Роль вікових факторів в патології.
1.8.1. Геронтологія це: с. 165
1.8.2. Будь який організм з моменту виникнення і протягом усього життя аж до настання смерті послідовно проходить такі етапи: с. 164
1.8.3. Старіння – це процес, який характеризується: с. 164
1.8.4. Регресивні процеси у нервових клітинах людей похилого і старечого віку проявляються: с. 168
1.8.5. Вікові зміни проявляються у порушенні складних функцій психічної діяльності, які приводять до: с. 168
1.8.6. Вікові зміни, на думку багатьох дослідників, викликані зміною функцій центрального регулятора гомеостазу: с. 168
1.8.7. Вікова дисфункція гіпоталамусу є визначальною у виникненні порушень насамперед: с. 168
1.8.8. Старіння призводить до істотних порушень функції ендокринної системи. Найпомітніші зміни стосуються: с. 168-169
1.8.9. При старінні внаслідок зниження функціональних можливостей підшлункової залози, порушується забезпечення організму: с. 169
1.8.10. Наслідком вікової дисфункції підшлункової залози є пригнічення рівня інсуліну у крові, що приводить до порушення: с.
1.8.11. Зміни зі сторони вилочкової залози проявляються: с. 169
1.8.12. Вікові зміни у структурі вилочкової залози пов’язані із: с. 169
1.8.13. З віковими змінами імунної системи пов’язують: с. 170
1.8.14. Зміни імунної системи при старінні характеризуються: с. 169
1.8.15. Старечий організм є особливо уразливим до дії токсичних речовин, що пов’язано з порушенням механізмів детоксикації, які проявляються: с. 170
1.8.16. Згідно теорії акад. О.О.Богомольця вік людини визначається зміною стану її сполучної тканини. Як саме будуть проявлятися ці зміни на органному рівні організму? с. 170
1.8.17. Відомо, що загоєння ран, зростання кісток після перелому та інші відновні процеси у старечому віці відбуваються повільніше. З чим це можна пов’язати? с. 170
1.8.18. Збільшення з віком “старечого” колагену пояснюється: с. 170
1.8.19. Збільшення з віком “старечого” колагену на органному рівні організму призводить до: с. 170
1.8.20. Порушення мінералізації кісток, суглобів і міжхребцевих хрящів з віком зумовлює: с. 170
1.8.21. У зв’язку із старінням організму вікових змін зазнає і система кровообігу. Порушення зі сторони серця характеризуються: с. 171
1.8.22. Експериментами Л. Хейфліка доведено, що тривалість життя всіх біологічних видів обмежена генетично. Яка кількість подвоєнь клітинної маси ембріональних фібробластів новонародженого притаманна людині? с. 172
1.8.23. Прояви старіння характеризуються змінами у короткоживучих необоротно постмітотичних клітинах, до яких належать і нейтрофільні гранулоцити. До яких порушень призводять ці зміни? с. 173
1.8.24. Довгоживучі необоротно мітотичні клітини організму функціонують: с. 173
1.8.25. Процес старіння клітин супроводжується: с. 174
1.8.26. Що є причиною зниження мембранного потенціалу і пов’язаних з ним функцій збудливості і провідності у старіючій клітині? с. 174
1.8.27. Зменшення кількості рибосом у старіючій клітині призводить до: с. 174
1.8.28. Процес старіння охоплює всі клітини що приводить до нагромадження в організмі речовин не притаманних для молодого віку. Такими речовинами є: с. 174
1.8.29. Що є причиною зменшення розчинності молекули колагену у зв’язку із віком? с. 174
1.8.30. Вікові зміни судин проявляються: с. 171
1.8.31. Оцінка біологічного віку людини базується на: с. 176
1.8.32. Який із перерахованих синдромів, характеризується швидким розвитком змін організму, що нагадують старечі: с. 176
1.8.33. Характерним для синдромів Вернера і Гетчинсона-Гілфорда є: с. 177
1.8.34. Синдроми які характеризуються прискореним старінням називаються: с. 176
1.8.35. Синдром Вернера – патологічний стан, що характеризується швидким розвитком змін організму, які нагадують старечі. Перші симптоми цього захворювання проявляються: с. 176
1.8.36. Який із перерахованих синдромів характеризується початком змін, що нагадують старечі? с. 176
1.8.37. Який із перерахованих синдромів характеризується старечими змінами, що починаються у перший рік життя? с. 176
1.8.38. Для якого з перерахованих синдромів характерне прискорене старіння і висока частота виникнення пухлин мезенхімного походження? с. 176-177
1.8.39. Синдром Гетчинсона-Гілфорда – рідкісне аутосомно-рецесивне захворювання дитячого віку. Перші ознаки якого проявляються: с. 176
1.8.40. Смерть при синдромі Гетчинсона-Гілфорда найчастіше виникає внаслідок: с. 176
1.8.41. Фібробласти від хворих на прогерію погано ростуть у культурі, що пов’язано із: с. 177
1.8.42. Деякі риси, що нагадують старіння, можуть бути також у людей з аномаліями статевих хромосом. Наприклад при синдромі: с. 177
1.8.43. Найсерйознішим наслідком при старінні на молекулярно-клітинному рівні організму, згідно однієї з гіпотез є: с. 177
1.8.44. Грубі вікові зміни у генетичному апараті клітини пов’язані із: с. 177
1.8.45. Антиоксидантний захист генетичного апарату клітини проявляється: с. 177
1.8.46. Антиоксидантний захист молекули ДНК проявляється: с. 177
1.8.47. Відомо, що позитивний ефект в боротьбі із старінням можна досягти за допомогою введення антиоксидантів, дія яких полягає: с. 180
1.8.48. Експериментальні дослідження на тваринах доказали, що процеси старіння можна загальмувати з допомогою введення антиоксидантів. Які із перерахованих нижче речовин при введенні проявляють антиоксидантну дію? с. 180
1.8.49. Обмеження раціону вважають на даний час одним із найефективніших способів сповільнення вікових змін організму, але застосування його в молодому віці викликає обгрунтовані заперечення, оскільки це приводить до: с. 180
1.8.50. На сьогодні розроблено декілька методів, які дозволяють подовжити життя пойкілотермних тварин. Один із них: с. 180
|