Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Менеджмент ЗЕД




Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

(протокол №_______ від _____)

 

 

Луганськ 2009

УДК 001. 891:338.48 (075.08)

 

 

Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни "Основи наукових досліджень" (для студентів спеціальності 050206) / А.Е. Воронкова, Н.Є. Гриньова, О.В. Свірідова - Луганськ-СНУ ім. В.Даля, 2009.-с.

 

 

В методичних вказівках викладено вимоги до процесу написання і формі представлення науково-дослідних робіт студентів, наведено типова структура та обсяг курсової роботи, порядок її оформлення та захисту, критерії оцінки виконаної курсової роботи.

 

 

Укладачі: А.Е. Воронкова, проф. д.е.н.

Н.Є. Гриньова, доц.,к.е.н.

О.В. Свірідова, ас

 

Відповідальний за випуск А.Е.Воронкова проф., д.е.н.

Рецензент: Дібніс Г.І., доц.,к.е.н.

 

 


1. Загальні положення.

Курсова робота є одним із видів навчально–дослідної, наукової роботи, самостійним навчально–науковим дослідженням студента, складовою навчального процесу у вищих навчальних закладах, підготовчим етапом до написання теоретичних і дослідницьких частин дипломних і магістерських робіт.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Виконання курсової роботи з дисципліни "Основи наукових досліджень" має за мету дати студентам навички проведення наукового дослідження, розвинути у них навички творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими і спеціальними методами сучасних наукових досліджень, поглибленим вивченням конкретної науково-практичної задачі або наукової проблеми.

Основним завданнями виконання курсової роботи є:

- закріплення та поглиблення теоретичних знань та набуття умінь самостійного вирішення конкретних теоретичних завдань, формування нового наукового знання ;

- набуття умінь самостійного аналітичного опрацювання та обґрунтування конкретних управлінських рішень в діяльності підприємства;

- розвиток умінь самостійно систематизувати та аналізувати літературу з теми, оволодіння методологією досліджень, узагальнень та логічного викладу матеріалу.

В курсовій роботі студент повинен:

- показати міцні теоретичні знання з обраної теми та вміння проблемно їх застосовувати;

- обгрунтувати актуальність теми, відповідність її сучасному стану розвитку науки, практичним завданням підприємства, галузі;

- уміти критично аналізувати монографічні та періодичні видання з теми, узагальнювати існуючі розробки з обраної теми, їх використання в практиці, робити висновки і узагальнення;

- дати характеристику історії досліджуваної проблеми;

- лаконічно формулювати і обгрунтовувати висновки, наводити аргументації, узагальнювати наукові факти.

Загальними вимогами до курсової роботи є:

- цільова спрямованість;

- чітка побудова;

- логічна послідовність викладення матеріалу;

- глибина досліджень і повнота висвітлення питань;

- переконливість аргументацій;

- стислість і точність формулювань;

- конкретність викладу результатів роботи;

- доказовість висновків та узагальнень ;

- грамотне оформлення, вправність літературної мови.

Курсова робота повинна бути виконана державною мовою.

Курсова робота є самостійною роботою студента, тому основна відповідальність за якість виконання роботи покладена на студента.

Разом з тим науковий керівник:

– консультує щодо дійсної актуальності тих напрямів дослідження, які пропонує студент для своєї роботи;

– формулює і видає завдання на виконання курсової НДРС по визначений темі, яка відповідає обраному студентом напрямку дослідження;

– виправляє чернеткові плани змісту роботи, що розробляються студентом, вказуючи при цьому на помилки в побудові логіки дослідження;

– регулює використання студентом методичного апарату дослідження;

– здійснює контроль за додержанням студентом календарного плану виконання роботи;

– здійснює контроль за виконанням студентом завдань дослідження;

– складає відзив на курсову НДРС.

Процес виконання курсової роботи поділяється умовно на декілька етапів, а саме:

- вибір напрямку дослідження і формулювання теми курсової роботи в цьому напрямку;

- підбір літератури з теми, її вивчення, складання робочої картотеки літератури з теми;

- обгрунтування актуальності обраної теми;

- визначення об'єкта, предмета, мети та завдань дослідження;

- складання структурно-логічної схеми дослідження, плану – змісту курсової роботи, узгодження його з керівником;

- викладання тексту курсової роботи відповідно до змістового плану;

- оформлення роботи;

- захист курсової роботи.

 

 

2. Вибір теми курсової роботи

Зміст курсової роботи зумовлюється передусім її темою. Студентам, надається право вільного вибору теми курсової роботи щодо обраного студентом напрямку дослідження, яке обов'язково вміщує і ту тему, за якою буде написана курсова робота. Перелік можливих напрямів дослідження, що є додатком до методичних вказівок (додаток А), може бути лише орієнтиром для студента і не в якому разі не обмежувати його вибір теми, бо наукове дослідження це творчий процес і ця творчість починається з вибору свого напряму і своєї теми.

Оскільки тема дослідження повинна бути актуальною, а зміст НДРС – відбивати рішення науково-практичної задачі дослідження, то вибору тема передує виявлення (постановка) актуальності проблеми, що породжує науково-практичну задачу, і формулювання мети рішення конкретної науково-практичної задачі, а також виявлення і формулювання предмета і об'єкта дослідження. Така послідовність дозволить сформулювати тему НДРС, назва якої буде достатній ступені визначати предметну область і мету дослідження. Іншими словами, тема повинна бути сформульована таким чином, щоб в назві теми проглядалися в загальних рисах мета, об'єкт і предмет дослідження.

Вибираючи тему курсової роботи студент повинен зорієнтуватися у тому, щоб дослідження, здійснене в процесі розробки курсової роботи, можливо було продовжити в подальших наукових пошуках при виконанні дипломної або магістерської робіт.

Вибрана тема погоджується з науковим керівником і затверджується на кафедрі. Подальше її змінення або коригування можливе лише з дозволу наукового керівника при достатньому обґрунтуванні змін студентом.

Після затвердження теми студент разом із науковим керівником складає завдання на виконання курсової роботи, яке затверджує завідуюча кафедрою.

 

 

3. Опрацювання літератури з теми дослідження

 

Виконання курсової роботи починається з усвідомлення природи питання. Тому розпочинати роботу слід з вивчення матеріалу, що стосується обраної студентом теми.

У процесі підготовки до написання курсової роботи підбираються і вивчаються літературні джерела, складається бібліографія.

Літературні джерела є для студента основним джерелом інформації, яка будучи перетвореною тим чи іншим способом в процесі дослідження обернеться в авторські пропозиції щодо рішення науково-практичної задачі, що стоїть перед студентом. Оскільки в загальному уявленні НДРС можна подати як пошук інформації і переробку цієї в інформацію іншого роду, то увесь процес дослідження з цієї точки зору може бути зображений як аналіз тієї інформації, що має місце у теперішній час, і синтез нової інформації. Аналіз і синтез переплітаються постійно в процесі дослідження. Але при цьому аналіз домінує при розгляді предметного поля, потенціального інструментарію рішення задачі, а синтез – при розробці напрямів рішення задачі.

Практично в усіх випадках після вибору теми дослідження починається велика і кропітка робота по ознайомленню з історією питання, що визначено для дослідження, та з сучасним його станом.

Попереднє ознайомлення з досліджуваним питанням необхідно перш за все для того, щоб позбавити себе від повтору раніше виконаних робіт і старих помилок. Крім того, попереднє ознайомлення з літературою по питанню, що досліджується, надає можливість вивчити це питання в його розвитку, більш глибоко пізнати його проблематику, що дає підставу точніше сформулювати тему дослідження.

Якщо по питанню, що досліджується, є вичерпна опублікована робота, то її автор зазвичай викладає і історію цього питання, і знайомить з сучасним його станом, і наводить огляд основних раніше проведених досліджень по цьому питанню з вказівкою відповідних печатних джерел. Крім того, така робота містить загальний перелік літератури, який має відношення до досліджуваного питання.

Але не завжди по питанню, що досліджується, є узагальнююча робота. Тому досліднику необхідно самостійно провести поглиблені пошуки літературних джерел, щоб одержати найповнішу бібліографію питання.

Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного і алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Особливу увагу слід звернути на періодичні видання, тобто журнали, де можна знайти останні результати досліджень спеціалістів. Важливо підібрати джерела сучасної зарубіжної літератури. Слід пам'ятати, що основні аспекти проблеми майбутнього дослідження майже завжди сформульовані у працях, результати яких вже опубліковано.

Методика вивчення літератури, як основа наукового дослідження в курсовій роботі, залежить від індивідуальних особливостей студента – загальноосвітнього рівня і спеціальної підготовки, ерудиції та особливостей пам‘яті, звичок, працездатності. Разом з цим є доцільним дотримання загальних правил опрацювання літератури.

Вивчення наукових публікацій, як правило, охоплює такі етапи:

- загальне ознайомлення з роботою її змістом;

- побіжний перегляд усього тексту;

- послідовне читання матеріалу;

- ретельна проробка тексту;

- виписування потрібного матеріалу, для формування тексту курсової роботи;

- критичне оцінювання, редагування занотованого фрагменту тексту майбутньої курсової роботи.

Вивчення першоджерел не передбачає їх копіювання. Слід виписувати цінні для курсової роботи фрагменти літературних джерел, дбаючи про абсолютну їх ідентичність з оригіналом і сумлінне бібліографічне оформлення. Працюючи над конкретним розділом, питанням, важливо постійно простежувати їх зв‘язок із проблемою загалом, а розробляючи широку проблему, вміти поділити її на частини, детально обмірковуючи кожну з них.

На особливу увагу заслуговують інформаційні статті, які містять оперативний, актуальний, стислий виклад певних фактів, повідомлення про подію, явище. Необхідно вибрати лише найсвіжіші дані, найавторитетніші джерела, обов‘язково зазначаючи, звідки взяті матеріали. Дібрані з літературних джерел факти слід оцінювати критично, пам‘ятаючи, що наука, техніка, культура постійно розвиваються, збагачуються новими знаннями. Те, що донедавна вважалось абсолютною істиною, через деякий час може бути розцінено як абсурд.

Особливою формою фактичного матеріалу є цитата, тобто дослівний фрагмент тексту, чиїсь слова, що наводяться письмово або усно, органічно доповнюючи текст роботи.

Цитата є необхідною опорою автора курсової роботи в аналізі та синтезі інформації. Відштовхуючись від них, можна створити систему переконливих доведень, необхідних для об‘єктивної характеристики явища, яке спостерігається і досліджується.

Крім прямого цитування, можливо застосувати переказ тексту першоджерела. При цьому текст – інтерпретація має бути ретельно звірений із першоджерелом.

Відібрана література підлягає уважній обробці. Розділи, що мають особливе значення для курсової роботи, старанно обробляють, звертаючи особливу увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних точок зору й протиріч.

У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах або картках мають бути зроблені конспективні записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матеріал. При цьому слід обов‘язково робити бібліографічні записи джерел: автор, назва книги (статі), видавництва (назва журналу), рік видання, обсяг книги (номеру журналу), номер сторінки з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаної літератури й зробити необхідні посилання на джерела в тексті курсової роботи.

Після вивчення і конспектування матеріалу його необхідно ще раз переглянути, щоб склалося цілісне уявлення про предмет і об‘єкт дослідження, ступінь розробленості вітчизняними і зарубіжними ученими питання, що досліджується, його актуальності для розвитку теорії і практики.

 

 

4. Визначення об‘єкта, предмета, мети та завдань дослідження.

 

При з‘ясуванні об‘єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є система логічної ув‘язки.

Об‘єкт дослідження – це явище чи процес, який породжує проблему і прагне вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об‘єкту. Це суттєві зв‘язки, відносини, властивості, чинники, функції, що є визначальними для даного дослідження.

Отже об‘єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об‘єкті повинно мати наукове пояснення.

Мета дослідження пов‘язана з об‘єктом і предметом дослідження. Мета дослідження позначає напрям зміни поточного стану об'єкта дослідження або конкретного стану, який передбачає досягти дослідник. Тому в назвах тем бажано робити наголос на напрям: удосконалення..., розробка..., реформування..., формування..., реконструкція..., виявлення... тощо.

Для досягнення поставленої мети дослідження студент визначає послідовне виконання відповідних завдань в таких напрямах, як:

- вирішення та обґрунтування теоретичних питань проблеми дослідження;

- всебічне вивчення практики, при потребі проведення експерименту з даної проблеми, накопичення даних, аналіз і систематизація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, вивчення передового досвіду, тощо;

- обґрунтування системи заходів щодо вирішення проблеми, розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці відповідних установ і організацій.

Склад і загальна кількість задач залежить від ступеня деталізації і фактичного стану просування к досягненню поставленої мети. Але їх кількість повинна бути в межах 6-8 задач, які послідовно розкривають логіку припущеного дослідження щодо обраного напрямку (дослідження понять, проведення огляду джерел, виявлення чинників, класифікування тощо). При цьому останню задачу слід рахувати результатом дослідження.

 


5. Складання робочого плану курсової роботи та її композиція.

 

Важливу роль у виконанні курсової роботи відіграє планування творчого процесу. Розпочинається воно зі складання робочого плану, який вважається своєрідною наочною схемою дослідження. Оскільки задачи дослідження, тобто послідовність їх рішення, регламентують порядок роботи, то вони і представляють своєрідний план роботи.

Основою для складання плану курсової роботи є попереднє ознайомлення з літературними джерелами.

Робочий план має довільну форму. Складається він з переліку вертикально розташованих рубрик, пов‘язаних внутрішньою логікою дослідження конкретної теми. Розташування рубрик вказує на їх доцільність і значущість. З огляду на це слід механічно переставляти рубрики, намагаючись знайти найточнішу для конкретного дослідження схему їх розташування.

При складанні робочого плану слід добиватися, щоб було однакове підпорядкування невеликих заголовків у різних розділах та параграфах курсової роботи. На цій підставі можна буде робити висновки щодо основних положень курсової роботи, принципи розкриття теми, побудову та співвідношення обсягів її частини.

Після складання робочого плану курсової роботи студенту необхідно з‘ясувати логічну послідовність передбачених процесів. Залежно від можливостей їх порядок може змінюватися.

У творчому дослідженні план завжди має динамічний, рухливий характер. Він не може і не повинен обмежувати розвиток ідей, задумів. План має бути гнучким, відкритим для доповнень.

Самостійно складений студентом план обговорюється з науковим керівником, у разі необхідності коригується і після цього затверджується.

Оскільки курсова робота є учбово–дослідницькою працею, її оцінюють не лише з точки зору теоретичної значущості, актуальності теми, а й за рівнем її загальнометодичної підготовки, яка передусім виявляється в її композиції.

Композиція курсової роботи – це послідовність розташування її частин.

Незалежно від обраної теми композиційна структура курсової роботи складається з таких послідовно розташованих елементів:

1. Обкладинка, аркуш (додаток Б);

2. Титульний аркуш (додаток В);

3. Завдання на курсову роботу (додаток Г);

4. Реферат (додаток Д);

5. Структурно-логічна схема дослідження;

6. Структурно-логічна схема курсової роботи;

7. Зміст;

8. Вступ;

9. Розділи основної частини з декількома підрозділами;

10. Висновки;

11. Список використаних джерел (бібліографічний перелік);

12. Додатки (при необхідності).

 

 

6. Складання структурно-логічної схеми дослідження і структурно-логічної схеми курсової роботи.

Структурно-логічна схема є однією з форм планування роботи, яка дозволяє з одного боку описувати процедуру (алгоритм) дослідження і досягнення мети тобто сформулювати робочу гіпотезу дослідження, а з другого – установити логічну послідовність виконання структурних розділів і підрозділів курсової роботи. Отже у першому випадку мова йде про структурно-логічну схему, тобто алгоритм дослідження, а у другому – про структурно-логічну схему самої курсової роботи. Але в обох випадках „логічність” це не стільки обґрунтованість викладеного, скільки виправдана послідовність етапів дослідження.

Структурно-логічні схеми можуть бути складені різними способами, з різною деталізацією і різним ступенем домінування структурної або логічної складових. Звідси вони можуть бути представлені в різному виді і відрізнятися за змістом, бо кожне дослідження має свої особливості, які визначаються предметом і метою дослідження.

Виходячи з того, що основна частина курсової роботи, як правило, складається з трьох розділів: оглядово-теоретична частина, дослідницько-аналітична частина, рекомендаційна частина, шаблон структурно-логічної схеми (алгоритму) дослідження може мати такий вигляд (рис.1.).

Для того щоб підкреслити структурну складову, при побудові алгоритму дослідження можна використовувати графічні засоби, які візуалізують перетин його (алгоритму) структурних елементів (рис. 2.).

Виходячи з викладеного, основним результатом побудови структурно-логічної схеми дослідження є визначення робочої гіпотези рішення науково-практичної задачі, сформульованої в темі дослідження.

Робочою гіпотезою називають певне припущення про способи вирішення протиріччя, що породжує проблему, рішення якої буде розцінено як досягнення мети дослідження.

Формулюючи гіпотезу, дослідник відбудовує припущення про те, яким чином він передбачає досягти поставлену мету дослідження. При цьому гіпотеза може неодноразово уточнюватися, доповнюватися або змінюватися.

Структурно-логічна схема курсової роботи має свої особливості. Основою для її побудови є змістовий план курсової роботи. Шаблон структурно-логічної схеми курсової роботи показано на рис.3.


 


Рис.1. Шаблон структурно-логічної схеми (алгоритму) дослідження

 

Рис. 2. Шаблон алгоритму дослідження з наголосом на структурну складову


 

Рис. 3. Шаблон структурно-логічної схеми курсової роботи


7. Обґрунтування актуальності дослідження по обраній темі

 

Однією з головних вимог до будь-якої науково-дослідної роботи – це вимога щодо актуальності дослідження по обраній темі.

Актуальність – це сучасність, злободенність, важливість будь-чого на даний момент і в даній ситуації для вирішення даної проблеми (для курсової роботи – поставленої науково-практичної задачі).

Умовно основні складові, за якими здійснюється опис актуальності дослідження по обраній темі, можуть бути представлені у такий спосіб (рис.4)

 

Рис. 4. Основні складові актуальності дослідження по обраній темі

 

Сучасність теми якнайбільше проявляється в тих науково-дослідницьких задачах, рішенню яких присвячена тема, і які породжені поточними темпами розвитку економіки, темпами науково-технічного прогресу, інтеграційними процесами тощо.

При цьому студент повинен знайти певний компроміс між сучасністю і розробленістю теми (науково-практичної задачі).

Актуальність припускає значущість (важливість), яку підкреслюють фразами типа „на сучасному етапі розвитку економіки України...” або „в трансформаційній економіці...” Такі фрази підкреслюють, що від рішення задачі, яка досліджується, залежить успіх функціонування економіки, галузі, підприємства.

Твердження актуальності припускає вказівку на своєчасність рішення науково-практичної задачі саме в теперішній час.

Під актуальністю мають на увазі проявлення невирішеності науково-практичної задачі, котрі притаманні певній сукупності господарських явищ або процесів, які прийняті в якості об'єкта дослідження як твердження актуальності локалізувати предмет дослідження в межах певного об'єкта дослідження.

Актуальність – це ступінь важливості взаємозв'язків рішення поставленої в темі науково-практичної задачі і рішення інших актуальних науково-практичних задач, яка дозволяє вести мову про послідовність досліджень і тому актуальності першочергового (своєчасного, злободенного), рішення науково-практичної задачі, яка поставлена в темі дослідження.

 

 

8. Зміст курсової роботи

 

Зміст курсової роботи визначається особливостями обраної теми і узагальнених вимог до її змісту.

Узагальнені вимоги до змісту курсової роботи.

Вступ. Текст вступу поділяється на такі рубрики:

1. Актуальність теми.

2. Мета і задачі дослідження.

3. Об'єкт і предмет дослідження.

4. Методи дослідження .

5. Наукова новизна отриманих результатів.

6. Структура і обсяг курсової роботи.

Розпочинають вступ з рубрики „Актуальність теми”, де здійснюється обґрунтування актуальності дослідження по обраній темі. Формулювання суті наукової проблематики, на пізнання якої зорієнтована курсова робота, розгортається через визначення межі між знанням і пізнанням про предмет дослідження.

Обов'язковим елементом цієї рубрики має бути також розкриття дослідженності обраної теми. На це спрямований огляд літератури, який може зумовити один із таких висновків, що порушена тема не розкрита, або розкрита частково, або не в тому аспекті і потребує подальшого дослідження. За неможливості такого висновку подальша робота за обраною темою втрачає сенс.

Далі від формулювання наукової проблеми та аргументування того, що частина її, яка є темою курсової роботи, ще недостатньо вивчена, висвітлена тощо необхідно перейти до визначення мети та завдань дослідження.

Обов'язково елементом вступу є також визначення об'єкта і предмета дослідження.

У рубриці „Методи дослідження” слід зазначити теоретичну основу дослідження, за яку приймають наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з економіки, менеджменту, конкурентоспроможності тощо; інформаційну базу дослідження, за яку приймають нормативні матеріали законодавчої і виконавчої влади, офіційні статистичні матеріали, ресурси Інтернет, результати власних досліджень; методи дослідження, які були використані в курсовій роботі з обов'язковою вказівкою на те, який метод був застосований при вирішенні того чи іншого конкретного питання.

У рубриці „Наукова новизна отриманих результатів” визначається основний науковий результат, який полягає в обґрунтуванні, доведенні, розробці, формуванні тощо принципових підходів до реформування методів управління ЗЕД підприємства.

Розкривають наукову новизну результатів, послуговуючись при цьому словами „удосконалено”, „дістали подальшого розвитку”.

У рубриці „Структура і обсяг курсової роботи” наводяться дані про структуру роботи, а саме: „Курсова робота складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на _____ сторінках друкованого тексту. Матеріали курсової роботи містять___ таблиць і ___ рисунків, які подано на ___ сторінках. Список використаних джерел з ___ найменувань уміщено на ___ сторінках і ______ додатків – на _____ сторінках”.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 3 сторінок.

Основна частина курсової роботи. В основній частині, поділеній на 3 розділи, викладається зміст дослідження.

В кожному розділі повинна бути завершеність змісту, головна ідея, а також тези, підтверджені фактами, думками різних авторів, результатами анкетування, експерименту, аналітичних даних, практичного досвіду. Думки мають бути пов‘язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Кожний висновок повинен логічно підкріпляти попередній, один доказ випливати з іншого, інакше текст втратить свою єдність.

До кожного розділу курсової роботи необхідно зробити висновки. Висновки повинні нести особисту думку автора до уже відомого матеріалу як результату проведеного дослідження.

Перший розділ (обсяг до 25 сторінок або 35% загального обсягу курсової роботи) є оглядово – теоретичним і має містити 3 підрозділи, обсяг кожного з них 6-7 сторінок, в яких необхідно розкрити теоретико-методологічний аспект теми, яка досліджується.

В цьому розділі необхідно дати теоретичне описання об‘єктного поля дослідження, узагальнити понятійний апарат, тобто основні категорії об‘єкта і предмета дослідження, визначити родові і видові поняття, а також сутнісні характеристики видових понять, навести класифікації досліджуваних понять розроблених різними авторами, думки різних авторів до розв'язуваної в курсовій роботі проблеми (науково-практичної задачі), сформулювати своє бачення щодо відповідних питань.

У теоретичному розділі слід розглядати загальні підходи до досліджуваних питань з використанням різних літературних джерел, з обов'язковим зіставленням різних точок зору з визначенням подібностей і відмінностей їх поглядів, а також з обґрунтуванням власних поглядів на проблему з обов'язковим посиланням на джерела.

В цілому теоретичний розділ повинен містити поняття, їх суть, значення, класифікаційні характеристики, історію, сучасні тенденції та особливості об‘єктного поля дослідження, гіпотетичні підходи до вирішення проблеми. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ і процесів у діяльності підприємств.

Матеріал першого розділу слід викладати у проблемному плані , тобто робота не повинна зводитися до переписування відомих істин з літературних джерел. Текст розділу повинен супроводжуватися ілюстративним матеріалом у вигляді таблиць, схем, графіків, діаграм, моделей тощо.

Теоретичний розділ повинен завершуватися висновками, в яких узагальнюються основні теоретичні положення теми курсової роботи, наявні теоретичні проблеми як результат теоретичного дослідження, які (проблеми) будуть вирішуватися в роботі.

Другий дослідницько-аналітичний розділ (обсяг до 20 сторінок або 30% загального обсягу, містить 3 підрозділи, обсяг кожного з них до 7 сторінок) забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має поєднати набуті теоретичні наробки і вміння використовувати наявні методи і певний методичний інструментарій для всебічного аналізу проблемної ситуації та рішення науково-практичних задач відповідного класу.

Розділ повинен містити:

1) опис та аналіз методів (методичних підходів, моделей, діагностичних засобів), що використовуються в теорії і практиці для рішення відповідних науково-практичних задач;

2) аналіз пристосовування конкретних методів щодо рішення поставленої за мету науково-практичної задачі, доведення щодо відсівування методів;

3) обґрунтування напрямів рішення науково-практичної задачі.

Матеріал другого розділу слід викладати з посиланням на літературні джерела. Текст повинен супроводжуватися ілюстративним матеріалом.

Розділ має завершуватися висновками, які містять отримані дослідницькі результати.

Третій розділ курсової роботи є рекомендаційним, обсяг якого становить не менш як 15 сторінок, або 25% загального обсягу, містить 3 підрозділи. Завданням цього розділу є розробка конкретних рекомендацій у формі економічних, організаційних, фінансових, інноваційних, методичних та інших заходів, моделей управління параметрами розвитку ЗЕД, механізму управління процесом розвитку ЗЕД, програм, блок-схем тощо на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому і дослідженні у другому розділах курсової роботи.

Розроблення кожного заходу рекомендується здійснювати виконанням таких етапів:

1) обґрунтування ідеї заходу;

2) загальна характеристика заходу, його причетність до теми курсової роботи і можливість впливу на досягнення мети;

3) формалізація заходу за допомогою рисунків, схем, моделей, алгоритмів тощо.

Детальні пропозиції (рекомендації) мають відповідати напряму дослідження, вирішувати науково-практичну задачу, тобто досягнути мету дослідження.

Розділ завершується висновками.

Загальні висновки до курсової роботи наводяться в окремому розділі і являють собою стисле викладання підсумків приведеного дослідження. Наводяться найбільш важливі теоретичні положення, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті роботи та поставленим у вступі завданням, елементи наукової новизни, пропозиції щодо рішення науково-практичної задачі.

Рекомендується висновки викладати позначаючись такими словами: „Основні висновки та результати, які отримано в ході дослідження зводяться до такого: ...” і далі по пунктам формулюються конкретні висновки. Таких пунктів не повинно бути більш 10.

Обсяг розділу „Висновки” складає до 3 сторінок.

Список використаної літератури.У списку літератури наводяться усі використані офіційно-розпорядчі документи, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних видань. Правила оформлення бібліографічного опису у списку літератури наведено у розділі 9 цих методичних вказівок.

Додатки. До них включається допоміжний матеріал, який потрібний для повнішого сприяння виконаної курсової роботи.

 

 

9. Оформлення курсової роботи.







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 964. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.077 сек.) русская версия | украинская версия