Розроблення грунту в зимових умовах

Розроблення ґрунту можна розділити на два етапи: на першому

здійснюють підготовчі роботи, на другому – механічне розроблення ґрунтів.

У підготовчий період можуть бути рекомендовані такі заходи:

запобігання промерзанню ґрунтів, розморожування, попереднє механічне

розпушування, розроблення ґрунту.

1. Попереднє механічне оброблення поверхні поперечним розпушуванням на

глибину 60-120 см.

2. Утеплення поверхні теплоізоляційними матеріалами.

3. Для розморожування ґрунтів використовують паливо, гарячу пару й воду,

електроенергію. При цьому застосовують три способи: поверхневий

(розморожування ведуть від поверхні в глибину), глибинний (нагрівальні

пристрої занурюють нижче за глибину промерзання, грунт розтає знизу

вгору).

4. Методи механічного розпушування широко застосовують у будівництві.

Вони дають можливість комплексно механізувати працю. Для розпушування

застосовують навісні розпушувачі, бурові й землерийно-фрезерні машини,

молоти вільного падіння. Розробка ґрунту в мерзлому стані полягає у

нарізанні в мерзлому шарі блоків взаємно перпендикулярними борознами і

видалення блоків за межі механізованими способами.

В умовах сучасного цілорічного будівництва приблизно 20 % об'єму земляних робіт проводять в зимовий період.
У зв'язку з підвищеною міцністю мерзлих ґрунтів взимку у декілька разів збільшується трудомісткість і вартість їх розробки.
Без попередньої підготовки може розроблятися ґрунт, що промерз на глибину до:
0,1 м - скреперами і бульдозерами;
0,15 м - екскаваторами-драглайнами;
0,25 м - екскаваторами, обладнаними прямою лопатою, з ковшами місткістю 0,5 -0,65 куб.м;
0,4 м - те ж, але більш потужними екскаваторами.
У решті випадків ґрунт до розробки повинен бути заздалегідь підготовлений одним з наступних способів: оберіганням від промерзання; відтаванням; розпушенням.

12.Технологія бетонування

Бетон i залізобетон є основними матеріалами, які ши­роко використовують у сучасному будівельному виробництві

За способами виконання робіт бетонні та залізобетонні кон­струкції поділяють на збірні, монолітні та збірно-монолітні. Збірні конструкції виготовляють на заводах і полігонах, після чого транс­портують на будівельний майданчик і встановлюють у проектне по­ложення. Монолітні конструкції споруджують безпосередньо на об'єкті. Збірно-монолітні конструкції складаються зі збірних еле­ментів заводського виготовлення і монолітних частин, які об'єдну­ють ці елементи в єдине ціле.

Комплексний процес зведення монолітних бетонних i залізо­бетонних конструкцій, який має узагальнюючу назву «бетонні і за­лізобетонні роботи», складається з улаштування опалубки, арму­вання конструкцій, бетонування конструкцій, витримування бетону в забетонованих конструкціях, розпалублення, натягання арматури та ін'єкції каналів (при спорудженні попередньо напружених залі­зобетонних конструкцій), а при необхідності й опоряджування по­верхонь конструкцій.

Технологічний комплексний процес зведення монолітних бетон­них та залізобетонних конструкцій включає заготівельні, транспорт­ні та монтажно-укладальні (основні) процеси.

Приготування бетонної сумішівиконують залежно від конкретних організаційних умов в автоматизованих установках, в автобетонозмішувачах, що заван­тажені сухими віддозованими компонентами на бетонних заводах, а також в окремо поставлених бетонозмішувачах.

Технологія укладання бетонної суміші залежить від виду, роз­мірів i положення конструкцій, кліматичних умов, устаткування, енергетичних ресурсів, властивостей суміші. Під час укладання бетонної суміші в опалубку її розподіляють, як правило, горизонтальними шарами однакової товщини, що за­безпечує рівномірне ущільнення бетону.

Ущільнення бетонної суміші забезпечує щільність і однорідність бетону і, як наслідок, його міцність і довговічність.

Строки початку розбирання опалубки залежать від досягнення бетоном потрібної міцності. Бічні поверхні розбирають, якщо міц­ність бетону забезпечує непошкодження його поверхні під час роз­бирання опалубки (24...72 год).

 

13.Зведення будинків з монолітного залізобетону.

Технологія будівництва здaний з монолітного бетону отличaeтся від класичних способів будівництва із залізобетонних панелей методом зборки. Ця тexнoлoгия зaключается в тoм, що на будівельному майданчику монтиpyют paзбоpнyю або нepaзбоpнyю oпaлубкy, кoтopая oгpaничивaет контypы элемeнтов возводимого будинку. В обсяг, oгpaничeнный опaлyбкoй, ycтанавливаeтcя aрмaтypa, пocлe цього вільний обсяг заповнюють кoнстpyкциoнным бетоном.

Отвepдeвший бетон виявляє собою готовий елемент вoзводимогo будинку. Якщо пpименяeтся pазбopная oпалyбкa, тo елементи oпалyбки дeмонтиpyют, у пpoтивнoм слyчaе опалубка cтaнoвитcя частиною возвeденнoй стіни.

Основні пpeимyщecтвa пpименения монолітного бетону в будівництві – можливість peализaции будь-яких плaниpовoк із приміщеннями любoй площaди й висоти пoтoлкa. Кpoме тогo, зaливнaя технологія дозволяє без тpудa будувати будинку із криволінійної фopмoй стeн. Стіни з монолітного бетону не имeют швів, що oбеcпeчивaeт иcключитeльнyю геpметизaцию.

Стіни й пepeкpытия з мoнoлитнoгo бетону мoгyт мати мeньшyю тoлщинy, що cнижaет нагpyзкy на фундaмeнт будови. Тexнoлогия застосування мoнолитногo бетону пoзвoляeт будувати будинку caмoгo paзличнoгo призначення, у тім чиcлe багатоповерхові будинки, поскoлькy монoлитный залізобетон выдepживaeт значитeльные нагpyзки.

Ущільнення бетонної суміші забезпечує щільність і однорідність бетону і, як наслідок, його міцність і довговічність. Як правило, бетонну суміш ущільнюють вібруванням протягом З0...100с. Під дією вібрації суміш розріджується, з неї видаляється повітря; при цьому опалубна форма щільно заповнюється.

Догляд за бетоном здійснюють у початковий період його тверд­нення і повинен забезпечувати: підтримання волого-температурних умов тверднення; запобігання виникненню значних температурно-усадочних деформацій і тріщин; оберігання бетону, що твердне, від ударів, струшувань, що може погіршити його якість. При цьому здійснюють заходи, що запобігають збезводнюванню бетону, а та­кож передаванню на нього зусиль і струшувань.

 

14.Технологія бетонування в зимових умовах.

Зимовими вважаються умови бетонування при встановленні середньодобової температури зовнішнього повітря не вище 5 ° С або при опускані протягом доби мінімальної температури нижче О °С.

Формування міцності бетону в зимових умовах має свої особливості. Основною проблемою є замерзання в початковий період структуроутворення бетону незв’язаної води.
При негативних температурах вода, яка не прореагувала з цементом, переходить у лід і не вступає в хімічну сполуку із цементом. Вода, що тонким шаром знаходиться на поверхні великого заповнювача і арматури, в процесі заморожування свіжоукладеного бетону утворює навколо арматури і зерен заповнювача крижані плівки. Ці плівки від притоку води з менш охолоджених зон бетону збільшуються в обсязі й віджимають цементне тісто від арматур і заповнювача, перешкоджаючи необхідному зчепленню з цементним тістом і створенню щільної структури після відтаювання бетону..

Теоретично і практично доведено, що в замерзлому бетоні після його відтаювання триватиме процес набору міцності до заданої марочної за умови набрання ним до моменту замерзання так званої критичної міцності. Тому мета зимового бетонування – запобігання бетону від замерзання в ранні терміни, забезпечення належних умов його твердіння, що призводять до набору критичної міцності.
Якщо бетон до замерзання набуває необхідну початкову міцність, то всі згадані вище процеси не чинять на нього несприятливого впливу. Критерій морозостійкості – критична міцність, виражена в % від проектної міцності у віці 28 діб, при досягненні якої бетон може бути заморожений без зниження його показників після продовження твердніння при появі позитивних температур.

Завдання всіх існуючих методів зимового бетонування – досягнення бетоном критичної, а для більшості несучих конструкцій 50 … 70%-ї міцності від марочної в можливо короткі терміни, при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні прийнятих рішень і при обов’язковому виконанні наступних заходів:
• застосування бетонних сумішей з водоцементним відношенням до 0,5;
• приготування бетону на високоактивних і швидкотверднучих портланд-та шлакопортландцементах, на інших в’яжучих, зокрема магнезіальних, що володіють рядом абсолютно унікальних властивостей, у тому числі твердінням при негативних температурах;
• використання добавок-прискорювачів твердіння бетону;
• підігрів води та заповнювачів;
• в окремих випадках збільшення витрати цементу або підвищення марки цементу щодо проектної.

 

15.Безпека праці під час виконання бетонних робіт.

3.1. Під час подачі бетонної суміші конвеєром необхідно його верхній кінець розташовувати на вантажопідйомній площадці на довжину не менше 0,5 м.

3.2. Під час роботи конвеєра необхідно слідкувати за його стійкістю, а також за справним станом захисних навісів, огороджуючих конвеєр над проходами та проїздами.

3.3. Під час ковзання стрічки підкидати між стрічкою і барабаном пісок, глину, шлак та інші матеріали не дозволяється.

Для цього необхідно зупинити конвеєр та викликати чергового слюсаря.

3.4. Очищати ролики і стрічку конвеєра від налиплого бетону, а також натягувати і закріпляти стрічку можна тільки при виключеному електродвигуні. При цьому на пускачі необхідно вивісити попереджувальний напис: "Не включати", а запобіжники зняти. Знімати запобіжники може тільки електрослюсар.

3.5 Переходити через конвеєр необхідно по спеціальних містках з поручнями.

3.6. Під час підйому бетонної суміші кранами необхідно перевірити надійність кріплення бадді до гака крана, справність тари і секторного засуву. Відстань від низу бадді в момент вивантаження до поверхні, на яку її розвантажують, не повинна перевищувати 1 м.

3.7. Під час доставки бетону в автосамоскидах необхідно виконувати наступні правила:

3.7.1. В момент підходу самоскиду всі робітники повинні зна­ходитись на боці, протилежному тому, на котрому відбувається рух.

3.7.2. Не дозволяється підходити до самоскиду до повної його зупинки, стояти біля бункера укладальника і знаходитись під піднятим кузовом в момент розвантаження самоскида.

Інструкція з охорони праці під час виконання бетонних робіт 3.7.3. Піднятий кузов слід очищати від налиплих шматків бетону совковою лопатою або скребачкою з довгою рукояткою; не можна ударяти по кузову знизу.

Робітники, які проводять очистку, повинні стояти на землі. Стояти на колесах і бортах самоскида забороняється.

3.7.4 Не можна проходити по проїжджій частині естакад, на яких переміщуються самоскиди.

3.8. Перед укладанням бетонної суміші в опалубку необхідно перевірити:

3.8.1. Кріплення опалубки, підтримуючих лісів і робочих настилів.

(Інструкція з охорони праці під час виконання бетонних робіт) 3.8.2. Кріплення до опор завантажуючих лійок, лотків та хоботів для спуску бетонної суміші в конструкцію, а також надійність скріплення окремих ланок металевих хоботів друг з другом.

3.8.3. Стан навісних козирків чи настилу навкруги завантажувальних лійок.

3.9. Перед укладкою бетонної суміші в форми необхідно перевірити правильність та надійність монтажних петель.

3.10. Вкладати бетон в конструкції, розташовані нижче рівня його подачі на 1,5 м необхідно тільки по лотках ланкового хобота та віброхобота.

3.11. Під час укладки бетонної суміші з неогороджених площадок на висоті більше 3 м, а також при бетонуванні конструкцій, які мають ухил більше 20° (карнизи, ліхтарі, покриття), бетонник повинен працювати із застосуванням запобіжних поясів, закріплених за надійні опори.

3.12. Бетонувати стики збірних елементів на висоті до 5,5 м необхідно зі звичайних лісів, а при більшій - зі спеціальних риштувань.