Вплив зміненого атмосферного тиску на організм

1.2.1. Що розвивається при поступовому зниженні барометричного тиску? с. 60

 

1.2.2. Альпіністи повільно піднімалися по схилу гори. Позаду було 6 годин підйому. Кожен крок давався важко через загальну слабість. Дихати було важко. Відчувалося сильне серцебиття. Частота пульсу доходила до 140 ударів за хвилину. Відмічалися головний біль, пригнічення настрою, зниження апетиту, запаморочення. Яка основна причина даних розладів у альпіністів? с.60

 

1.2.3. У туристів, що піднялись на висоту 2500 м, розвинулась гірська хвороба, що супроводжувалась гіпоксичною гіпоксією. Який провідний початковий механізм лежить в основі розвитку даного виду гіпоксії? с.352

 

1.2.4. У альпініста під час сходження на висоту 6000 м над рівнем моря виникла ейфорія, неадекватна оцінка обстановки, спостерігались галюцинації. Яка головна причина розвитку цих ознак гірської хвороби? с.352

 

1.2.5. У туристів при підйомі в гори з’явилися ознаки гірської хвороби. Що є основною ланкою в патогенезі даної хвороби? с.40, 62, 352

 

1.2.6. При підйомі в гори у чоловіка розвинулась гірська хвороба, яка характеризувалась рядом послідовних змін в організмі. Вкажіть, що з перерахованого є первинним патогенетичним фактором розвитку даної хвороби? с. 40, 62

 

1.2.7. При підйомі по схилу гори у альпіністів відмічались: часте глибоке дихання, сильне серце-биття, частота пульсу до 120 уд/хв. Що є пусковим фактором в розвитку цих симптомів?с. 61, 355

 

1.2.8. Під час тривалої екскурсії в гори у туристів напруга О₂ артеріальної крові знизилася до 60 мм рт. ст. (8,0 кПа). Як реагує система дихання на таку зміну гомеостазу? с.355

 

1.2.9. У одного з екскурсантів, що здійснював підйом в гори з’явилися ознаки гірської хвороби. Що є основною компенсаторною реакцією організму на гіпоксію при піднятті людини в гори?

с.355

 

1.2.10. При фізичному навантаженні у туристів, що йдуть в гори змінюється рівень О₂, СО₂, рН крові. Найбільш ефективним подразником хеморецепторів каротидного синусу, який збільшує вентиляцію легень, є: с.355

 

1.2.11. При підйомі 40-річного чоловіка в гори на висоті 3800 м над рівнем моря у нього почала розвиватися гірська хвороба, при якій послідовно змінювався характер дихання. Який характер дихання на початку розвитку гірської хвороби? с. 355

 

1.2.12. У туристів, які піднялися на висоту 3000 м, дихання стало частим і глибоким. Ці зміни є наслідком стимуляції: с. 355

 

1.2.13. Що слід віднести до компенсаторних механізмів при розвитку гірської хвороби? с. 355

 

1.2.14. При сходженні на гору у групи студентів спостерігалися: ейфорія, тахіпное, тахікардія, збільшення в крові еритроцитів і гемоглобіну. Які зміни з боку крові супроводжують описане явище? с. 355

 

1.2.15. Після тривалого перебування в гірській місцевості у пацієнта 36 років збільшилась величина кисневої ємкості крові. Вкажіть причину вказаних змін в організмі. с. 60, 355

 

1.2.16. У людей, що проживають в гірській місцевості, має місце підвищення вмісту еритроцитів, що може бути зумовлено підвищенням продукції в нирках: с. 355, 526

 

1.2.17. Хворим з легеневою недостатністю часто радять пожити деякий час в гірській місцевості. Що може бути причиною покращення їх здоров’я? с. 356-357

 

1.2.18. Під час дихання на великій висоті, які адаптаційні механізми спрацьовують? с. 355-356

 

1.2.19. При підйомі в гори у альпініста розвинулась ейфорія, яка змінилася головним болем, запамороченням, серцебиттям, задишкою, а потім з’явилось апное. Яке порушення кислотно-основної рівноваги розвинулось в даному випадку? с.308-309

 

1.2.20. У альпініста при підйомі на висоту з’явилися ознаки гірської хвороби: ейфорія, тахікардія, порушення ритму дихання з появою дихання Чейна-Стокса. Яке порушення кислотно-основної рівноваги виявляється при цьому? с.308-309

 

1.2.21. У альпініста при підйомі на висоту з’явилися ознаки гірської хвороби: ейфорія, тахікардія, порушення ритму дихання з появою дихання Чейна-Стокса. Який патогенетичний фактор, крім гіпоксії, лежить в основі розвитку симптомів гірської хвороби? с. 355

 

1.2.22. Що є безпосередньою причиною гіпокапнії при гірській хворобі? с.60, 355

 

1.2.23. Після декількох інтенсивних довільних дихальних рухів (гіпервентиляції) альпіністу, що піднявся високо в гори, на деякий час дихати „не хочеться”. Що є причиною виникнення такого стану? с. 355

 

1.2.24. У одного з екскурсантів, що здійснював підйом в гори з’явилися ознаки гірської хвороби. Який з компенсаторних механізмів може погіршити його стан? с. 355

 

1.2.25. Людина, яка піднялася на висоту 2500 м відчула загальну слабість, запаморочення, дихання стало часте і глибоке. Через деякий час вона раптово знепритомніла. Це пояснюють гіпокапнією, яка розвивається внаслідок: с. 355

 

1.2.26. У члена високогірної експедиції на висоті 6 км виникло головокружіння, слабість. Альпініст втратив свідомість, дихання зупинилося. Ці розлади виникли внаслідок: с.355, 360

 

1.2.27. Як при гірській хворобі зниження напруги О₂ в крові, що проходить через каротидний синус, вплине на системний артеріальний тиск? с. 360

 

1.2.28. У альпініста 27 років на висоті 5000 метрів над рівнем моря вперше під час сну змінився характер дихання. За кількома глибокими вдихами настає зупинка дихання, за якою знову вини-кають глибокі дихальні рухи і т.д. Яка найімовірніша причина зміни зовнішнього дихання?с. 361

 

1.2.29. Внаслідок тривалого перебування людини у горах на висоті 1000 м над рівнем моря у неї збільшилась киснева ємкість крові. Безпосередньою причиною цього є посилене утворення в організмі: с.355, 526

 

1.2.30. В барокамеру помістили жабу і мишу і почали знижувати атмосферний тиск. Першою на пониження тиску реагувала миша, а жаба, по відношенню до даного патогенного фактору, була більш стійкою. Це пов’язано з: с. 88

 

1.2.31. В барокамеру помістили новонародженого і статевозрілого щурів. Поступово знижували атмосферний тиск. Більш стійким до гіпоксії був новонароджений щур внаслідок: с. 362

 

1.2.32. В барокамеру помістили мишу і відтворили модель гірської хвороби, першою ознакою якої була поява корчів. Це пов’язано з тим, що найбільш чутливими до гіпоксії є: с. 575

 

1.2.33. Двох щурів помістили в барокамеру і поступово знижували тиск. Одному щуру попередньо ввели підшкірно снодійну речовину – нембутал, другий щур був контролем. У щура, якому ввели намбутал, поява корчів і термінального дихання наступила пізніше, ніж у контрольного. Чим це можна пояснити? с. 362

 

1.2.34. Двох щурів помістили в барокамеру і поступово знижували тиск. Одному щуру попередньо ввели адреналін, другий щур був контролем. У щура, якому ввели адреналін, корчі і термінальне дихання наступили раніше, ніж у контрольного. Чим це можна пояснити? с. 270

 

1.2.35. При зльоті літака дехто скаржиться на біль у вухах. Це пов’язано з: с. 60

 

1.2.36. У пасажирів літака, у якому частково порушилась герметизація, різко погіршився стан. З’явився біль у вухах, лобних пазухах, метеоризм. Що лежить в патогенезі даних симптомів?с. 60

 

1.2.37. На висоті 10000 м відбулася аварійна розгерметизація пасажирського авіалайнера. Протягом декількох секунд барометричний тиск в салоні літака став рівним атмосферному тиску на даній висоті (180 мм рт. ст.). Екіпаж не зміг провести термінового зниження, літак продовжував політ на вказаній висоті ще декілька хвилин. Назвіть патологічний процес, який розвивається у людей при аварії літальних апаратів. с. 60

 

1.2.38. У пілота при розгерметизації кабіни на висоті різко порушились сенсорні функції, мислення, свідомість. Що було причиною такого явища? с. 60

 

1.2.39. Внаслідок аварії на висоті 70000 м відбулася розгерметизація космічного корабля, яка призвела до миттєвої смерті членів екіпажу. Який механізм миттєвої смерті? с. 60

 

1.2.40. Який із процесів зумовлює смерть організмів теплокровних і людини при розгерметизації літальних апаратів на висоті більше 19000 м без кисневої апаратури? с. 60

1.2.41. У водолаза, який працює на глибині, з’явилися ознаки порушення функції центральної нервової системи (ЦНС), які проявилися легким збудженням, що нагадувало ейфорію. В цих умовах ЦНС пошкоджується переважно: с. 61

1.2.42. При зануренні на 100 м у аквалангіста з’явилися порушення вищої нервової діяльності і координації рухів. Що найбільш ймовірно викликає ці розлади? с. 61

 

1.2.43. Після занурення водолаза на глибину 60 м у нього з’явилися симптоми порушення функцій центральної нервової системи - збудження, ейфорія, ослаблення уваги, професійні помилки. Ці симптоми пов'язані з токсичною дією на нейрони: с. 61

 

1.2.44. У водолаза, що працював на глибині 40 м і використовував дихальну суміш з азотом, киснем і вуглекислим газом, виникло легке збудження та ейфорія, порушилась координація рухів, знизилося відчуття відповідальності за виконану роботу. Чим зумовлене переважання нервово-психічних розладів у даному випадку? с. 61

 

1.2.45. У водолаза, що працював на глибині 40 м і використовував дихальну суміш з азотом, киснем і вуглекислим газом, виникло легке збудження та ейфорія, порушилась координація рухів, знизилося відчуття відповідальності за виконану роботу. Яким чином можна запобігти виникненню цих симптомів? с. 61

 

1.2.46. Що є найбільш ймовірною причиною токсичності гiпербаричної оксигенацiї? с. 62

 

1.2.47. У людини, яка перебувала в барокамері при підвищеному кисневому тиску більше 1 атмосфери, значно збільшився рівень продуктів перекисного окислення ліпідів. Як зміниться просвіт судин в цих умовах? с. 61

1.2.48. Після здійснення швидкого підйому водолаза з глибини 25 м у нього спостерігались: біль у суглобах, свербіння шкіри, погіршення зору. Такий симптомокомплекс називається: с. 62

 

1.2.49. Підйом водолазів після виконання роботи на глибині проводять дуже повільно. Це роблять з метою запобігання розвитку: с. 62

 

1.2.50. Водолаз виконував кесонні роботи на глибині 15 м протягом однієї години, а потім його швидко підняли на поверхню. Через півгодини він відчув слабість, наростаючі болі в м’язах і суглобах, головний біль, порушення зору і слуху. Яка причина описаних розладів? с. 62

 

1.2.51. Під час глибоководних робіт сталася аварія і виникла необхідність термінового порятунку водолаза. Його швидко підняли на судно. Невдовзі стан його здоров’я почав погіршуватися. Що стало причиною цього погіршання? с. 62

 

1.2.52. Водолаз виконував кесонні роботи на глибині 15 м протягом однієї години, а потім його швидко підняли на поверхню. Через півгодини він відчув слабість, наростаючі болі в м’язах і суглобах, головний біль, порушення зору і слуху. Які заходи необхідно провести для усунення даних порушень? с.62