Перелік питань для підсумкового контролю студентів. 2. Інтеграція наук при вивченні художньої літератури.

1. Літературознавство і його галузі.

2. Інтеграція наук при вивченні художньої літератури.

3. Основні етапи формування знання про літературу. Поняття літературознавчий напрям, літературознавча школа.

4. Античні уявлення про мистецтво поезії.

5. Давній етап у розвитку літературознавства.

6. Літературознавство нового часу, основні школи ХІХ – початку ХХ ст.

7. Новітнє літературознавство (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.): школи, тенденції.

8. Українське літературознавство ХІХ–ХХ сс.: здобутки і втрати.

9. Поняття художньої літератури, основні етапи її історичного становлення, види художньо-літературної творчості.

10. Зображально-виражальні можливості художньої літератури. Література серед інших видів мистецтва.

11. Функції художньої літератури.

12. Літературно-художній образ, його зміст, структура і типологія.

13. Автологічний і металогічний різновиди літературно-художнього образу.

14. Концепції твору в мистецтвознавстві й літературознавстві.

15. Художній твір як основна форма буття літератури.

16. Структура літературно-художнього твору. Концепція О.Потебні.

17. Тема (тематика), проблема (проблематика) літературно-художнього твору. Уявлення про мотив.

18. Ідейний зміст літературно-художнього твору. Література і політика. Уявлення про тенденційність.

19. Пафос і характер в художній літературі, засоби їх творення.

20. Композиція, сюжет і фабула літературно-художнього твору в їх співвіднесеності.

21. Композиція літературно-художнього твору, її елементи і різновиди.

22. Сюжет літературно-художнього твору, його внутрішня організація, функції і типи.

23. Сюжет і конфлікт літературно-художнього твору. Типологія конфлікту.

24. Позасюжетні компоненти літературно-художнього твору.

25. Мова художньої літератури, її стилістичні ознаки і зображально-виражальні можливості.

26. Мова автора і мова персонажів. Уявлення про індивідуалізацію художнього мовлення.

27. Засоби словотворчого увиразнення мовлення.

28. Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення.

29. Засоби контекстуально-синонімічного увиразнення мовлення, уявлення про прості і складні тропи.

30. Метафора та її види.

31. Метонімія та її види.

32. Гіпербола і літота.

33. Іронія і сарказм.

34. Епітет і порівняння.

35. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення.

36. Різновиди повторів у літературно-художньому творі.

37. Звукова організація поетичної мови.

38. Мова віршова і прозова. Чинники ритмотворення.

39. Вірш і віршування. Історичні різновиди версифікаційних систем.

40. Антична (метрична) система віршування.

41. Літературний тонічний вірш.

42. Силабічна система віршування.

43. Силабо-тонічна система віршування.

44. Строфіка. Прості й канонізовані строфи. Уявлення про астрофічний вірш.

45. Рід, вид, жанр (жанровий різновид) у літературі, зміст та ієрархія понять.

46. Лірика як літературний рід, її види, жанрові різновиди.

47. Особливості аналізу ліричних творів.

48. Епос як літературний рід, його види, жанрові різновиди.

49. Особливості аналізу епічних творів.

50. Драма як літературний рід, її види, різновиди.

51. Особливості аналізу драматичних творів.

52. Види мішаної форми (суміжні змістоформи).

53. Проміжні родо-жанрові утворення.

54. Жанрові ознаки епопеї, її вага в духовній культурі людства.

55. Історія світового роману, його поетика й жанрово-тематичні різновиди.

56. Оповідання і новела.

57. Есе і нарис.

58. Фейлетон і памфлет.

59. Міф, легенда, притча, казка.

60. Основні види хвалебно-прославляючої поезії.

61. Релігійна поезія, її основні види.

62. Ознаки і жанри філософської лірики.

63. Трагедія і комедія як найдавніші драматичні жанри. Аристотель про їх природу і специфіку.

64. Драма як літературний вид. Ознаки модернізації драми кінця ХІХ – початку ХХ ст.

65. Легкі драматичні жанри, їх художня специфіка й естетична вартість.

66. Принципи і способи наукового вивчення літературно-художнього твору.

67. Напрями, шляхи, види аналізу літературно-художнього твору.

68. Поняття комплексного аналізу в літературознавстві.

69. Системний підхід як літературознавча методологія.

70. Цілісність і поетика літературно-художнього твору.

71. Літературний процес і його суб’єкти.

72. Літературна епоха, її складові. Д.Чижевський про культурно-естетичні епохи (періоди) в літературному процесі України.

73. Зміст і структура літературно-художнього напряму.

74. Уявлення про стиль у мистецтві й літературі.

75. Індивідуальний стиль письменника, стилетвірні фактори.

76. Літературний напрям і літературна школа.

77. Традиції та новаторство в літературі.

78. Бароко як літературно-мистецький напрям. Необароко.

79. Класицизм у літературі. Неокласицизм.

80. Сентименталізм.

81. Романтизм, його течії. Неоромантизм.

82. Реалізм, його течії. Неореалізм, сюрреалізм.

83. Реалізм і натуралізм: спільне і відмінне.

84. Модернізм як художня система.

85. Імпресіонізм, експресіонізм у літературі.

86. Художньо-експериментальні літературні стилі: футуризм, авангардизм і його течії, дадаїзм.

87. Постмодернізм у літературі.

88. Проблема соціалістичного реалізму.

89. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу.

90. Поняття взаємодії в літературному процесі, її різновиди.

 

 

5. Інші положення.

Іспит з навчальної дисципліни дозволяє додатково набрати 40 балів, давши правильну відповідь на білет: 3 теоретичних питання (по 8 балів) і повний версифікаційний аналіз вірша (16 балів).