JAPAN KARATE SHOTO FEDERATION

навколишнього середовища”

 

 

(Базова контролююча програма)

 

Рівне – 2007

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

„ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ”

 

47. Екологія – це наука, яка вивчає…

1. рослин та тварин минулих геологічних епох та шляхи розвитку органічного світу в минулому;

2. спадковість та мінливість живих організмів, основні закони та шляхи управління даними явищами;

3. взаємодію живих організмів, їх угруповань між собою та з середовищем існування, особливості функціонування природних та антропогенних екосистем, вплив людини на природні комплекси різного рангу;

4. процеси життєдіяльності (функції) організмів тварин та рослин, їхніх окремих клітин, тканин, органів та систем органів;

5. зародковий та постнатальний періоди індивідуального розвитку живих організмів (онтогенезу);

48. Який вчений в 1866 р запропонував назву науки «екологія»?

1. Ю. Одум;

2. Е. Геккель;

3. В. Докучаєв;

4. А. Тенслі;

5. В. Вернадський;

49. Які рівні організації живої матерії є об’єктами екологічних досліджень?

1. організменний, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний;

2. молекулярний, тканинний і органний, біосферний;

3. клітинний, тканинний та органний, організменний, екосиcтемний;

4. молекулярний, клітинний, тканинний і органний;

5. молекулярний, клітинний, тканинний і органний, організменний, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний;

50. Що таке аутекологія?

1. розділ екології, який вивчає угруповання гідробіонтів;
2. сукупність прикладних аспектів екології, вплив техногенного навантаження на довкілля;
3. розділ екології, який вивчає популяції організмів як особливий рівень організації живої матерії: їхню структуру, стан, способи саморегуляції;
4. розділ загальної екології, який вивчає взаємовідносини особин або груп особин, що належать одному виду з умовами навколишнього середовища;
5. наука про поведінку тварин;

51. Що є предметом вивчення демекології?

1. взаємовідносини особин одного виду з навколишнім середовищем;
2. структура, динаміка чисельності та складу популяцій живих організмів, механізми їхньої саморегуляції;
3. вплив великих промислових підприємств на довкілля;
4. розвиток національної економіки;
5. взаємовідносини особин кількох видів з навколишнім середовищем;

 

52. Що вивчає прикладна екологія?

1. угруповання рослин (фітоценози);
2. класифікацію живих організмів;
3. еволюцію біосфери з прадавніх епох до наших днів;
4. основні аспекти екологічної освіти та екологічного менеджменту;
5. основи раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, вплив промисловості, сільського господарства та великих міст на довкілля;

53. Який вчений є основоположником вчення про ноосферу?

1. А. Тенслі;
2. К. Лінней;
3. В. Вернадський;
4. В. Сукачов;
5. Ч. Дарвін;

 

 

54. Що є предметом вивчення соціоекології?

1. екологічна освіта, екологічне право, соціально-економічні фактори впливу на довкілля, питання міжнародної та національної екополітики;
2. структура та функціонування популяцій тварин незрушених природних екосистем;
3. фактори неживої природи, що впливають на функціонування біосфери;
4. техногенне навантаження на довкілля;
5. сукупність видів рослин, що історично сформувалась в певній природно-географічній зоні;

55. Розкрити зміст поняття «сталий розвиток суспільства».

1. розвиток цивілізації на основі техногенного прогресу і розвитку економіки, що супроводжується постійним нарощуванням валового продукту;

2. розвиток, за якого відбувається постійний перерозподіл природних ресурсів між країнами, що розвиваються та високо розвиненими країнами;

3. розвиток, в основу якого покладений принцип «виживає найсильніший»;

4. розвиток суспільства з урахуванням господарської ємності біосфери за принципами еколого-економічної збалансованості людської діяльності;

5. розвиток суспільства з екстенсивним характером ведення господарства;

56. На початку свого формування екологія як наука відокремилась від …

1. фізики;
2. астрономії;
3. математики;
4. філософії;
5. біології;

57. Дати визначення поняття екологічний фактор.

1. розвиток природних та антропогенних біоценозів;
2. будь-який елемент навколишнього середовища (живого та неживого), здатний прямо чи опосередковано впливати на живі організми в екосистемах;
3. живі організми всіх видів, що пов’язані між собою трофічними ланцюгами та населяють певну ділянку простору;
4. елементи неживої природи;
5. процес розвитку біосфери;

58. Дати визначення поняття екосистема.

1. відокремлена ділянка суходолу;
2. абіотичні фактори середовища існування;
3. сукупність особин одного виду;
4. сукупність угруповань живих організмів та фізичне середовище їх існування, що пов’язані між собою потоками речовин та енергії;
5. будь-який елемент навколишнього середовища, здатний прямо чи опосередковано впливати на живі організми;

59. Що таке біоценоз?

1. фізичне середовище існування живих організмів;
2. угруповання живих організмів, які пов’язані між собою та населяють територію з більш-менш однаковими умовами існування;
3. територія поширення особин одного виду;
4. колообіги органічних та неорганічних речовин;
5. сукупність особин одного виду, які вільно схрещуються та здатні давати плідних нащадків;

60. Яких живих організмів називають автотрофами?

1. паразитичні організми;
2. організми, які не здатні самостійно синтезувати органічну речовину з неорганічної;
3. віруси та всі без виключення мікроорганізми;
4. хижаки, які в екосистемах виступають в якості консументів ІІ порядку;
5. організми, які здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи при цьому сонячну енергію або енергію хімічних реакцій;

 

61. Яких живих організмів називають гетеротрофами?

1. організми, які не здатні самостійно синтезувати органічну речовину з неорганічної, а отримають готові органічні речовини під час живлення;

2. зелені водорості;

3. організми, які здатні утворювати органічні речовини з неорганічних як результат фото- або хемосинтезу;

4. всі квіткові рослини;

5. всі живі організми, які в екосистемах виступають в якості продуцентів;

62. Дати визначення терміну стенобіонт.

1. стан організму, за якого відсутні прояви життєдіяльності;

2. організм, що має добре виражені сезонні ритми;

3. чинник, який здатний викликати мутації;

4. організм, який здатній витримувати лише незначні зміни (коливання значень чинників) умов довкілля;

5. організм, який може жити в широкому діапазоні коливань різноманітних екологічних чинників;

 

63. Що таке екологічна ніша виду?

1.місцезнаходження виду;

2. загальна сума усіх вимог виду до умов існування, включаючи фізичні умови, функціональну роль в угрупованнях (трофічний статус тощо);

3. сукупність усіх популяцій даного виду на земній кулі;

4. сукупність особин одного виду, здатних витримувати антропогенний прес;

5. сукупність стадій та фаз розвитку, які проходять особини виду від зародження до смерті;

64. Популяція це…

1. група особин кількох видів, що співіснують в одному біотопі;
2. особини кількох видів, об’єднанi в екосистемі харчовими зв’язками;
3. сукупність особин одного виду, що відтворюють себе впродовж багатьох поколінь і тривалий час займають певну територію з відносно однорідними умовами існування;
4. форма взаємовідносин між організмами;
5. загальна сума усіх вимог виду до умов існування, включаючи фізичні умови та функціональну роль в угрупованнях;

65 Дати визначення терміну мутуалізм.

1.форма симбіозу, коли особини різних видів отримують взаємну користь та часто не можуть існувати один без одного;

2.будь-які форми співіснування різних видів;

3.тип взаємозв’язків між різними видами, за якого один з них використовує іншого як джерело живлення та середовище мешкання;

4.вплив одних видів рослин на інші шляхом виділення хімічних речовин в навколишнє середовище;

5.форма симбіозу, коли один організм використовує залишки їжі, продукти життєдіяльності чи житло іншого, не завдаючи останньому помітною шкоди, будучи для нього нейтральним;

66. Що називають сукцесією?

1. вплив антропогенних факторів на довкілля;

1. вплив абіотичних факторів на угруповання організмів;

3. сукупність стадій та фаз розвитку, які проходять особини одного виду від зародження до смерті;

4. зрілий біогеоценоз із значним видовим різноманіттям та розвиненими механізмами саморегуляції;

5. спрямовані послідовні зміни угруповань організмів, які врешті решт приводять до перетворення самого біогеоценозу;

67. Яку назву має перехідна зона від одного біогеоценозу до іншого?

1. ареал;

2. екотон;

3. біотоп;

4. літораль;

5. сукцесія;

68. В якому з шарів атмосфери має місце найвища концентрація озону (озоновий екран)?

1. іоносфера;

2. стратосфера;

3. тропосфера;

4. екзосфера;

5. термосфера;

 

69. Невичерпними природними ресурсами є …

1. прісна вода, родючі ґрунти;

2. мінеральні корисні копалини;

3. чисте повітря;

4. сонячна енергія, енергія вітру, припливів;

5. рослини і тварини;

70. Межа витривалості виду згідно закону екологічної толерантності Шелфорда це …

1. зона нижнього песимуму;

2. зона верхнього песимуму;

3. зона нормальної життєдіяльності;

4. зона оптимуму;

5. діапазон від мінімального до максимального значень фактора, за яких вид здатний пристосуватись до зміни умов середовища;

71. В комплексі факторів найсильніше діє той, який ближче до межі витривалості – таке тлумачення має…

1. правило мінімуму (закон обмежувального фактора) Лібіха;

2. правило Бергмана;

3. закон екологічної толерантності Шелфорда;

4. правило взаємодії факторів;

5. правило Алена;

72. Яка форма антагоністичної взаємодії між особинами в екосистемі є найбільш «жорсткою»?

1. нейтралізм;

2. внутрішньовидова конкуренція;

3. міжвидова конкуренція;

4. коменсалізм;

5. мутуалізм;

73. Завдяки яким загальнопланетним факторам в житті живих організмів виникають сезонні ритми?

1. внаслідок обертання Землі навколо своєї осі;

2. вплив Місяця на планету Земля та виникнення приливів та відпливів;

3. як результат обертання Землі навколо Сонця та нахилом уявної осі планети до площі орбіти;

4. як результат наявності інших планет в Сонячній системі;

5. залежно від фаз Місяця;

74. Який вчений в 1940 ввів поняття біогеоценоз?

1. Р. Ліндеман;

2. А. Тенслі;

3. О. Сєвєрцов;

4. В. Сукачов;

5. В. Беклємішев;

75. Які з екологічних пірамід ніколи не бувають інвертованими (перевернутими)?

1. піраміда чисельності;

2. піраміда біомаси;

3. піраміда енергії;

4. піраміди чисельності та біомаси;

5. піраміди чисельності, біомаси, енергії;

76. У складі яких сполук накопичується основна маса нітрогену (азоту) в біосфері?

1. газоподібні сполуки N₂, NH₃, NO₂, NO;

2. солі амонію;

3. нітрати та нітрити;

4. водні розчини солей амонію, нітрати, нітрити;

5. амінокислоти, нуклеїнові кислоти;

77. Особини якого трофічного рівня створюють первинну біологічну продукцію екосистем?

1. консументи І порядку;

2. консументи ІІ порядку;

3. продуценти;

4. редуценти;

5. консументи ІІІ порядку;

78. Прикладом облігатного паразитизму є

1. співіснування рака-самтіника та актинії;

2. мешкання одноклітинних джгутикових в кишечнику термітів;

3. мешкання ехінококу у внутрішніх органах хребетних тварин;

4. живлення кровососних комарів кров’ю людини;

5. поселення рачків (морських жолудів) на шкірі китів;

79. Виберіть приклад ланцюга живлення детритного типу (розкладання)

1. злаки – миша – сова;

2. перегній – ногохвістки – хижі комахи – синиці - соколи;

3. фітопланктон – зоопланктон – хижі членистоногі – риба – ссавці;

4. злаки – коник – жаба – лелека;

5. латаття – жук райдужниця – жаба – вуж;

80. Яку кількість енергії засвоять телята після поїдання люцерни, де міститься 6,2 ∙ 10⁴ кДж?

1. 5,9 ∙ 10³ кДж;

2. 6,24 ∙ 10⁴ кДж;

3. 6,5 ∙ 10⁵ кДж;

4. 8∙ 10⁴ кДж;

5. 8∙ 10² кДж;

81. Виберіть приклад первинної сукцесії.

1. вирубка – трав’яниста рослинність – чагарники – ліс;

2. алювіальні відклади – заплавна лука – сосновий бір;

3. згарище – трав’яниста рослинність – чагарники – ліс;

4. перелоги – бур’яни – степ;

5. самоочищення евтрофікованих водойм;

82. Яка з перелічених рослин належить до ксерофітів?

1. береза;

2. сосна;

3. кокосова пальма;

4. алоє;

5. банан;

83. Як назву має тропічний біом з переважанням трав’янистої рослинності з участю дерев (або чагарників) та з вираженою сезонністю розвитку?

1. пустеля;

2. саванна;

3. прерія;

4. степ;

5. тундра;

84. Які з перерахованих джерел дають найвищий рівень шуму?

1.газотурбінні енергетичні установки;

2.легкові автомобілі;

3.типографії;

4.автобуси;

5.залізничний транспорт;

85. Кислотні дощі найчастіше формуються в районах:

1. інтенсивного розвитку сільського господарства;

2. мегаполісів;

3. розвитку гірничодобувної та металургійної промисловості;

4. рекреаційних зон;

5. поруч з АЕС;

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

„ВСТУП ДО ФАХУ”

86. Права та обов'язки студентів встановлені згідно Законів України

1. «Про освіту» та «Про вишу освіту»;

2. «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону праці»;

3. «Про вищу освіту»,» Про охорону праці»;

4. «Про охорону праці», «Про освіту»;

5. Про вищу освіту;

 

87. Студент (слухач) – це:

1. особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною
(очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

2. особа, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатнідля виконання завдань та обов'язків (робіт ) мовного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному видіекономічної діяльності;

3. особа, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному
виді економічної діяльності;

4. особа, яка в установленому порядку зарахована до навчального закладу І- II рівня акредитації і навчається за денною (очною), дистанційною формами навчання з метою здобуття певних практично-кваліфікаційний навичок;

5. особа, яка навчається у навчальному закладі І-ІІ рівня акредитації;

 

88. Бакалавр - це

1. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вишу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді
економічної діяльності;

2. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних
завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

3. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності* що
передбачені для первинних посаду певному виді економічної діяльності;

4. освітньо-кваліфікаційний рівень середньої освіти особи, яка на основі певної освіти здобула освіту, практичні уміння та знання щодо об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання обов'язків (робіт) певного рівня діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

5. освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка закінчила коледж;

 

89. Магістр – це:

1. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді
економічної діяльності;

2. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені
для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

3. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що
передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

4. освітньо-кваліфікаційний рівень середньої освіти особи, яка на основі певної освіти здобула освіту, практичні уміння та знання щодо об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання обов'язків (робіт) певного рівня діяльності, що передбачені для певних посад у певному виді діяльності;

5. освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка закінчила університет;

 

90. Спеціаліст – це:

1. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

2. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені
для первинних посаду певному виді економічної діяльності;

3. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що
передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

4. освітньо-кваліфікаційний рівень середньої освіти особи, яка на основі певної освіти здобула освіту, практичні уміння та знання щодо об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання обов'язків (робіт) певного рівня діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

5. освітньо-кваліфікаційний рівень особи яка закінчила навчання у навчальному закладі ІІІ-ІV рівня акредитації;

 

91. До освітньо-кваліфікаційні рівнів відносимо:

1. бакалавр: спеціаліст, магістр;

2. інженер-еколог;

3. еколог-лаборант;

4. інспектор з охорони навколишнього середовища;

5. технік-еколог;

 

92. Державний нормативний документ, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображається мета освітньої і професійної підготовки, визначаються основні вимоги до спеціаліста, його місце в структурі господарства країни це

1. освітньо-кваліфікаційна характеристика;

2. освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста;

3. навчальний план;

4. графік навчального процесу;

5. навчальний план і графік навчального процесу;

 

93. Державний нормативний документ, в якому узагальнюється зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту,
об'єму і рівню освітньої і професійної підготовки спеціаліста з певної спеціальності певного освітньо-кваліфікаційного рівня – це

1. освітньо-кваліфікаційна характеристика;

1. освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста;

2. навчальний план;

3. кредитно-модульна система навчання;

4. навчальний план і графік навчального процесу;

 

94. Система навчальних елементів, які об'єднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єкту – це:

1. кредит;

2.змістовний модуль;

3. показник якості вищої освіти;

4. навчальна дисципліна;

5. розділ навчальної дисципліни;

 

95. Нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на основі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік і об'єм навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх об'єму, графік навчального процесу, форми і способи проведення поточного контролю це:

1. кредит;

2. освітньо-кваліфікаційна характеристика;

3. навчальний план;

4. кредитно-модульна система навчання;

5. графік навчального процесу;

 

96.Термін „екологія" ввів

1. Е.Геккель;

2. Тенслі;

3. В Вернадський.;

4. Е.Зюсс;

5. С. Дорогунцов;

 

97. В основу підготовки еколога покладено такі основні цикли дисциплін:

гуманітарні та соціально-економічні; фундаментальні та професійно-орієнтовані, дисципліни за вибором Вузу

лише гуманітарно-екологічні, екологічно-професійні;

3. екологічно-економічні дисципліни за вибором ВУЗу;

4. еколого-економіко-соціальні дисципліни;

5. екологічні дисципліни;

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

„МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА”

169. Відстань між пунктами спостереження системи глобального моніторингу навколишнього середовища становить:

1. 0,01-10 км;

2. 10-500 км;

3. 500-3000 км;

4. 3000-5000 км;

5. 5000-10000км;

 

170. Мережа пунктів моніторингу навколишнього середовища, яка включає систему стаціонарних свердловин, полігонів, станцій, постів, спостереження на яких дають змогу фіксувати стан і режим змін параметрів довкілля в межах як одного регіону так і при переході від

одного регіону до іншого називається:

1. спеціальною мережею моніторингу навколишнього середовища;

2. регіональною мережею моніторингу навколишнього середовища;

3. відомчою мережею моніторингу навколишнього середовища;

4. опорною мережею моніторингу навколишнього середовища.

5. державною мережею моніторингу навколишнього середовища;

 

171. Науково-інформаційна комплексна система інтенсивних спостережень спеціальних показників на цільовій мережі пунктів за об'єктами й джерелами підвищеного екологічного ризику або за територіями надзвичайної екологічної ситуації чи зонами аварій, катастроф і стихійних лих з негативними екологічними наслідками, яка дає змогу оперативно реагувати на кризові зміни стану довкілля і приймати рішення щодо їх ліквідації називається:

1. загальним моніторингом навколишнього середовища;

2. фоновим моніторингом навколишнього середовища;

3. виробничим моніторингом навколишнього середовища;

4. оперативним моніторингом навколишнього середовища;

5. історичним моніторингом навколишнього середовища;

 

172. Площа території, охопленої регіональним моніторингом навколишнього середовища становить:

1. 10-100 км2;

2. 100-100000 км2;

3. 100000-500000 км2;

4. 500000- 1000000 км2.

5. 1000000-5000000 км²;

 

173. Програма моніторингу атмосфери, яка передбачає відбір проб
атмосферного повітря щоденно 4 рази: 1 раз о 7 год. ранку, другий - о 13

год., третій о 19 год., 4 раз - о 1 год. ночі називається:

1. скорочена;

2. повна;

3. добова;

4. спеціальна.

5. неповною;

 

174. Мережа пунктів моніторингу навколишнього середовища, яка
включає систему стаціонарних і тимчасових свердловин, стаціонарів, опорних ділянок, площадок, шурфів, лізиметрів, гідрохімічних кущів,

метеопостів, точок спостереження та складається із пунктів регіональної

або опорної мереж називається:

1. спеціальною мережею моніторингу навколишнього середовища;

2. регіональною мережею моніторингу навколишнього середовища;

3. відомчою мережею моніторингу навколишнього середовища;

4. опорною мережею моніторингу навколишнього середовища.

5. державною мережею моніторингу навколишнього середовища;

 

175. Пости спостереження за станом атмосферного повітря, які

забезпечують регулярний відбір проб повітря під димовим чи газовим

факелом викиду з метою виявлення зони впливу даного джерела на стан

атмосферного повітря називаються:

1. опорні;

2. маршрутні;

3. підфакельні;

4. неопорні;

5. стаціонарні;

 

176. Мережа пунктів моніторингу навколишнього середовища, яка

включає систему стаціонарних кущових і одиночних постів, які

здійснюють контроль стану навколишнього середовища у розрізі

певного масиву території називається:

1. спеціальною мережею моніторингу навколишнього середовища;

2. регіональною мережею моніторингу навколишнього середовища;

3. відомчою мережею моніторингу навколишнього середовища;

4. опорною мережею моніторингу навколишнього середовища;

5. державною мережею моніторингу навколишнього середовища;

 

177. Рекомендована кількість постів моніторингу атмосферного повітря у населених пунктах з кількістю мешканців від 200 до 500 тис. чол. становить:

1. 1-2

2. 4-5;

3. 6-10;

4. 11-15;

5. 16-20;

 

178. Кількість компонентів навколишнього середовища, які спостерігаються при проведенні національного моніторингу довкілля

1. 3-120;

2. 120-1500;

3. 1500-10000;

4. 10³-106⁶;

5. 10^6-10⁸;

 

179. Мережа пунктів моніторингу навколишнього середовища, яка включає систему стаціонарних і мобільних постів відомчого підпорядкування, які здійснюють спостереження за окремими компонентами навколишнього середовища чи за джерелами впливу на них називається:

1. спеціальною мережею моніторингу навколишнього середовища;

2. регіональною мережею моніторингу навколишнього середовища;

3. відомчою мережею моніторингу навколишнього середовища;

4. опорною мережею моніторингу навколишнього середовища;

5. державно мережею моніторингу навколишнього середовища;

180. В Україні базовим масштабом для проведення моніторингових
досліджень стану навколишнього середовища на обласному рівні є масштаб:

1. 1:1000000- 1:500000;

2. 1:500000- 1:200000;

3. 1:200000-1:100000;

4. 1:50000- 1:25000;

5. 1:10000-1:5000;

 

181. На якій відстані, згідно з міжнародною домовленістю, повинні
розташовуватися базові і регіональні станції фонового моніторингу навколишнього середовища від великих джерел забруднення:

1. 3-5 км;

2. 5-10 км;

3. 10-20 км;

4. 40-60 км;

5. 100-150 км;

 

182. Метод прогнозування стану навколишнього середовища, який
базується на вивченні його кількісних показників за кілька попередніх років з подальшим логічним продовженням називається методом:

1. експертної оцінки;

2. екстраполяції;

3. інтерполяції;

4. моделювання;

5. інтерполяції та екстраполяції;

 

183. Міністерство охорони навколишнього природного середовища проводить моніторинг:

1. рівня забруднення атмосфери в місцях проживання населення;

2. стану звалищ промислових і побутових відходів;

3. стану лісів;

4. стану питної води;

5. стану родючості ґрунтів;

 

184. Інформація, яка містить відомості про різкі зміни рівня забруднення

атмосферного повітря і передаєтьсяв контролюючі та господарські організації негайно називається:

1. оперативна;

2. екстрена;

3. термінова;

4. режимна;

5. систематична;

 

185. На якій максимальній відстані від джерела викидів необхідно проводити спостереження за станом атмосферного повітря, якщо відомо,

що середня висота труб становить 50 м:

1. 1 км;

2. 0,5 км;

3. 5 км;

4. 2 км;

5. 1,5 км;

 

186. На якій висоті проводиться відбір проб атмосферного повітря для визначення приземної концентрації домішок в атмосфері:

1. 0,5-1 м;

2. 1,5-3,5 м;

3. 3,5-5 м;

4. 5-7 м;

5. 7-9 м;

 

187. За якою програмою моніторингу ведуться щомісячні спостереження за станом поверхневих вод на пунктах третьої категорії

1. обов'язкова;

2. скорочена 1;

3. скорочена 2;

4. скорочена 3;

5. скорочена 4;

 

188. Пункти спостереження за станом поверхневих вод другої категорії розміщуються:

1. на водних об'єктах що характеризуються помірним або слабким
антропогенним навантаженням;

2. на водотоках і водоймах, що мають особливе народногосподарське
значення;

3. на незабруднених водних об'єктах;

4. на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ з централізованим водопостачанням, в місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод з сільськогосподарських земель, на граничних створах річок, на кінцевих створах річок;

5. на фонових ділянках;

189. У якому виді ґрунтового моніторингу проводиться визначення вмісту гумусу:

1. загальний;

2. перспективний;

3. віддалений;

4. оперативний;

5. режимний;

 

190. Періодичність досліджуваних процесів при здійснені локального моніторингу навколишнього середовища становить:

1. секунди - хвилини;

2. хвилини – години;

3. дні – місяці;

4. роки;

5. десятиліття – століття;

 

191. При розміщенні постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря пріоритетність надається:

1. адміністративним районам міста;

2. промисловим районам міста;

3. житловим районам з найбільшою щільністю населення, де можливі випадки перевищення ГДК;

4. районам з фоновим рівнем забруднення;

5. сміттєзвалищам;

 

192. Відбір разових проб повітря проводять протягом:

1. 5 – 10 хвилин;

2. 10 – 15 хвилин;

3. 15 – 20 хвилин;

4. 20 – 25 хвилин;

5. 25 – 30 хвилин;

 

193. Для дослідження вмісту аерозольних домішок і пилу у атмосферному повітрі використовують:

1. аспіраційний спосіб;

2. спосіб заповнення посудин обмеженого об’єму;

3. спосіб заміщення попередньо залитої в посудину інертної рідини;

4. спосіб за допомогою вакуумного заповнення;

5. спосіб продування через посудини 10-кратного об’єму повітря;

 

194. Кількість стаціонарних постів спостережень за станом атмосферного повітря залежить від:

1. кількості підприємств;

2. кількості транспорту;

3. кількості населення;

4. напрямку вітру;

5. площі населеного пункту;

 

195. Серед стаціонарних постів спостережень виокремлюють:

1. опорні і неопорні;

2. маршрутні і підфакельні;

3. стандартні і нестандартні;

4. постійні і тимчасові;

5. фонові і спеціальні;

 

196. Пункти спостережень за станом поверхневих вод поділяються на:

1. дві категорії;

2. три категорії;

3. чотири категорії;

4. п’ять категорій;

5. жодної категорії;

197. При спостереженнях за водоймою встановлюють:

1. не менше одного створу;

2. не менше двох створів;

3. не менше трьох створів;

4. не менше чотирьох створів;

5. не менше п’яти створів;

 

198. Гідробіологічні спостереження проводять за програмами:

1. обов’язковою і скороченою-1;

2. обов’язковою і скороченою-2;

3. обов’язковою і скороченою-3;

4. обов’язковою і повною;

5. повною і скороченою;

 

199. Спостереження за окремо взятим підприємством поводять на:

1. локальному рівні;

2. регіональному рівні;

3. державному рівні;

4. міжнародному рівні;

5. глобальному рівні;

 

200.Система оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України охоплює:

1. один блок показників;

2. два блоки показників;

3. три блоки показників;

4. чотири блоки показників;

5. п’ять блоків показників;

 

201.Якість поверхневих вод оцінюється:

1. одним класом, двома категоріями;

2. двома класами, трьома категоріями;

3. трьома класами, чотирма категоріями;

4. чотирма класами, шістьма категоріями;

5. п’ятьма класами, сімома категоріями;

 

202. ІІІ клас якості води за ступенем їх чистоти оцінюється як:

1. чисті;

2. дуже чисті;

3. брудні;

4. забруднені;

5. дуже брудні;

 

203. До джерел природного забруднення океанів та морів належать:

1. скиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення;

2. прямий стік з суші;

3. випробування атомної зброї;

4. аварійні викиди з суден;

5. аварійні викиди з підводних трубопроводів;

 

204. Для організації спостережень за якістю морської води використовують пункти:

1. двох категорій;

2. трьох категорій;

3. чотирьох категорій;

4. п’ятьох категорій;

5. шістьох категорій;

 

205. Програма спостережень за якістю морських вод за фізико-хімічними і гідробіологічними показниками включає:

1. обов’язкову і скорочену-1;

2. обов’язкову і скорочену-2;

3. обов’язкову і скорочену-3;

4. обов’язкову і повну;

5. повну і скорочену;

 

206. Вміст рухомих гумусних речовин визначають з періодичністю:

1. щомісячно;

2. щоквартально;

3. щорічно;

4. раз на 5 років;

5. раз на 10 років;

 

207. Загальний вміст гумусу визначають з періодичністю:

1. щомісячно;

2. щоквартально;

3. щорічно;

4. раз на 5 років;

5. раз на 10 років;

 

208. При здійснені ґрунтового моніторингу щорічні режимні спостереження проводяться при:

1. загальному;

2. перспективному;

3. віддаленому;

4. оперативному;

5. режимному моніторингу;

209. При встановленні багаторічної динаміки залишків пестицидів у ґрунтах спостереження проводять:

1. 1 раз на місяць;

2. 2 рази на квартал;

3. 3 рази на рік;

4. 6 разів на рік;

5. 1 раз на 5 років;

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

„ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ”

 

262. В основі ландшафтного підходу до вивчення природних систем лежить:

1. концепція екосистеми;

2. концепція екологічної ніші;

3. концепція природно територіального комплексу;

4. концепція сукцесії;

5. географічна місцевість;

 

263. Карта, що відображає зміни в просторі складного явища як єдиного цілого, називається:

1. комплексна;

2. ресурсна;

3. синтетична;

4. тематична;

5. типологічна;

264. Які топографічні карти мають масштаб 1:300000 – 1: 100000:

1. крупномасштабні;

2. оглядові;

3. детальні;

4. середньомасштабні;

5. дрібномасштабні;

265. Природно територіальний комплекс складений групою генетично і динамічно пов’язаних фацій, що займають спільне положення на одному з елементів мезорельєфу – це:

1. урочище;

2. підурочище;

3. географічна місцевість;

4. ландшафт;

5. геосистема.;

 

266. Природно територіальний комплекс у якому зберігається одноманітність місцеположення, однакова літологія поверхневих порід, однаковий режим зволоження, один мікроклімат, одна ґрунтова відміна й один біоценоз – це:

1. урочище;

2. підурочище;

3. гео