Студопедия — Модульний контроль: 39 балів
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Модульний контроль: 39 балів






Здійснюється на підставі результатів навчальних занять й індивідуальної та самостійної роботи за рейтинговою системою.

2.3. Модуль ІІІ. Версифікація.

2.3.1. Зміст теми.

Студенти усвідомлюють:

· особливу ритмічну організацію віршової мови;

· чинники ритмотворення, їхню історичну змінність і пов’язану з цим версифікаційну специфікацію: квантитативне й квалітативне віршування, його різновиди;

· основи знання про строфіку;

· порядок версифікаційного аналізу поезії, вчаться практично його здійснювати.

 

2.3.2. Види навчальної діяльності студентів.

 

Лекції

Таблиця 8 А.

Тематика і зміст лекцій К-ть годин Література (основна, додаткова) Обладнання, ресурси К-ть балів
11.   Лекція № 11 Віршування. 1. Вірш (віршопорядок, метро-ряд) як повторювана ритмічна одиниця поетичного твору. 2. Елементи ритмотворення. 3. Поняття системи віршування, її принципові компоненти.     А: 1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533. 3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С. 81–108. Б: 4. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1962. – С. 187–235. 5. Качуровський І. Метрика. – К., 1994. 6. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. Структура стиха. – М., 1972. 7. Жирмунский В. Теория стиха. – Л., 1975.   Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).  
12. Лекція №12 Історичні різновиди версифікації. 1. Метрична (антична) система віршування. 2. Силабічна версифікація. 3. Тонічний вірш. 4. Силабо-тонічна система. 5. Верлібр. 6. Уявлення про білий вірш. 7. Версифікаційний аналіз.   А: 1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533. 3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С. 81–108. Б: 4. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1967. – С. 187–235. 5. Сидоренко Г. Від класичних но-рмативів до верлібру. – К., 1980. 6.Сидоренко Г. Українське віршу-вання: Від найдавніших часів до Шевченка. – К., 1972. 7. Костенко Н. Українське віршуван-ня XX ст. – К., 1993 (2006). Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).  
13. Лекція № 13 Строфічна організація вірша. 1. Уявлення про строфу, її прикметні ознаки. 2. Види строф, характерні для них типи римування й віршові розміри: * двовірш, олександрійський вірш; * тривірш, терцет, терцина; * чотиривірш, катрен; * п’ятивірш, пентама; * шестивірш, секстина; * семивірш, септима; * восьмивірш, октава; * дев’ятивірш, нона, спенсе-рова строфа; * десятивірш, децима, одична строфа; * багатовіршові строфи: онє-гінська строфа та ін. 3. Сталі строфічні форми, їх різновиди: * віреле; * тріолет; * рондель; рондо; * баладна строфа; * віланель; * глоса; * канцона; * секстина; * сонет, його національно-іс-торичні різновиди; вінок соне-тів, модернізований сонет; * ріторнель; * терцина; * рубаї; * газель; * танка; * хокку. 4. Астрофічний вірш, його різновиди, форми.   1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533. 3. Моклиця М. Основи літературо-знавства. – Тернопіль, 2002. – С. 81–108. Б: 4. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1967. – С. 187–235. 5. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).  

Практичні заняття

Таблиця 8 Б.

Тематика і зміст практичних занять К-ть годин Література (основна, додаткова) Обладнання, ресурси К-ть балів
12. Практичне заняття № 12 Історичний розвиток віршування. 1. Поняття версифікаційної си-стеми, зумовленість її специфіки чинниками ритмотворення. 2. Антична система віршування, її основні стопи, розміри, стро-фи. 3. Силабічний вірш. 4. Тонічний вірш. Уявлення про логаед, дольник, тактовик, ак-центний вірш. Верлібр. 6. Силабо-тонічна система вір-шування.   Завдання Виконайте вправи 1, 2, 3, 4, 5 за посібником: Короткий тематич-ний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012. – С. 89.     1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавс-тва. – К., 1967. – С. 187–235. 3. Костенко Н. Українське віршуван-ня ХХ ст. – К., 1993 (2006). 4. Качуровський І. Нарис компара-тивної метрики. – Мюнхен, 1985. 5. Качуровський І. Метрика. – К., 1994. 6. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994. 7. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533.   Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).  
13. Практичне заняття № 13 Цілісний аналіз поетичного твору. 1. Генерика: а) літературний рід; б) літературний вид; в) літературний жанр. 2. Метрика: а) система віршування; б) метр; в) розмір. 3. Строфіка: а) строфа проста чи канонізо-вана; б) вид строфи. 4. Фоніка: а) спосіб римування; б) види клавзул та рим з погляду наголошеності; в) види рим з погляду якості співзвуччя; г) інші засоби евфонії/какофонії (алітерація, асонанс, звуконаслі-дування – ономатопейне чи зву-кописне). 5. Стилістика: а) лексика проста і «маркована»; б) денотація/конотація (номінативний/переносний слововжиток); 6. Іконіка, ейдологія: а) ключові образи; б) основна тема і мотиви; в) мистецька ідея. 7. Формозмістова єдність: а) композиція, сюжет/безсюжетність, художня мова як змістовна форма; б) тема, ідея, проблематика, тональність (пафос), колізії як формований зміст; в) формозміст жанру; г) єдність, взаємозумовленість, взаємопроникнення змістових і формальних характеристик.   Завдання Зробіть цілісний аналіз віршів «Київ з лівого берега» М. Зе-рова, «Хор лісових дзвіночків» П. Тичини, «Айстри» О. Олеся.     1. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 317–410. 2. Волинський П. Основи теорії літе-ратури. Вступ до літературознавст-ва. – К., 1967. – С. 187–235. 3. Костенко Н. Українське віршуван-ня ХХ ст. – К., 1993 (2006). 4. Качуровський І. Нарис компара-тивної метрики. – Мюнхен, 1985. 5. Качуровський І. Метрика. – К., 1994. 6. Качуровський І. Строфіка. – К., 1994. 7. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство. – Рівне, 1997. – С. 377–533.     Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Г. Білик. – Полтава, 2012 (схеми).    

 







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 649. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Дезинфекция предметов ухода, инструментов однократного и многократного использования   Дезинфекция изделий медицинского назначения проводится с целью уничтожения патогенных и условно-патогенных микроорганизмов - вирусов (в т...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Тема: Кинематика поступательного и вращательного движения. 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью, проекция которой изменяется со временем 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью...

Условия приобретения статуса индивидуального предпринимателя. В соответствии с п. 1 ст. 23 ГК РФ гражданин вправе заниматься предпринимательской деятельностью без образования юридического лица с момента государственной регистрации в качестве индивидуального предпринимателя. Каковы же условия такой регистрации и...

Седалищно-прямокишечная ямка Седалищно-прямокишечная (анальная) ямка, fossa ischiorectalis (ischioanalis) – это парное углубление в области промежности, находящееся по бокам от конечного отдела прямой кишки и седалищных бугров, заполненное жировой клетчаткой, сосудами, нервами и...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия