Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Класифікація боліт





В основу класифікації боліт покладені три основні ознаки, що визначають їхній водний режим: 1) геоморфологічні умови залягання і зв’язані з ними умови водного живлення болотних масивів; 2) рельєф поверхні болотних масивів, що визначає умови стікання води і ступінь їхньої проточності; З) рослинний покрив і закономірності його розподілу по території болотних масивів.

За комплексом умов водного і пов’язаного зним мінерального жив­лення, характером рослинності та висотного розташування по відношенню до оточуючої місцевості, розрізняють три основні типи боліт:

1) Низинні болота, в живленніяких, крім атмосферних опадів, приймають участь поверхневі та грунтові води. На низинних болотах поширена вимоглива до умов мінерального живлення евтрофна рослинність Тому їх ще називають евтрофними або трав’яними. болотами.

2) Верхові болота, живленняяких здійснюються лише за рахунок атмосферних опадів. На цих болотах проростає оліготрофна рослинність, мало вимоглива до вмісту поживних речовин в грунті. Верхові болота мають випуклу форму поверхні, їх ще називають оліготрофними або мо­ховими болотами.

3) Перехідні болота змішаного живлення з мезотрофною рослинністю. Їх також називають мезотрофними або лісовими болотами.

За розташуванням в рельєфі місцевості розрізняють болота заплавні, долинні, схилові, вододільні та притерасні.

Заплавні болотнімасиви, що покривають повністю широкі заплави річок, характернітим, що стікання води з таких масивів має місце по всьому фронту дренування їх річкою. Цімасиви мають або цілком горизонтальну поверхню, або слабо нахилену в бік русла річки. Заплав­ні болотнімасиви можуть мати одночасно декілька джерел живлення: грунтовими водами, атмосферними опадами, що випадають безпосередньо на поверхню болота, та за рахунок річкових вод, що затоплюють їх під час розливів річок.

Притерасні болотнімасиви відрізняються від заплавних тим, що з результаті свого більш високого розташування по відношенню до рівня води в річці, вони не затоплюються річними водами в період паводків та повеней. І заплавні, і притерасні болотнімасиви відносяться до групи долинних боліт. До цієї ж групи відносяться менш поширені бо­лотні масиви старорічищ.

До болотних масивів вододільних міжрічкових просторів входять болотнімасиви: вододільні плакорного залягання, вододільно-схилового плакорного залягання, котловинного залягання.

Болота вододільно-плакорного залягання характери­зуються тим, що вони розташовуються на місцевості в найбільш високих точках річ­кових вододілів, зних води стікають в різних напрямках і надходять в різні річкові басейни. В зв’язку з майже повною відсутністю грунтового живлення дляних єдиним джерелом живлення служать атмосферні опади.

Болота вододільно-схилові розташовуються на пологах схилах між­річкових просторів. На таких болотних масивах води стікають (в залежності від рельєфу та розташування масиву), або в напрямку загально­го схилу в один водоприймач, або в напрямку схилу до головної річки і в напрямку обох приток, по відношенню до котрих масив займає во­додільне положення. Для цих масивів основним джерелом живлення також є атмосферні води. Але на окремих понижених ділянках цих масивів спо­стерігаються транзитні фільтраційні потоки, що проходять через боло­то в бік загального похилу місцевості.

Для боліт котловинного залягання характерна наявність стікання води до болотного масиву зі схилів котловини, що оточує болото. Такі масиви можуть розташовуватись в повністю замкнутих і безстічних кот­ловинах, в пониженнях проточного характеру, а також в котловинах, із яких здійснюється стік води одним або декількома струмками при відсутності впадаючих потоків. При котловинному заляганні болотні масиви можуть мати різні випадки живлення. На неглибоких впа­динах живлення відбувається за рахунок атмосферних опадів та поверх­невого стоку. При глибоких котловинах частка грунтового живлення може бути значною в загальному живленні болотного масиву.

В зонах нестійкого та недостатнього зволоження грунтові води є основним видом живлення болотних масивів. Тому болота в цих зонах приурочені лише до глибоких впадин та річкових долин.

 







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 2239. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...


Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...


ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...


Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

ИГРЫ НА ТАКТИЛЬНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ Методические рекомендации по проведению игр на тактильное взаимодействие...

Реформы П.А.Столыпина Сегодня уже никто не сомневается в том, что экономическая политика П...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Субъективные признаки контрабанды огнестрельного оружия или его основных частей   Переходя к рассмотрению субъективной стороны контрабанды, остановимся на теоретическом понятии субъективной стороны состава преступления...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия