому її суть?

2. У чому суть віртуалізації науки? Які критерії віртуальної науки?

 

Тема 12. МЕТОДОЛОГІЯ ГУМАНІТАРНОГО

ПІЗНАННЯ ТА ЗНАННЯ

1. Традиційна герменевтика як методологія гуманітарного знання.

2. Філософська герменевтика та її специфіка.

3. Філософія мови О. Потебні.

4. Лінгвістична філософія та її проблематика.

5. Структуралізм як метод соціогуманітарного пізнання.

 

Основна література

1. Ґадамер Г.-Ґ. Людина і мова // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 276–285.

2. Ґадамер Г.-Ґ. Мова і розуміння // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 286–304.

3. Дерида Ж. Сила та значення // У кн.: Дерида Ж. Письмо і відмінюваність. К.: Основи, 2004. С. 7–56.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 12.

 

Додаткова література

1. Вільчинський Ю. Олександр Потебня як філософ. Львів: ЛДУ, 1995. С. 62–76.

2. Леві-Стросс К. Первісне мислення. К.: Український центр духовної культури, 2000. 324 с.

3. Потебня О. Естетика і поетика слова: Збірник. К.: Мистецтво, 1985. 302 с.

4. Ярошовець В. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. К.: Знання України, 2004. 214 с.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які принципи класичної герменевтики виокремив Ф. Шляєрмахер?

2. Що таке “розуміння”, за Ф. Шляєрмахером?

3. Яка специфіка філософської герменевтики, за М. Гайдеґером?

4. Які принципи філософської герменевтики сформулював Г. Ґадамер?

5. Яка проблематика лінгвістичної філософії, за Л. Вітґенштайном?

Теми есеїв

1. Які етапи еволюції структуралізму та його проблематики?

2. Охарактеризуйте зв’язок мови і мислення, за О. Потебнею.

 

Тема 13. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В НОВІТНІЙ ФІЛОСОФІЇ

1. Соціально-субстанційні та натуралістично- субстанційні концепції людини:

марксизм, екзистенціалізм, біхевіоризм і соціобіологія.

2. Концепція людини в класичному психоаналізі (З. Фройд),

неопсихоаналізі (К. Юнґ, Е. Фром), трансакційному аналізі (Е. Берн).

3. Християнсько-філософська інтерпретація людини.

4. Функційональне розуміння людини філософською антропологією

(М. Шелер, Ґ. Плеснер).

5. Концепція людини в філософії життя. Ф. Ніцше.