Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Класифікація боліт





В основу класифікації боліт покладені три основні ознаки, що визначають їхній водний режим: 1) геоморфологічні умови залягання і зв’язані з ними умови водного живлення болотних масивів; 2) рельєф поверхні болотних масивів, що визначає умови стікання води і ступінь їхньої проточності; З) рослинний покрив і закономірності його розподілу по території болотних масивів.

За комплексом умов водного і пов’язаного зним мінерального жив­лення, характером рослинності та висотного розташування по відношенню до оточуючої місцевості, розрізняють три основні типи боліт:

1) Низинні болота, в живленніяких, крім атмосферних опадів, приймають участь поверхневі та грунтові води. На низинних болотах поширена вимоглива до умов мінерального живлення евтрофна рослинність Тому їх ще називають евтрофними або трав’яними. болотами.

2) Верхові болота, живленняяких здійснюються лише за рахунок атмосферних опадів. На цих болотах проростає оліготрофна рослинність, мало вимоглива до вмісту поживних речовин в грунті. Верхові болота мають випуклу форму поверхні, їх ще називають оліготрофними або мо­ховими болотами.

3) Перехідні болота змішаного живлення з мезотрофною рослинністю. Їх також називають мезотрофними або лісовими болотами.

За розташуванням в рельєфі місцевості розрізняють болота заплавні, долинні, схилові, вододільні та притерасні.

Заплавні болотнімасиви, що покривають повністю широкі заплави річок, характернітим, що стікання води з таких масивів має місце по всьому фронту дренування їх річкою. Цімасиви мають або цілком горизонтальну поверхню, або слабо нахилену в бік русла річки. Заплав­ні болотнімасиви можуть мати одночасно декілька джерел живлення: грунтовими водами, атмосферними опадами, що випадають безпосередньо на поверхню болота, та за рахунок річкових вод, що затоплюють їх під час розливів річок.

Притерасні болотнімасиви відрізняються від заплавних тим, що з результаті свого більш високого розташування по відношенню до рівня води в річці, вони не затоплюються річними водами в період паводків та повеней. І заплавні, і притерасні болотнімасиви відносяться до групи долинних боліт. До цієї ж групи відносяться менш поширені бо­лотні масиви старорічищ.

До болотних масивів вододільних міжрічкових просторів входять болотнімасиви: вододільні плакорного залягання, вододільно-схилового плакорного залягання, котловинного залягання.

Болота вододільно-плакорного залягання характери­зуються тим, що вони розташовуються на місцевості в найбільш високих точках річ­кових вододілів, зних води стікають в різних напрямках і надходять в різні річкові басейни. В зв’язку з майже повною відсутністю грунтового живлення дляних єдиним джерелом живлення служать атмосферні опади.

Болота вододільно-схилові розташовуються на пологах схилах між­річкових просторів. На таких болотних масивах води стікають (в залежності від рельєфу та розташування масиву), або в напрямку загально­го схилу в один водоприймач, або в напрямку схилу до головної річки і в напрямку обох приток, по відношенню до котрих масив займає во­додільне положення. Для цих масивів основним джерелом живлення також є атмосферні води. Але на окремих понижених ділянках цих масивів спо­стерігаються транзитні фільтраційні потоки, що проходять через боло­то в бік загального похилу місцевості.

Для боліт котловинного залягання характерна наявність стікання води до болотного масиву зі схилів котловини, що оточує болото. Такі масиви можуть розташовуватись в повністю замкнутих і безстічних кот­ловинах, в пониженнях проточного характеру, а також в котловинах, із яких здійснюється стік води одним або декількома струмками при відсутності впадаючих потоків. При котловинному заляганні болотні масиви можуть мати різні випадки живлення. На неглибоких впа­динах живлення відбувається за рахунок атмосферних опадів та поверх­невого стоку. При глибоких котловинах частка грунтового живлення може бути значною в загальному живленні болотного масиву.

В зонах нестійкого та недостатнього зволоження грунтові води є основним видом живлення болотних масивів. Тому болота в цих зонах приурочені лише до глибоких впадин та річкових долин.

 







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 2239. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...


ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...


Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...


Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Случайной величины Плотностью распределения вероятностей непрерывной случайной величины Х называют функцию f(x) – первую производную от функции распределения F(x): Понятие плотность распределения вероятностей случайной величины Х для дискретной величины неприменима...

Схема рефлекторной дуги условного слюноотделительного рефлекса При неоднократном сочетании действия предупреждающего сигнала и безусловного пищевого раздражителя формируются...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия