Короткі теоретичні відомості. Правильно вибрана стратегія виробництва та належні обсяги випуску продукції забезпечують потрібний обсяг реалізації

Правильно вибрана стратегія виробництва та належні обсяги випуску продукції забезпечують потрібний обсяг реалізації, стійке насичення ринку конкурентоспроможними товарами та одержання на цій основі високих прибутків. Виробнича діяльність підприємства завжди зумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

У процесі аналізу виробництва продукції, робіт і послуг необхідно розглянути такі завдання:

а) вивчення економічної обґрунтованості виробничої програми, оцінювання якості планування виробництва, напруженості планів діяльності як підприємства в цілому, так і його окремих виробничих підрозділів;

б) перевірка відповідності прийнятих завдань з обсягу виробництва та реалізації продукції вимогам ринку;

в) оцінювання виконання планів виробництва, постачання та реалізації продукції, динаміки обсягів виробництва;

г) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва та реалізації продукції протягом останніх років та за звітний період;

д) перевірка взаємозв'язку та взаємозалежності показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, структури, ритмічності виробництва та якості продукції;

е) визначення додаткових резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробка заходів щодо їх використання;

ж) визначення напрямів щодо прийняття оптимальних управлінських рішень з формування виробничої програми.

Для виконання аналітичного дослідження слід використовувати бізнес-план підприємства, статистичну звітність про виробництво продукції (форма № 1-п), бухгалтерські дані (про випуск, відвантаження та реалізацію продукції), матеріали спостережень, обстежень, соціологічних досліджень, а також оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитися з обсягами залишків незавершеного виробництва, готової продукції на складі та відвантажених товарів (форма № 1).

Для оцінювання економічної обґрунтованості виробничої програми необхідно визначити мінімальний обсяг реалізації продукції, що забезпечує підприємству вихід за межі банкрутства. Його називають критичним обсягом реалізації продукції. Студентам потрібно засвоїти сутність цього поняття, а також пов'язані з ним такі показники, як маржинальний дохід та маржинальний прибуток.

Крім цього, студенти повинні знати, що в процесі аналізу обґрунтованості виробничої програми також визначається максимальний обсяг випуску виробів, який реально забезпечується наявною виробничою потужністю підприємства.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, необхідно визначити, які фактори спричинили певну тенденцію (позитивну, негативну), і відокремити ті, що діяли на народногосподарському рівні, тобто були зовнішніми (об'єктивними), і які мали внутрішній характер дії.

При вивченні цієї теми слід зазначити, що одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному аспекті. Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки обсяг, різноманітність продукції, що виробляється. І нарешті, необхідно приділити особливу увагу аналізу структури виробництва. Структура — це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому у відсотках. Зміна асортименту порівняно з планом призводить до асортиментних зрушень, а структури випуску — до структурних. Ці явища тісно пов'язані одне з одним і зумовлюють асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

Особливу увагу необхідно звернути на аналіз якості продукції. По-перше, слід усвідомити, що таке абсолютний, відносний, перспективний та оптимальний рівні якості продукції, за якими методами вони визначаються. По-друге, потрібно ретельно розглянути сучасні класифікації показників якості, звернути увагу на найбільш вагомі в наш час показники — сигнальні, що повідомляють про відхилення в якості продукції, оскільки це позначається на розмірі прибутку підприємства. По-третє, з'ясувати, яка інформація та з яких відділів підприємства має використовуватися для оцінювання якості. По-четверте, зосередити увагу на методиках аналізу якості продукції (наприклад, бальний метод, метод визначення середнього коефіцієнта сортності, метод порівняння фактичних показників втрат від браку з плановими, якщо вони плануються, або з показниками минулих періодів тощо). Завершальним етапом аналізу якості продукції є розробка заходів щодо її підвищення. Тут необхідно розглянути класифікацію шляхів поліпшення якості продукції підприємства за різними ознаками.

Засвоєння матеріалу цієї теми також передбачає зосередження уваги студентів на аналізі ритмічності виробництва, тому що вона виступає важливою умовою успішного виконання виробничої програми підприємства. Ритмічність виробництва — це випуск продукції відповідно до планових Погодинних, добових, місячних графіків роботи в обсязі та Сортименті, що передбачені плановими завданнями. Студент повинен засвоїти методику аналізу ритмічності виробництва, а також низку головних чинників, що викликають неритмічну його роботу.

Наприкінці вивчення теми особливу увагу слід звернути на наявні резерви зростання обсягів виробництва та реалізації продукції, тобто можливості їх збільшення за рахунок ефективного використання всіх видів ресурсів підприємства.