Класифікація боліт
В основу класифікації боліт покладені три основні ознаки, що визначають їхній водний режим: 1) геоморфологічні умови залягання і зв’язані з ними умови водного живлення болотних масивів; 2) рельєф поверхні болотних масивів, що визначає умови стікання води і ступінь їхньої проточності; З) рослинний покрив і закономірності його розподілу по території болотних масивів. За комплексом умов водного і пов’язаного зним мінерального живлення, характером рослинності та висотного розташування по відношенню до оточуючої місцевості, розрізняють три основні типи боліт: 1) Низинні болота, в живленніяких, крім атмосферних опадів, приймають участь поверхневі та грунтові води. На низинних болотах поширена вимоглива до умов мінерального живлення евтрофна рослинність Тому їх ще називають евтрофними або трав’яними. болотами. 2) Верхові болота, живленняяких здійснюються лише за рахунок атмосферних опадів. На цих болотах проростає оліготрофна рослинність, мало вимоглива до вмісту поживних речовин в грунті. Верхові болота мають випуклу форму поверхні, їх ще називають оліготрофними або моховими болотами. 3) Перехідні болота змішаного живлення з мезотрофною рослинністю. Їх також називають мезотрофними або лісовими болотами. За розташуванням в рельєфі місцевості розрізняють болота заплавні, долинні, схилові, вододільні та притерасні. Заплавні болотнімасиви, що покривають повністю широкі заплави річок, характернітим, що стікання води з таких масивів має місце по всьому фронту дренування їх річкою. Цімасиви мають або цілком горизонтальну поверхню, або слабо нахилену в бік русла річки. Заплавні болотнімасиви можуть мати одночасно декілька джерел живлення: грунтовими водами, атмосферними опадами, що випадають безпосередньо на поверхню болота, та за рахунок річкових вод, що затоплюють їх під час розливів річок. Притерасні болотнімасиви відрізняються від заплавних тим, що з результаті свого більш високого розташування по відношенню до рівня води в річці, вони не затоплюються річними водами в період паводків та повеней. І заплавні, і притерасні болотнімасиви відносяться до групи долинних боліт. До цієї ж групи відносяться менш поширені болотні масиви старорічищ. До болотних масивів вододільних міжрічкових просторів входять болотнімасиви: вододільні плакорного залягання, вододільно-схилового плакорного залягання, котловинного залягання. Болота вододільно-плакорного залягання характеризуються тим, що вони розташовуються на місцевості в найбільш високих точках річкових вододілів, зних води стікають в різних напрямках і надходять в різні річкові басейни. В зв’язку з майже повною відсутністю грунтового живлення дляних єдиним джерелом живлення служать атмосферні опади. Болота вододільно-схилові розташовуються на пологах схилах міжрічкових просторів. На таких болотних масивах води стікають (в залежності від рельєфу та розташування масиву), або в напрямку загального схилу в один водоприймач, або в напрямку схилу до головної річки і в напрямку обох приток, по відношенню до котрих масив займає вододільне положення. Для цих масивів основним джерелом живлення також є атмосферні води. Але на окремих понижених ділянках цих масивів спостерігаються транзитні фільтраційні потоки, що проходять через болото в бік загального похилу місцевості. Для боліт котловинного залягання характерна наявність стікання води до болотного масиву зі схилів котловини, що оточує болото. Такі масиви можуть розташовуватись в повністю замкнутих і безстічних котловинах, в пониженнях проточного характеру, а також в котловинах, із яких здійснюється стік води одним або декількома струмками при відсутності впадаючих потоків. При котловинному заляганні болотні масиви можуть мати різні випадки живлення. На неглибоких впадинах живлення відбувається за рахунок атмосферних опадів та поверхневого стоку. При глибоких котловинах частка грунтового живлення може бути значною в загальному живленні болотного масиву. В зонах нестійкого та недостатнього зволоження грунтові води є основним видом живлення болотних масивів. Тому болота в цих зонах приурочені лише до глибоких впадин та річкових долин.
|