Модульний контроль: 39 балів
Здійснюється на підставі результатів навчальних занять й індивідуальної та самостійної роботи за рейтинговою системою.
2.3. Модуль ІІІ. Версифікація.
2.3.1. Зміст теми.
Студенти усвідомлюють:
· особливу ритмічну організацію віршової мови;
· чинники ритмотворення, їхню історичну змінність і пов’язану з цим версифікаційну специфікацію: квантитативне й квалітативне віршування, його різновиди;
· основи знання про строфіку;
· порядок версифікаційного аналізу поезії, вчаться практично його здійснювати.
2.3.2. Види навчальної діяльності студентів.
Лекції
Таблиця 8 А.
| №
| Тематика і зміст лекцій
| К-ть годин
| Література
(основна, додаткова)
| Обладнання, ресурси
| К-ть балів
| | 11.
| Лекція № 11
Віршування.
1. Вірш (віршопорядок, метро-ряд) як повторювана ритмічна одиниця поетичного твору.
2. Елементи ритмотворення.
3. Поняття системи віршування, її принципові компоненти.
|
| А:
1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410.
2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533.
3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С. 81–108.
Б:
4. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1962. – С. 187–235.
5. Качуровський І. Метрика. – К., 1994.
6. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. Структура стиха. – М., 1972.
7. Жирмунский В. Теория стиха. – Л., 1975.
| Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).
|
| | 12.
| Лекція №12
Історичні різновиди версифікації.
1. Метрична (антична) система віршування.
2. Силабічна версифікація.
3. Тонічний вірш.
4. Силабо-тонічна система.
5. Верлібр.
6. Уявлення про білий вірш.
7. Версифікаційний аналіз.
|
| А:
1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410.
2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533.
3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С. 81–108.
Б:
4. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1967. – С. 187–235.
5. Сидоренко Г. Від класичних но-рмативів до верлібру. – К., 1980.
6.Сидоренко Г. Українське віршу-вання: Від найдавніших часів до Шевченка. – К., 1972.
7. Костенко Н. Українське віршуван-ня XX ст. – К., 1993 (2006).
| Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).
|
| | 13.
| Лекція № 13
Строфічна організація вірша.
1. Уявлення про строфу, її прикметні ознаки.
2. Види строф, характерні для них типи римування й віршові розміри:
* двовірш, олександрійський вірш;
* тривірш, терцет, терцина;
* чотиривірш, катрен;
* п’ятивірш, пентама;
* шестивірш, секстина;
* семивірш, септима;
* восьмивірш, октава;
* дев’ятивірш, нона, спенсе-рова строфа;
* десятивірш, децима, одична строфа;
* багатовіршові строфи: онє-гінська строфа та ін.
3. Сталі строфічні форми, їх різновиди:
* віреле;
* тріолет;
* рондель; рондо;
* баладна строфа;
* віланель;
* глоса;
* канцона;
* секстина;
* сонет, його національно-іс-торичні різновиди; вінок соне-тів, модернізований сонет;
* ріторнель;
* терцина;
* рубаї;
* газель;
* танка;
* хокку.
4. Астрофічний вірш, його різновиди, форми.
|
| 1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410.
2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533.
3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С. 81–108.
Б:
4. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1967. – С. 187–235.
5. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994.
| Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).
|
| Практичні заняття
Таблиця 8 Б.
| №
| Тематика і зміст практичних занять
| К-ть годин
| Література
(основна, додаткова)
| Обладнання, ресурси
| К-ть балів
| | 12.
| Практичне заняття № 12 Історичний розвиток віршування.
1. Поняття версифікаційної си-стеми, зумовленість її специфіки чинниками ритмотворення.
2. Антична система віршування, її основні стопи, розміри, стро-фи.
3. Силабічний вірш.
4. Тонічний вірш. Уявлення про логаед, дольник, тактовик, ак-центний вірш. Верлібр.
6. Силабо-тонічна система вір-шування.
Завдання
Виконайте вправи 1, 2, 3, 4, 5 за посібником: Короткий тематич-ний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012. – С. 89.
|
| 1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410.
2. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавс-тва. – К., 1967. – С. 187–235.
3. Костенко Н. Українське віршуван-ня ХХ ст. – К., 1993 (2006).
4. Качуровський І. Нарис компара-тивної метрики. – Мюнхен, 1985.
5. Качуровський І. Метрика. – К., 1994.
6. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994.
7. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533.
| Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).
|
| | 13.
| Практичне заняття № 13
Цілісний аналіз поетичного твору.
1. Генерика:
а) літературний рід;
б) літературний вид;
в) літературний жанр.
2. Метрика:
а) система віршування;
б) метр;
в) розмір.
3. Строфіка:
а) строфа проста чи канонізо-вана;
б) вид строфи.
4. Фоніка:
а) спосіб римування;
б) види клавзул та рим з погляду наголошеності;
в) види рим з погляду якості співзвуччя;
г) інші засоби евфонії/какофонії (алітерація, асонанс, звуконаслі-дування – ономатопейне чи зву-кописне).
5. Стилістика:
а) лексика проста і «маркована»;
б) денотація/конотація (номінативний/переносний слововжиток);
6. Іконіка, ейдологія:
а) ключові образи;
б) основна тема і мотиви;
в) мистецька ідея.
7. Формозмістова єдність:
а) композиція, сюжет/безсюжетність, художня мова як змістовна форма;
б) тема, ідея, проблематика, тональність (пафос), колізії як формований зміст;
в) формозміст жанру;
г) єдність, взаємозумовленість, взаємопроникнення змістових і формальних характеристик.
Завдання
Зробіть цілісний аналіз віршів «Київ з лівого берега» М. Зе-рова, «Хор лісових дзвіночків» П. Тичини, «Айстри» О. Олеся.
|
| 1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410.
2. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1967. – С. 187–235.
3. Костенко Н. Українське віршуван-ня ХХ ст. – К., 1993 (2006).
4. Качуровський І. Нарис компара-тивної метрики. – Мюнхен, 1985.
5. Качуровський І. Метрика. – К., 1994.
6. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994.
7. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533.
| Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).
|
|
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри:
Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...
Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...
Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы:
1) первичные...
|
Меры безопасности при обращении с оружием и боеприпасами 64. Получение (сдача) оружия и боеприпасов для проведения стрельб осуществляется в установленном порядке[1].
65. Безопасность при проведении стрельб обеспечивается...
Весы настольные циферблатные Весы настольные циферблатные РН-10Ц13 (рис.3.1) выпускаются с наибольшими пределами взвешивания 2...
Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом определения суточного расхода энергии...
|
|
