Диференціація лексики за функціональними стилями. Нейтральна та типова лексика для різних функціональних стилів.

За стилістичною класифікацією вся лексика поділя­ється на стилістично нейтральну і стилістично забарвлену.

Стилістично нейтральна лексика – слова, які вживаються в усіх стилях мови (розмовно-побутовому, художньої лі­тератури, публіцистичному, науковому, офіційно-ділово­му). Вони не мають стилістичного забарвлення і є загаль­новживаними: батько, мати, довгий, новий, жити, роби­ти, давати, дарувати, думати, такий, цей, п'ять, сто, потрібно та ін. Таку лексику називають ще міжстильовою.

Стилістично забарвлена лексика – лексика, яка вживається в певних стилях. її поділяють на лексику високу (книж­ну, піднесену) і лексику знижену.

Висока (книжна) лексика – лексика, яку використо­вують передусім у літературно-писемному і піднесеному усному мовленні – науковому й публіцистичному, в діло­вих документах, в художній літературі.

ДО ПІДНЕСЕНОГО СТИЛЮ НАЛЕЖАТЬ:

Поетична лексика: укр. блакить, борня, відлуння, жи­водайний, зоріти, легіт, осяйний, розмай, діброва; перст, десниця тощо;рос. година, твердыня, отчизна, стяг, воз­мездие, чаяние, жребий, сокровенный, незыблемый, извеч­ный, доблестный, осенить, тишь, синь, очи, реять, страж­ду, ладья тощо; нім. Ross "кінь" (стилістично нейтральне Pferd), Lewand "одяг" (стилістично нейтральне Kleid); англ. brow "чоло" (стилістично нейтральне forehead), bil­low "хвиля" (стилістичне нейтральне wave), couch "ложе" (стилістично нейтральне bed), warrior "воїн" (стилістично нейтральні soldier, fighting man).

Народно-поетична лексика (вживається в народних піснях, думах тощо): укр. бранець, гожий, лілея, розмай-зілля, лебідонька, голубонька, битий шлях, сизий орел, буйний вітер, чисте поле, бистра (тиха) вода; рос. тра­вушка-муравушка, добрый молодец, красна девица, горе-гореваньице, леса дремучие, мать-сыра земля, буйная го­ловушка, пригорюниться.

Наукова лексика поділяється на загальнонаукову, тобто таку, що вживається в різних галузях наук (інду­кція, дедукція, метод, синтез, аналіз, аргумент, конце­пція тощо) і вузькоспеціальну (вживається в окремій конкретній науці): суфікс, префікс, підмет, фонема, ме­татеза, енкліза; лірика, сентименталізм, футуризм, постмодернізм, ямб, хорей; бісектриса, діагональ, ко­нус, паралелепіпед; терція, піанісімо, форте, фуга, со­ната, акорд; батман, пліє, арабеск, фуете, круизе, ши­не, антраша, балансе, глісад, жете, кабріоль, купе, па де баск, па де де, па де труа, пор де бра, релеве, рон де жамб.

Серед наукової лексики виділяють терміни.

Помітною є тенденція до інтернаціоналізації терміно­логії, через що в ролі термінів виступають переважно за­позичення.

Водночас слід зазначити, що між термінами і нетермінами немає "китайської стіни". Між ними постійно відбу­вається обмін: термінологізація загальновживаної лекси­ки (nop. укр. гніздо зозулі – гніздо навушників, куле­метне гніздо; корінь дерева – корінь слова; закінчення роботи – нульове закінчення, залетіла мушка – приціл на мушку; нім. Hahn "півень" – Hahn "кран", Bär "ведмідь" і Bär "частина парового молота"; англ. to dress "одягатися" – to dress "вишиковуватися" (військ.), horse "кінь" – horse "станок") і детермінологізація (авіаційне приземлитися "здійснити посадку" і жартівливе призем­литися "упасти"; морське кинути якір "зупинитися для стоянки, опускаючи у воду стержень із лапами" і кинути якір "зупинитися.пристати де-небудь", морське пришвар­туватися "закріпитися швартовом" і розмовне пришвар­туватися "влаштуватися де-небудь").

Терміни – надзвичайно динамічний шар лексики. 90% нових слів – це терміни. Вважають, що нині тільки в хімії є 2 млн. термінів.

Терміни вивчає самостійна лінгвістична наука – термінознавство.

Публіцистична лексика: партократ, ідео­логічні ритуали, шістдесятники, імперія зла, ідеологічні противники, посттоталітарне суспільство, інформацій­ний простір, порушити питання, тривожний сигнал.

Офіційно-ділова лексика (канцеляризми) – слова, які обслуговують канцелярське діловодство: протокол, за­ява, акт, жилплоща, квартиронаймач, платоспроможний, вищезгаданий, нижчепідписаний, нарахування, декрет, позов; рос. уведомление, надлежит, оказывать помощь, на­стоящим доводится до вашего сведения, взыскание с ра­ботника имущественного ущерба.

ДО НИЗЬКОГО СТИЛЮ НАЛЕЖАТЬ:

Розмовно-побутова лексика – слова, поширені в роз­мовно-побутовому стилі усного літературного мовлення: дурниці, відлюдько, замазура, гуляка, зальоти, лахміт­тя, перекинчик, бабахнути, барахтання, замакітрити­ся, канючити, лупцювати, репетувати, шастати, хут­кий, навсидячки; рос. наобум, охота "бажання";,врасплох, дребедень, сумбур, парень, картошка, мямлить, огорошить, надо. Це літературні слова, але в офіційному мовленні не допускаються.

Просторічна лексика – слова, які вживають у літе­ратурній мові з метою зниженої, грубуватої оцінки пев­них явищ чи предметів: пузо, звиняйте, замандюритися, лісапед, самописка; рос. угробить, смыться, катись, ле­жить (замість класть), сморозить "сказати дурницю", до лампочки, помереть, глазеть, загибать "прибріхувати", спятить "зійти з розуму", обратно "знову" тощо. Просто­річчя знаходяться на межі літературної мови.

Діалектизми. Потрібно зробити застереження, що хоча діалектизми перебувають за межею літературної мови, од­нак бувають випадки, коли окремі з них увіходять до лі­тературної мови й навіть набувають ознаки високого сти­лю, як, наприклад, полонина, плай, трембіта, тронка.

Вульгарна талайлива лексика: пика, морда, гаспид, дурило, хам, хамло, сволота, падло, стерво, сатана, га­дина, шкуродер, балда, дилда, п***а, х**; рос. обалдуй, подлец, мер­завец, болван, прохвост, хрычовка, сдох тощо.

Жаргонізми (сленг) (професійний жаргон; арготичний (кримінальний жаргон або арго); жаргон певної сфери діяльності; жаргон соціального статусу; віковий жаргон).

Як бачимо, до стилістично забарвлених слів належать слова пасивної лексики, а до стилістично нейтральних – слова активної лексики, хоча ці групи співвідносних слів не повністю збігаються, бо до стилістично нейтральної лек­сики належать і рідковживані слова.

Знання стилістичної належності слів, правильне їх сприйняття, оцінка і використання – одна з доконечних умов високої культури мовлення. Незнання стилістичних особливостей слів може поставити людину в незручне ста­новище. Уявіть собі, каже російський мовознавець В.Г. Ко­стмаров, що чоловік запитує за обідом дружину, що вона робила до обіду, і дружина відповідає: "В первую полови­ну дня я ускоренными темпами обеспечила восстановле­ние надлежащего порядка на жилой площади, а также в предназначенном для приготовления пищи подсобном по­мещении общего пользования. В последующий период мной было организ&ано посещение торговой точки с целью при­обретения необходимых продовольственных товаров". Після такої відповіді чоловікові нічого не залишається, як поцікавитися станом здоров'я дружини.