РАБОЧАЯ ПРОГРАММА ДИСЦИПЛИНЫ 12 страница

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх ста­тутів, які приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Профспілки можуть мати статус первинних, місцевих, облас­них, регіональних, республіканських, всеукраїнських.

Статус первинних мають профспілки чи організації проф­спілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчаль­ному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечу­ють себе роботою самостійно чи працюють на різних підприєм­ствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб. У законо­давстві знято обмеження щодо кількості членів, необхідної для отримання статусу первинної профспілки.

Статус місцевих мають профспілки, які об'єднують не менш як дві первинні профспілкові організації, що діють на різних під­приємствах, в установах, організаціях однієї адміністративно-те­риторіальної одиниці (міста, району в місті, району, села, селища).

Статус обласних мають профспілки, організації яких є в біль­шості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя; у більшості адміністративно-терито­ріальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя, де розташовані підприємства, установи або організації певної галузі.

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

 

Статус регіональних мають профспілки, організації яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць двох або біль­ше областей.

Статус всеукраїнських профспілок визначається за однією з таких ознак: 1) наявність організацій профспілки в більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною другою статті 133 Конституції України; 2) наявність організацій профспілки в більшості з тих адміністративно-тери­торіальних одиниць України, де розташовані підприємства, уста­нови або організації певної галузі.

Статус республіканських профспілок Автономної Республіки Крим визначається за ознаками всеукраїнських профспілок сто­совно території Автономної Республіки Крим.

Всеукраїнські профспілки можуть без спеціального дозволу використовувати у своєму найменуванні слово "Україна" та по­хідні від нього.

Профспілки мають право на добровільних засадах створюва­ти об'єднання (асоціації, ради» федерації, конфедерації тощо) за галузевими, територіальними або іншими ознаками, а також входити до складу об'єднань та вільно виходити з них.

В Україні діє 6 профспілкових об'єднань, які підписали Гене­ральну угоду на 2002—2003 роки: Федерація професійних спілок України, Федерація профспілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України та її членські організації, Конфе­дерація вільних профспілок України, Федерація солідарних проф­спілок України та її членські організації, Федерація профспілок працівників водного транспорту та плавскладу України та її членські організації, Федерація морських професійних спілок України та її членські організації.

Найбільше профспілкове об'єднання — Федерація професій­них спілок України, яка об'єднує 39 членських організацій.

Окрім того, суб'єктами Генеральної угоди на 2002—2003 роки стали 20 всеукраїнських профспілок, зокрема: Профспілка заліз­ничників і транспортних будівельників України, Всеукраїнська профспілка працівників Збройних Сил України, Всеукраїнська федерація профспілок "Наше право", Українська міжгалузева рес­публіканська профспілка "Праця", Незалежна профспілка фер­мерів та приватних землевласників України, Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ, Незалежна

профспілка України, Федерація профспілок авіадиспетчерів України та ін.

Статут (положення) профспілки повинен містити: умови і порядок прийняття в члени профспілки ти вибуття:і неї; права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виклю­чення з членів профспілки; територіальну, галувюу або фахову сферу діяльності; організаційну структуру профспілки, повнова­ження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу; умови, терміни, порядок скликпшиї з'їадіВ) конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень; джерела надходження (формування) КОШТІВ проф­спілки та напрями їх використанії я; порядок здійснення госпо­дарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки тощо.

Для ведення переговорів на відповідному рівні договірного регулювання трудових, соціально-економічних відносин проф­спілки, їх організації, об'єднання профспілок підлягають легалі­зації (офіційному визнанню) шляхом реєстрації на відповідність заявленому статусу.

Реєстрація всеукраїнських профспілок, їх об'єднань здійсню­ється Міністерством юстиції України, інших профспілок, їх об'єд­нань — відповідно Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київ­ським та Севастопольським міськими, районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення) управліннями юстиції.

На підставі поданих профспілкою, об'єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус, включає профспілку, об'єднання профспілок до Реєстру громадських організацій і видає профспілці, об'єднан­ню профспілок свідоцтво про реєстрацію із зазначенням відпо­відного статусу. У разі невідповідності поданих документів проф­спілок, їх об'єднань зазначеному ними статусу легалізуючий орган відмовляє в реєстрації.

Відмова легалізуючого органу в реєстрації може бути оскар­жена профспілкою, об'єднанням профспілок до місцевого суду.

Профспілка чи організація профспілки зі статусом первинної надсилає письмове повідомлення про своє заснування також ро­ботодавцеві із зазначенням персонального складу членів проф­спілки.

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

 

Профспілки можуть мати і використовувати власну символі­ку. Символіка профспілок, їх об'єднань затверджується їх вищи­ми органами відповідно до статутів і реєструється в порядку, пе­редбаченому законодавством України. Символіка профспілок, їх об'єднань не повинна відтворювати державні чи релігійні симво­ли або символіку інших об'єднань громадян чи юридичних осіб.

Припинення діяльності профспілок, їх об'єднань здійснюєть­ся шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусо­вого розпуску).

Рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) прий­мається з'їздом (конференцією), загальними зборами відповідно до статуту (положення) профспілки, об'єднання профспілок. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція), загальні збори приймають рішення про використання майна та коштів профспілок, їх об'єднань, що залишилися після проведен­ня всіх необхідних розрахунків, на статутні чи благодійні цілі.

Діяльність профспілок, їх об'єднань, яка порушує Конститу­цію України та закони України, може бути заборонена лише за рішенням місцевого суду, а профспілок зі статусом всеукраїн­ських і республіканських та об'єднань профспілок з відповідним статусом — лише за рішенням Верховного Суду України.

Не допускається примусовий розпуск, припинення, а також заборона діяльності профспілок, їх об'єднань за рішенням будь-яких інших органів.

Рішення про примусовий розпуск об'єднання профспілок не тягне за собою розпуску профспілок, які входять до цього об'єд­нання. Примусовий розпуск профспілки чи об'єднання профспі­лок тягне за собою анулювання свідоцтва про реєстрацію та ви­ключення з Реєстру об'єднань громадян України, втрату прав юридичної особи з обов'язковим повідомленням про це в засо­бах масової інформації.

20.2. Права, гарантії та обов'язки профспілок

Закон України "Про профспілки, їх права та гарантії діяль­ності" передбачає комплекс прав профспілок, а також встанов­лює повноваження первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві.

 

Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і за­хист трудових, соціально-економічних прав ти інтересів членів профспілок в органах державної влади тп Органах місцевого са­моврядування, у відносинах з роботодннцн ми, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Заслуговує на виділення принципоне положении про те, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здій­снюють представництво та захист інтересі п і гри ці ни и кіп незалеж­но від їх членства у профспілках.

Це положення виявляється, зокрема, и тому, ЩО умопи колек­тивного договору поширюються на всіх гтрпцівникін підприєм­ства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і с обо­в'язковими як для власника, так і для працівників підприємства (ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди").

У питаннях індивідуальних прав та інтересів профспілки здій­снюють представництво і захист своїх членів у порядку, перед­баченому законодавством. Наприклад, ст. 43-1 КЗпП дозволяє здійснити звільнення з ініціативи власника без попередньої.згоди профспілкового органу працівника, який не є членом профспілки, що діє на підприємстві.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інте­реси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини, а також між­народних судових установ.

Профспілки мають право на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод. Причому згідно із законом роботодавці, їх об'єднання, органи виконавчої влади, орга­ни місцевого самоврядування зобов'язані брати участь у колек­тивних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод.

Профспілки, їх об'єднання здійснюють контроль за виконан­ням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавця­ми, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місце­вого самоврядування умов колективного договору, угоди проф­спілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у за­значений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

 

Профспілки, їх об'єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту. Проекти законів, що стосуються соціаль-но-екопомічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об'єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту гро­мадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок.

Профспілки мають широкі повноваження щодо визначення разом з роботодавцем умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, умов запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Ці положення встановлюються підприєм­ствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіо­нальними) угодами. У разі якщо колективний договір на підпри­ємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобо­в'язаний погодити ці питання з профспілковим органом.

Профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов праці.

Профспілки мають право на проведення незалежної експерти­зи умов праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві.

Для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Уповноважені пред­ставники профспілок мають право вносити роботодавцям, орга­нам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументова­ної відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Згідно із Законом України від 13 грудня 2001 р. профспілки

отримали нові важливі повноваження у сфері забезпечення зай­нятості населення та участі у розробленні державної політики зайнятості населення, державних та територіальних програм зайнятості. Новими є положення Закону ЩОДО прав і повнова­жень профспілок у захисті працівників <<і</ безробіття та його наслідків. У разі, якщо роботодавець планує звільнення праців­ників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганіза­цією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічува­них звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про при­чини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобі­гання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Профспілки мають право вносити пропозиції органам держав­ної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду (частина четверта статті 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності).

Окрім наведених прав, профспілки також мають права у сфері соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян. У галузі соціального страхування профспілки та їх об'єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб.

Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, устано­вами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з прива­тизації представляють інтереси працівників підприємства-борж-ника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розгля­дають індивідуальні трудові спори, а також представляти інте­реси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представ-

 

Глава 20

ники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колек­тивний трудовий спір (конфлікт).

Профспілки, їх об'єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів пра­цівників відповідно до закону.

Профспілки мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються тру­дових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяль­ності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформа­ція має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Профспілки, їх об'єднання організовують і здійснюють гро­мадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги.

Стаття 32 Закону передбачає права профспілок, їх об'єднань у захисті житлових прав громадян.

Профспілкові органи мають право вимагати розірвання тру­дового договору (контракту) з керівником підприємства, устано­ви або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілко­вих органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижне­вий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місце­вого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання тру­дового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють. Контроль за їх надходженням та витрачанням здій­снюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань. Позбавлення профспілок права власності може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин 615

Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями профспілки та її органів,як і проф­спілка та її органи не відповідають сноїмн копгпіми та іншим майном за зобов'язаннями членів профспілка

Стаття 36 Закону передбачає обов'язки профспілок додержу­ватися Конституції України, законі» тд інших нормптивно-пра-вових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зоб»и'л;іциня.

Заслуговує на увагу така проблеми. Традиційно;< радянських часів йшлося лише про права профспілок. Це зрозуміло, адже профспілки здолали складний шлях від створення перших орга­нізацій до визнання їх прав міжннродним співтовариіі тім. Не все було гладко на цьому шляху. З роками профспілки втрати­ли свій авторитет, захисна функція багато в чому перетворила­ся на декларацію про наміри, профспілки не сміли суперечити партійним органам, закривали очі на порушення прав праців­ників, профспілкові функціонери зросталися з адміністрацією підприємств, і по суті здійснювали вже іншу, не властиву проф­спілкам функцію — виробничу, Недосконале трудове законодав­ство багато в чому створювало для цього правову основу. "При­ручали" профспілкових лідерів, зокрема преміюванням залеж­но від виконання виробничого плану тощо. Історію знецінення радянських профспілок прослідкував один з корифеїв науки трудового права професор Р.З. Лівшиць (див. Лившиц Р.З. Тру­довое законодательство: настоящее и будущее. — М.: Наука, 1989. — 192 с).

За роки незалежності в Україні та Інших країнах СНД відбу­лося відродження профспілок. Сьогодні профспілкові лідери і вчені уважно вивчають світовий досвід профспілкового руху. Профспілки значно активізували свою захисну функцію і впли­вають дійовим чином на законотворчу діяльність щодо реалізації економічних реформ (див. Вплив профспілок на соціальну спря­мованість економічних реформ в Україні // Україна: аспекти праці. — 1998. — № 1. — С 29—37). І все ж профспілки в Украї­ні ще не перетворилися на впливову силу, зважати на яку ма­ли б і роботодавці, і державні органи. На жаль, більшість проф­спілкових лідерів починають виявляти активність і робити смі­ливі критичні заяви лише напередодні виборів. У зв'язку з цим продовжують залишатися актуальними питання про закріплення

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

 

такого правового статусу профспілок, який відповідав би демо­кратичним засадам та ринковим відносинам.

До таких належить необхідність більшої конкретизації обо­в'язків профспілок. Як видно із Закону про профспілки, регла­ментовані переважно права профспілок, тоді як обов'язок профспілок закріплено дуже загально. Як відомо, на приватних підприємствах, а також на підприємствах освіти, охорони здоро­в'я та інших колективні договори не укладаються зовсім, або ж укладаються на невеликій кількості підприємств. На приватних підприємствах, як правило, немає профспілки. Як бути в такому разі працівникам? На кого сподіватися і від кого чекати захисту в умовах, коли не розв'язано питання про представництво праців­ників іншими організаціями чи особами? Для цього не створено легальної основи.

Актуальним є питання про майнову відповідальність проф­спілок за невиконання своїх обов'язків, визначення фінансових джерел для такої відповідальності. У Законі України "Про ко­лективні договори і угоди" передбачається індивідуальна відпо­відальність осіб, котрі представляють трудовий колектив. Мабуть, цього недостатньо. Але й ця норма не застосовується. Цікаво дізнатися, що за кордоном, у законодавстві країн Європи, США, де профспілковий рух набув визнання, передбачаються обов'яз­ки профспілок, а також майнова відповідальність за рахунок коштів профспілкових органів. Крім того, передбачається також адміністративна і кримінальна відповідальність профспілкових функціонерів.

Необхідно передбачити правові засоби, які забезпечують неза­лежність профспілок від підприємців. Очевидно, корисним може виявитися досвід СІНА, Данії, законодавством яких заборонено включати до складу профспілки, що складаються з найманих пра­цівників, осіб, котрі належать до адміністрації, навіть найниж­чої ланки (див. Киселев И.Я. Цит. соч. — С. 132). Іншими сло­вами, має бути додержана чистота представництва сторін, в іншо­му випадку профспілкова діяльність втрачає свою сутнісну спря­мованість і перетворюється на декларацію. У наведених поло­женнях Закону України "Про профспілки, їх права та гарантії діяльності" роботодавцям не дозволяється лише бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня (ст. 7).

20.3. Повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві

Першою ланкою профспілкової організації С первинна органі­зація профспілки — добровільне об'єднання членів профспілки, котрі, як правило, працюють на одному підприємстві,в установі, організації незалежно від форми власності і ВИДУ господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю,або за­безпечують себе роботою самостійно, або навчаються it одному навчальному закладі.

Свої повноваження первинні профспілкові органі:шції здійсню­ють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, — через профспілкового представника, уповноваженого згідно зі статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Якщо на підприємстві, в установі або організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колектив­них інтересів працівників підприємства, установи або організації щодо укладення колективного договору здійснюється об'єднаним представницьким органом, який утворюється цими первинними профспілковими організаціями, за ініціативою будь-якої з них. У цьому випадку кожна профспілкова організація має визначи­тися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним дого­вором та відповідальності за їх невиконання. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси найманих працівників при підписанні колективного договору.

Виборний орган первинної профспілкової організації на під­приємстві передусім укладає та контролює виконання колек­тивного договору, звітує про його виконання на загальних збо­рах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору.

Є коло питань, які виборний орган профспілки вирішує разом з роботодавцем, тобто роботодавець і виборний орган профспілки

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

 

приймають спільне рішення щодо них. До таких питань нале­жать: запровадження перегляду та змін норм праці; оплата праці працівників підприємства, форми і системи оплати праці, розцін­ки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запроваджен­ня та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших за­охочувальних, компенсаційних виплат; питання робочого часу і часу відпочинку, погодження графіків змінності та надання відпу­сток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, надан­ня дозволу на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо; питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників; визначення відповідно до колективного договору розміру коштів, що будуть спрямовані на будівництво, реконст­рукцію, утримання житла, здійснення обліку громадян, які по­требують поліпшення житлових умов, розподіл у встановлено­му законодавством порядку жилої площі в будинках, збудованих за кошти або за участю підприємства, установи, організації, а та­кож жилої площі, яка надається власникові у розпорядження в інших будинках, контроль житлово-побутового обслуговування працівників. За нормами чинного закону роботодавець не має права одноосібно вирішувати ці питання.

Виборний орган профспілки бере участь у вирішенні з робото­давцем соціально-економічних питань, визначенні та затверджен­ні переліку і порядку надання працівникам соціальних пільг; у розробці правил внутрішнього трудового розпорядку підприєм­ства, установи або організації; у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, роботі комісії з питань охо­рони праці; представляє інтереси працівників за їх дорученням при розгляді індивідуальних трудових спорів та у колективно­му трудовому спорі, сприяє його вирішенню.

Виборний орган одноосібно приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо останній порушує за­кон про профспілки, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов'язань за колективним договором, до­пускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Окрім того, виборний орган дає згоду або відмовляє у дачі зго­ди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з

працівником, який є членом профспілки, що діє на підприємстві, в установі, організації у випадках, передбачених законом. Поря­док надання згоди розглядався у темі "Трудовий договір".

Виборний орган профспілки представляє інтереси застрахо­ваних осіб у комісії із соціального страхування, направляє пра­цівників на умовах, передбачених колективним договором або угодою, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, ту­ристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів, перевіряє організацію медичного обслуговування працівників тп членів їх сімей; інтереси працівників підприємства-боржника в ході про­цедури банкрутства.

Виборний орган профспілки здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків; за підготовкою та поданням роботодавцем документів, необхідних для призначен­ня пенсій працівникам і членам їх сімей; за наданням пенсіоне­рам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підпри­ємстві, в установі або організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно зі статутом підприємства, установи або органі­зації та колективним договором.