До семінарського заняття №1 включено шість питань. Перше питання
присвячено одній із дискусійних проблем в історії України - походженню
слов'янської спільноти та формуванню її етнічної території. Необхідно
розпочати із поняття етногенезу - процесу зародження та початкового етапу
формування етносу, нації. Коротко окреслити сутність основних концепцій
походження слов'ян: дунайської, вісло-одерської, дніпровсько-вісленської,
дніпровсько-одерської, теорії автохтонізму. Розкрити значення назви
«слов'яни», проаналізувати джерела які містять найдавніші згадки про
слов'ян. Одне з найголовніших питань цього модуля - утворення
східнослов'янської держави. Визначте поняття держава, назвіть ознаки
держави. Прослідкуйте основні причини об'єднання. Охарактеризуйте
основні теорії походження Русі. Подайте коротку характеристику діяльності
перших князів Русі - Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Прокоментуйте
найважливіші події, зробіть висновки по першому етапу існування руської
держави. Третє питання семінарського заняття присвячено етапу розквіту
Київської Русі та пов'язаний із княжінням Володимира Великого і Ярослава
Мудрого. Переходячи від історії до особливостей соціально-економічного
розвитку Київської Русі, слід зазначити, була ранньофеодальною монархією,
яка мала ознаки феодалізму. Розповідь побудуйте за планом:
1. Соціальна структура населення.
2. Феодальний тип господарювання.
3. Ремесла, промисли, торгівля, землеробство, скотарство.
При розгляді останнього питання необхідно висвітлити основні аспекти
культурного розвитку Київської Русі. Розкриваючи здобутки Київської Русі,
розкрийте такі моменти:
1. Писемність.
2. Освіта.
3. Розвиток літописання та літератури
4. Розвиток усної народної творчості (пісні, перекази, билини).
5. Музична культура (думи, поширення хорового співу).
6. Архітектура.
7. Мистецтво (книжна мініатюра, фрески, мозаїки, розвиток ремесел).
4.6 питання семінару №1 передбачає розгляд історії України у XII – XIVст. Пропонується висвітлити дві найголовніші проблеми: феодальну
роздробленість Русі та політичний розвиток Галицько-Волинського
князівства. Перше питання слід розпочати з причин та передумов феодальної
роздробленості Русі. Слід перелічити князівства, які з'явилися на мапі
сучасної території України, починаючи з XII ст. Необхідно дати оцінку
цьому періоду, зазначивши позитивні та негативні аспекти. З'ясовуючи другу
проблему, розвиток Галицько-Волинського князівства, визначте його місце в
історії української державності, розкрийте специфіку Волині та Галичини до
об'єднання. Назвіть племена, якими заселялись ці території, їх суспільний
лад, особливості економічного розвитку, ворогів. Відповідь на наступне
питання розпочніть із приходу до влади сина Романа - Данила. Назвіть етапи
закріплення Данила на Галичині та Волині. Правлінні Данила розкрийте за
таким планом:
8. Внутрішня політика. Боротьба з боярами.
9. Зовнішня політика.
10. Боротьба з монголо-татарами
Поясніть, чому правління Данила Галицького вважається розквітом
Галицько-Волинського князівства. Покажіть історичне значення діяльності
Данила Галицького. Розкриваючи історію Галицько-Волинського князівства в кінці XIII - в другій половині XIV ст., слід подати характеристику
становище у державі при Даниловичах. Завершуючи семінарське заняття
доцільно у формі бесіди обговорити історичне значення Галицько-Волинського князівства та тезу про часи Галицько-Волинської держави як
етапу українського державотворення. Великий проміжок часу XIV - перша половина XVII ст. історії
українських земель на сьогодні чи не найгірше досліджений. У вітчизняній
історіографії намічена лише політична канва історії цього періоду; соціально-економічний розвиток окремих територій у історичній літературі окреслений
слабко.
Слід знати основні біографічні дані історичних постатей означеної доби та основні законодавчі акти що характеризують внутрішню та зовнішню політику Києво-Руської держави. (див. нижче).
