Методичні рекомендації семінарських занять до модуля № 2.

Методичні рекомендації мають на меті допомогти студенту в підготовці до семінарського заняття, акцентують увагу на ключових складових проблем, які слід розкрити в кожному питанні плану. Підготовка до семінарських занять потребує письмових відповідей, у вигляді короткого конспекту на кожне запитання, що виноситься, згідно плану семінарського заняття, на обговорення. Студент повинен мати зошит для підготовки до семінарських занять.

Особливості першої теми модуля №2 полягає в тому, що вона охоплює хронологічно великий період. Причому висвітлювати становище українських земель слід паралельно як у складі Російської, так і в складі Австрійської імперій. Відповідь лише виграла б від порівняльного аналізу соціально-економічного та політичного їх розвитку. Аналіз першого питання доцільно розпочати з констатації втрат, яких зазнала Україна в процесі імперської інкорпорації, зокрема, козацький національний устрій, демократично-республіканські традиції, військові формування, право на самостійні дипломатичні зносини тощо. На початок ХІХ ст. поняття «Україна» стало географічним, історичним, але не політичним. Слід назвати заходи з боку обох держав, спрямовані на уніфікацію територіально-адміністративного устрою, культурно-освітньої, релігійної сфери тощо. Цей процес супроводжувався насильницькою де українізацією населення.

Висвітлюючи питання семінарського заняття № 5 важливе місце відводять аналізу соціально-економічного становища українських земель, котре слід розглядати у контексті загальноімперських тенденцій. Для Російської імперії початку ХІХ ст. Було характерним поглиблення загальної кризи феодалізму. Зверніть увагу на її найпомітніші ознаки: відсталість феодально-кріпосницької системи ведення сільського господарства, яка ґрунтувалася на низькій продуктивності праці, рутинній техніці, натуральному типі господарювання; товаризація поміщицького господарства, що підривало основи феодальної системи; будівництво мануфактур у поміщицьких маєтках з метою продажу продукції; зростання промислового виробництва у містах, яке знаходило ринок збуту на селі. Знайдіть і інші ознаки кризи, котрі випливають з характеру кріпосної праці, того факту, що близько 60% селян були кріпаками.

Дайте оцінку характеру російського самодержавства. Визначте причини, що обумовили необхідність проведення реформ 1860 – 1870-х рр. Пріоритетне місце відведіть аналізу селянської реформи 1861 р., її підготовці, змісту, механізму звільнення поміщицьких селян від кріпацтва та її наслідкам. Поясніть, чому в історичній літературі склалася оцінка її як «грабіжницької». В чому полягає її незавершеність? Що свідчить про її здійснення в інтересах поміщиків і самодержавства? Дайте також оцінку іншим реформам 60 – 70-х рр. ХХ ст. Охарактеризуйте економіку регіонів Західної України. Доведіть, що вона мала колоніальний характер. Поясніть причини малоземелля та обезземелення селянства, які наслідки вони викликали? У ході революції 1848 – 1849 рр. зусиллями Головної Руської Ради вдалося досягти відміни у квітні 1848 р. панщини в Галичині, перетворення абсолютистської монархії у конституційну. Вкажіть на особливості промислового перевороту в Західноукраїнських землях. Зробіть загальний висновок про соціально-економічне становище українських земель у складі обох імперій.

Друге питання плану семінарського заняття потребує виділення основних етапів суспільно-політичного і національно-визвольного руху. Зверніть увагу на специфіку його розвитку – поділ України зумовив те, що визвольні завдання вирішувалися окремо в Західній і Східній Україні, а зв’язки між ними ускладнювалися політичними кордонами. До того ж були втрачені рештки автономії і елементів державності як бази боротьби за вирішення проблем національного життя.

У Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ ст. можна виділити дві тенденції. Перша мала загальнодемократичний характер, репрезентувалася масонськими ложами, декабристськими організаціями, які виступали за відміну кріпацтва і царського самодержавства. Однак національне питання, зокрема декабристи, вважали другорядним. Друга тенденція отримала визначення як етнографізм, українофільство. Її репрезентували українські письменники, вчені, видавці, меценати. Назвіть їх імена. Визначте роль університетів – Харківського і Київського. Охарактеризуйте роль «Руської трійці» у боротьбі за право існування української мови в освіті Галичини.

У 40-х рр. ХІХ ст. розширюється соціальна база опозиційного руху, з’являється різночинна інтелігенція. З її діяльністю пов’язане виникнення у 1845 р. таємної організації у Києві Кирило-Мефодіївського братства. Назвіть його склад, проаналізуйте програмні документи, завдання, що з них випливали, історичне значення його діяльності. Хто такий Микола Костомаров?

Наступний етап – суспільний рух 60 – 90-х рр. ХІХ ст., який характеризувався зміною ідеології, на зміну етнографізму прийшла буржуазно-демократична ідеологія. Головною його формою стали громади. Чим займалися члени громад, хто належав до їх складу в Києві та інших містах? Дайте оцінку проявам великодержавного шовінізму, який знайшов свій вияв в ухваленні Валуєвського циркуляру 1863 р. і Емського указу 1876 р. Які наслідки для українства мало впровадження цих документів? Яку роль у визвольному русі відіграв М.Драгоманов (як у становленні громад, так і після їх заборони)?

Діяльність земської опозиції внесла певний вклад у боротьбу за демократизацію українського суспільства. Назвіть форми її протестних акцій та які наслідки вони мали. Проаналізуйте причини слабкості західноукраїнських національних сил. Чому вони орієнтувалися на зовнішні сили? У чому полягає відмінність між течіями народовців і москвофілів? Вкажіть на значення створення «Просвіт», Наукового товариства ім.. Т.Шевченка.

Чим було обумовлене виникнення радикально-соціалістичної течії у Західній Україні? Вкажіть на роль І.Франка та М.Павлика в її організації, літературної і видавничої справи. Саме на ідеологічній базі цієї течії у 1890 р. була створена перша політична партія – Русько-Українська Радикальна партія. Її програма ґрунтувалася на науковому соціалізмі, включала вимогу культурної автономії України. Але І.Франко в 1899 р. через ідейні розходження вийшов з неї і вступив до Національно-Демократичної партії, яка перебувала на засадах лібералізму і вимагала автономії Галичини в складі Австро-Угорщини. У висновку до відповіді порівняйте зрілість і організованість національних сил у обох імперіях, їх здобутки.

Третє питання охоплює події 1900 – 1917 рр. і має на меті проаналізувати динаміку суспільно-політичного руху. Останній був позначений переходом страйкової боротьби від економічних до політичних вимог. Масового характеру набуває селянський рух, особливо у Харківській та Полтавській губерніях. Спостерігалася активізація земської опозиції. Український національний рух виявив себе у масових культурно-просвітницьких заходах, ініційованих інтелігенцією – відкриття пам’ятника І.П.Котляревському, ювілейні дати М.В.Лисенка та І.Нечуй-Левицького. Ці акції перебували в полі зору поліції та влади. На відміну від підросійської України в Галичині, котру називали «українським П’ємонтом», діяли культурно-освітні та наукові заклади, школи, українська преса тощо. Поясніть, чому це було можливим?

Проаналізуйте передумови і причини, які зробили можливим утворення партій, поясніть термін «політична партія». Перелічіть, вказавши роки створення, політичні партії в обох частинах України, проаналізуйте головні програмні положення і цілі боротьби. Чому партіям не вдалося уникнути розколів? У чому причини їх слабкості та незначного впливу на народні маси? Як проявили себе українські партії в роки революції 1905 – 1907 рр.? У підсумках вкажіть на головні завоювання українців у революції та причини їх нереалізованості.

Наступне семінарське заняття № 6 присвячені одній з провідних тем вітчизняної історії – Українській національно-демократичній революції 1917– 1920-х рр. Завдання аналізу її основних подій полегшується структурою плану, яка побудована у відповідності з послідовною зміною етапів та складових революції. Висвітлюючи перше питання, зверніть увагу на передумови її визрівання, загальноросійські революційні події та їх відгомін у Києві. Дайте оцінку стану українських політичних сил, ролі Товариства українських поступовців у цей період. Вкажіть на сили, котрі згуртувалися навколо нього та створили Центральну Раду. Простежте процес перетворення ЦР з нечисленної групи громадських діячів у крайовий орган влади, своєрідний український парламент. До її складу увійшли партії УСДРП, УПСР, УНП. Як орган влади ЦР легітимізувалася Національним конгресом 6 квітня? Зверніть увагу на політичні незгоди всередині ЦР навколо питань національно-державного статусу України та характеру і змісту соціально-економічних перетворень, боротьбу автономістської і самостійницької тенденцій. Як ці питання відображені в Універсалах ЦР? Покажіть історичні умови, в яких ухвалювався кожний з 4-х Універсалів. Важливо розібратися як змінювалися стосунки з урядами Росії, спочатку Тимчасовим, а з 7 листопада – більшовицькою Радою народних комісарів. Дайте оцінку ІІІ Універсалу. Чим був викликаний ультиматум більшовицького РНК від 17 грудня та перша більшовицька інтервенція? Дайте оцінку, наскільки він був обґрунтований та якою була реакція різних політичних сил в Україні. Чи можна констатувати достатню соціальну базу більшовизму в Україні для здійснення пролетарської революції? Чому ІV Універсал не зміг закріпити реальну владу ЦР та суверенітет України? Висловіть власну думку з приводу того, наскільки обґрунтованими були сподівання на Німеччину як на гаранта державної самостійності України. У підсумку слід зосередити увагу на значенні першого етапу революції, діяльності ЦР, причинах її поразки.

Прихід до влади гетьмана П.Скоропадського і весь період його перебування при владі носять суперечливий характер, на чому наголошують як його сучасники, так і дослідники. З цього слід виходити при розгляді другого питання. Гетьман прийшов до влади шляхом перевороту, спираючись на присутність німецьких військ та досить обмежену соціальну базу в особі поміщицько-промислової аристократії та заможного селянства. Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику його уряду, поміркуйте, які фактори сприяли економічній стабілізації економіки і фінансів України. Дайте оцінку механізму виконання торговельної угоди, яка доповнювала Брестський договір. Чому його називали «хлібним»?

Назвіть найважливіші досягнення в галузі культури та освіти. Чому їх називають «вражаючими»? Опонентами гетьмана в суспільстві виступали сільська біднота, робітники і ліві соціалістичні партії. Останні створили у квітні 1918 р. Український Національно-державний союз і розгорнули антигетьманську пропаганду. Під її впливом набував розмаху селянський повстанський рух. Підсумуйте причини внутрішнього і зовнішнього характеру, які підготували повалення влади П.Скоропадського.

Третє питання плану включає в себе аналіз процесів, що зробили можливим розгортання визвольної боротьби в Західній Україні, епіцентром якої став Львів. Розпад Австро-Угорщини активізував боротьбу за проголошення української державності. Покажіть за яких обставин було проголошено 1 листопада Західноукраїнську народну республіку (ЗУНР). З якими труднощами зіткнувся її уряд? Охарактеризуйте державотворчу діяльність Є.Петрушевича та А.Левицького, створених владних інституцій, Української галицької армії. Кульмінаційною подією вважається Акт злуки ЗУНР і УНР 22 січня 1918 р. В яких умовах він готувався, що проголошував? Визначте об’єктивні та суб’єктивні причини, що перешкодили реалізації акту соборності, історичні уроки цієї події.

Четверте питання плану охоплює найважчий період української революції – діяльність Директорії. Як орган антигетьманського повстання, вона після перемоги зосередила у своїх руках владу. Однак політичної внутрішньої єдності у її складі не було. Самостійницька концепція та орієнтація на західні країни Антанти належали С.Петлюрі. Інший лідер Директорії – В.Винниченко – орієнтувався на більшовицьку Росію та здійснення соціалістичних перетворень. Слабким місцем влади був своєрідний принцип формування війська – з повстанських загонів на чолі з отаманами зі слабкою централізацією військового командування. Вороже оточення та майже безперервні бойові дії не дозволили Директорії сконцентруватися на припиненні хаосу в економічному житті, стабілізувати фінансову систему. Крім того наведіть факти, які свідчать про допущені прорахунки в соціально-економічній політиці, які відвернули симпатії значної кількості населення. Чому в республіці не вдалося відвернути єврейські погроми, бандитизм, отаманщину? Для оцінки історичного значення діяльності Директорії важливо визначити її здобутки і втрати впродовж 1918 – 1920 рр., а також історичні уроки. Зверніть увагу на умови, які підготували ґрунт для встановлення більшовицької влади.

Питання Семінарського заняття № 6 передбачають концентрацію уваги на ключових подіях і процесах новітньої історії України, їх історичної оцінки з наукової точки зору, оскільки тема охоплює значну кількість програмного матеріалу. Питання радянського періоду вітчизняної історії мають суперечливий характер, різні методологічні підходи їх аналізу, що знайшло відображення в історичній літературі.

Розгляд першого питання доцільно розпочати з нагадування про спроби встановлення більшовицької влади за часів діяльності Центральної Ради. Зазначте, що зробило можливим початок другої радянсько-української війни. Яку мету ставив перед собою уряд більшовицької Росії? Назвіть причини, які дають можливість кваліфікувати дії РНК як інтервенцію. Наведіть факти, зокрема, про створення на території Росії 28 листопада тимчасового робітничо-селянського уряду України на чолі з Г.П’ятаковим, формування з партизанських загонів у прикордонних з Україною районах Першої і Другої повстанських армій під командуванням В.Антонова-Овсієнка. Зверніть увагу, що встановлення радянської влади відбувалося впродовж 1919 – 1921 рр. Яку назву мали Українська держава, її уряд, хто його очолив? Доведіть, що як у центрі, так і на місцях робота органів радянської влади підмінялася партійними. Що таке «червоний терор», хто був його виконавцем? Принципового значення набуває розуміння проблеми: чому селянство України, підтримавши в цілому прихід більшовиків до влади, уже в 1919 – 1920 рр. було охоплене антибільшовицькими настроями? Ґрунтовно з’ясуйте сутність політики «воєнного комунізму», мету її впровадження в Україні, основні риси та складові частини. Чи пов’язані між собою наслідки політики воєнного комунізму і голод 1921 – 1923 рр.? Дайте оцінку причин, характеру, спрямованості повстанського руху в Україні. Підведіть підсумки початкового етапу встановлення радянської влади в Україні.

Соціально-економічні перетворення в УСРР, які слід проаналізувати в другому питанні, відбувалися в контексті загальної політики російського більшовизму. Передусім зверніть увагу, як було вирішене питання національно-державного будівництва радянських республік. Більшовики, незважаючи на декларативну риторику, прагнули фактично зберегти імперський устрій. Тому намагалися прискорити процес об’єднання радянських республік. На початку 1920-х рр. виникла дискусія про його шляхи і форми. Вкажіть на відмінності між ідеями Й.Сталіна про автономізацію, В.Леніна – федерацію, Х.Раковського – про конфедерацію. Чому дослідники роблять висновок, що формально на І з’їзді рад СРСР було проголошено союзну федерацію, а фактично втілено в життя сталінський план автономізації?

Чому об’єднання республік у союз полегшувало здійснення економічних перетворень? Охарактеризуйте головні заходи нової економічної політики. Поясніть, у чому полягала їх відмінність від політики воєнного комунізму, чому вдалося ефективно подолати економічну кризу? Важливим моментом є з’ясування причин виникнення антинепівських настроїв у більшовицькому середовищі та серед робітників і сільської бідноти.

Процес індустріалізації в радянських республіках набув політичного змісту. Більшовики всіляко підкреслювали відмінність соціалістичної і капіталістичної індустріалізації. Її початком дослідники вважають середину 20-х рр., коли в умовах непу країна змогла відновити промисловий потенціал на рівні 1913 р. Виділіть головні характерні риси соціалістичної індустріалізації. З якою метою було впроваджено п’ятирічне планування? Наскільки науково обґрунтованими були економічні плани, чи були вони виконані? Важливе значення має з’ясування питання про те, чому в умовах індустріалізації більшовицька партія відмовилася від непу. Які джерела коштів для фінансування індустріалізації використовувалися? Ці питання тісно пов’язані з наступною більшовицькою кампанією колективізації сільського господарства.

Назвіть політичні та економічні причини колективізації. Чому методи її проведення кваліфікуються як насильницькі? Поясніть, що змінювалося у становищі селянина з вступом до колгоспу, що він втрачав. У 1929 р. починається суцільна колективізація. Чи були опоненти щодо методів її проведення у керівництві більшовицької партії? Виділіть характеристику політики розкуркулення. Особливо зупиніться на наслідках колективізації, які в Україні набули страхітливого характеру та масштабів. Наведіть свідчення документів про голодомор в Україні 1932 – 1933 рр. та результати наукових досліджень щодо демографічних втрат. На думку дослідників, однією з причин геноциду в Україні було прагнення сталінізму завдати нищівного удару по українському національному рухові, що випливало із слів Й.Сталіна про те, що національне питання є за своєю суттю питанням селянським. Окрім того, у 1920-х рр. в республіці здійснювалася політика українізації, яка активізувала діяльність свідомої інтелігенції. Проголошена у 1923 р. політика коренізації була вимушеною реакцією більшовицького керівництва на національну опозицію в республіках. В Україні вона набула найбільшого розмаху, що сприяло помітним досягненням у розвитку української культури, науки, освіти. Паралельно партійні органи намагалися забюрократизувати її, звести до використання української мови у діловодстві та деяких кадрових перестановок. Історики оцінюють здобутки українізації як справжнє національне відродження.

Чому в літературі утвердилося метафоричне визначення «розстріляне відродження»? Які явища кваліфікувалися партією як націонал-ухильництво? Як ви розумієте поняття «націонал-комунізм»? Чому політика українізації була приречена на ліквідацію?

Упродовж 1920 – 1930-х рр. зусиллями більшовицької партії було створено державну систему, яка отримала назву тоталітарна або тоталітаризм (від слова «тотальний» – всеохоплюючий). Назвіть найважливіші елементи радянської тоталітарної системи. Головною ознакою його в радянському суспільстві стала боротьба з політичним інакомисленням, так званими класовими ворогами. У системі органів державної влади надзвичайної ваги набувають карально-репресивні органи, у практику входить спрощена система слідства та судочинства. Політичні репресії стають невід’ємною складовою радянського способу життя. Наведіть приклади фабрикування кримінальних справ, судових процесів. У висновках вкажіть на деформації, які відбулися в українському суспільстві в умовах сталінського тоталітаризму.

Четверте питання плану включає в себе з’ясування соціально-економічного та суспільно-політичного становища західноукраїнських земель в умовах їх територіального розчленування. Охарактеризуйте становище Галичини у складі Польщі, Північної Буковини у складі Румунії та Закарпаття у складі Чехословаччини. Знайдіть спільне і відмінне, причини, що обумовили ці відмінності. Акцентуйте увагу на діяльності різних громадських і політичних сил, партій. Проаналізуйте процес утворення радикальних партій, які стояли на засадах націоналізму. Як вплинула на програмні цілі і положення невирішеність українського питання? У підсумку дайте оцінку становища і перспективи західноукраїнських земель.

Семінарське заняття №7 присвячене темі Другої світової війни і долі України. Слід мати на увазі заполітизованість цієї проблематики, наявність суперечливих, навіть, полярних точок зору і оцінок окремих її подій, характеру тощо. Слід розрізняти наукове трактування причин, характеру, перебігу подій, діяльності сил руху Опору, що спирається на документи і теоретичне тлумачення, та суб’єктивне, яке належить безпосереднім учасникам воєнних подій, прихильникам лівих політичних партій. Сучасна історіографія спирається на нові, невідомі раніше документи, які дозволяють заперечити усталені в радянській історіографії висновки. Остання більшою мірою служила ідеологічному обґрунтуванню правильності курсу комуністичної партії, ніж науковій об’єктивності. Розгляд 1-го питання має дати відповідь на питання, як СРСР та Німеччина готувалися до війни за переділ кордонів Європи, проаналізувати причини і зміст договорів від 23 серпня і 28 вересня 1939 р. Чому входження західноукраїнських земель дослідники кваліфікують як приєднання, а не возз’єднання? Покажіть, як починалася радянизація цих територій та які вона мала наслідки.

22 червня 1941 р. нападом Німеччини на СРСР починається німецько-радянська війна. Поясніть, чому вживаються паралельно дефініції німецько-радянська та Велика вітчизняна війна. Наведіть факти, які свідчать про драматичний початковий період війни, воєнно-політичну кризу в керівництві країною. Охарактеризуйте оборонні бої на території України, які вели Південний та Південно-Західний фронти. Назвіть причини, які зумовили їх поразку та невдачі Червоної армії в цілому. Україна виявилася повністю окупованою гітлерівцями на липень 1942 р. Назвіть головні напрямки окупаційної політики, доведіть, що вона мала грабіжницький антиукраїнський характер, закономірним наслідком чого стало розгортання руху Опору. Охарактеризуйте основні його форми: радянський партизанський рух, підпільний рух, українське патріотичне підпілля та Українська повстанська армія (УПА), польський визвольний рух. Чому над УПА тяжіє звинувачення в колабораціонізмі, закріплене в свій час радянською історіографією? У чому полягало значення антифашистського руху Опору? Аналізуючи наслідки війни для України, покажіть їх масштаби, наведіть факти, що їх підтверджують. Зупиніться на проблемі демографічних втрат українського народу. Дайте оцінку відбудові економіки, визначте якою ціною досягалися результати.

Семінарське заняття №8 вимагає раціонального відбору фактів та їх наступного аналізу при висвітленні питань плану. Усвідомлюючи, що всі події і процеси в Україні відбувалися в контексті загальносоюзної політики, виокремлюйте передусім специфіку республіки, роль, яку їй відводили, механізм реалізації певних напрямів реформування. У першому питанні покажіть, як в умовах десталінізації в УРСР здійснювалися хрущовські реформи, до яких наслідків вони привели, чому залишилися незавершеними. Принципово важливим є з’ясування у другому питанні такого аспекту: чому політичний курс наступників М.Хрущова отримав назву «неосталінізм»? Поясніть, чим відрізнялися позиції перших секретарів ЦК КПУ П.Шелеста і В.Щербицького? Знайдіть докази посилення політики русифікації. Чому процеси в галузі економіки отримали назву «застій»? Дайте оцінку стану економічного розвитку УРСР. Покажіть, як визрівали передумови та сили, що виступали з позицій критики існуючого ладу, розкрийте суть, зміст і значення дисидентського руху в Україні. У висновку вкажіть на ознаки загальної системної кризи.

В останньому питанні коротко проаналізуйте особливості державотворення в Україні з 1991 р. Важливим є розкриття основних етапів конституційного процесу в країні (з початку 90-х рр. ХХ століття, розробка проекту конституції, конституційний договір 1995 р., прийняття Конституції України 28 червня 1996 р., зміни до Основного Закону, політична реформа 2004 р. в Україні, перерозподіл повноважень між гілками влади).

Доцільно також охарактеризувати принцип багатовекторності в зовнішній політиці України на сучасному етапі. Варто звернути увагу на імідж держави на міжнародній арені, її членство в міжнародних організаціях, участь у вирішенні міжнародних конфліктів. Потрібно розкрити основні напрямки внутрішньої політики, загальнодержавні соціальні програми, актуальні проблеми політичного життя України