Деформація русла. Руслові процеси

Деформація русла залежить від характеру швидкісного поля потоку, а також від зміни уклону водної поверхні. Звивиста форма русла характерна переважно для річок, які протікають в грунтах, що легко розмиваються. Така форма є найбільш ефективноюдля гасіння енергії потоку.

Під русловим процесом розуміють зміни в морфологічній будові річкового русла та заплави, що відбуваються під дією потоку. Цей процес тісно пов’язаний з особливостями рельєфу, грунтами, а також характером рослинності на водозборі річки.

В залежності від відносної рухливості ложа та берегів річки, процеси їхньої деформації можуть проявлятись в таких формах: 1) періодичне розширення; 2) розвиток звивин річища - меандр; З)блуканнярічища.

На ділянках річки, де береги деформуються відносно швидко, а переміщення піщаних гряд вниз за течією проходить повільно, спостерігається розмивання русла. Оскільки на двох суміжних плесах береги розмиваються в протилежних напрямках, то русло приймає звивистий, меандричний характер в плані. На річках з дуже рухливимиберегами гряди не встигають примкнути до берегів, річка розділюється на ряд проток.

Деформація русла в цьому випадку зводиться до безперервного виникнен­ня і відмирання численних рукавів. Цей процес протікає нерівно­мірно і нерегулярно, викликаючи блукання русла по довжині річки.

В залежності від співвідношення між транспортуючою здатністю по­току та його насиченістю наносами, виділяють різні типи руслового процесу (рис. 9).

За матеріалами спостережень на річках рівнинної частини України за характером руслових процесів Р.С.Чаловим виділено 7 основних типів русел: вільно меандруючі, змушені та адаптовані згини, розгалужені на рукави, не розгалужені (відносно прямолінійні), врізані меандри, врізані прямолінійні, а також новий тип – каналізовані русла.

Річки із вільним меандруванням становлять більше половини всіх розглянутих річок. Серед інших типів річкових русел найбільш поширені врізані меандри.

Отже, в результаті дії потоку русло кожної річки постійно змі­нюється. Цізміни поділяються на щорічні та багаторічні. Щорічні деформа­ції викликаються переважно зміною водності річки в різні періоди року. В період повеней та паводків спостерігається розмивання плесів і намивання перекатів. На поворотах річок постійно розмивається виг­нутий берег.

Багаторічні зміни русла є результатом не лише взаємо­дії потоку та русла, але й інших процесів, що діють на русло на протязі ряду років (підйом або опускання окремих ділянок суші, зміна базису ерозії тощо).

Рис.9. Типи руслового процесу: 1 – осередковий, 2 – багаторукавний, 3 – побічний, 4 – обмеженого меандрування, 5 – вільного меандрування, 6 – незавершеного меандрування.

Стійкість ложа русламожна оцінити за числом Лохтіна

(39)

де d - середній діаметр донних часток,мм; D Н - падіння водної поверхні в метрах на один кілометр.

Якщо Л <5, то такі річки мають нестійкі русла, при 5< Л<;15-русла середньої стійкості і при Л>;15 - стійкі русла.